Як навчатимемо
У школах країни — близько трьох тисяч вакансій
Завтра 19 серпня в Міністерстві освіти і науки на підсумковій колегії піде розмова про забезпечення рівного доступу до якісної освіти в країні. Обговорення традиційно продовжиться на серпневих конференціях педагогічних працівників, які розпочнуть свою роботу вже в п’ятницю. У цих конференціях рекомендовано взяти участь депутатам різних рівнів, представникам органів виконавчої влади та самоврядування, опікунським радам, педагогічній громадськості.
Як навчатимемо в новому навчальному році? Згідно з рекомендаціями МОН України для обговорення на серпневих конференціях, в дошкільній освіті пріоритетними будуть питання модернізації його змісту та орієнтація на роботу з розвитку особистості маленького громадянина України (йдеться про дітей віком п’яти років). Головним стане не підготовка до школи, а зміцнення здоров’я, розвиток пізнавальної активності, працездатності, певний обсяг компетенцій, тобто реальна підготовка до нового етапу в житті. В роботі з першокласниками особливу увагу буде приділено адаптації їх до нових умов і визначення індивідуального ритму навчання.
Новинкою сезону стануть і нещодавно розроблені навчальні типові плани для учнів 5—12 класів 12-річної школи, які визначають зміст навчання школярів. Відтепер вперше у вітчизняній практиці для вивчення предметів пропонуються варіанти програм, яких нараховується більше сорока. Однак незважаючи на вибрані варіанти навчання, всі учні загальноосвітніх шкіл зможуть мати по два вихідних, оскільки нові програми розраховано тільки на п’ятиденку. Під ці програми ще належить створити навчальні плани, тому оголошено Всеукраїнський конкурс навчальних програм, а всі проекти розміщуються на сайті міністерства (www.mon.gov.ua).
На сьогодні повчальні комп’ютерні комплекси встановлено приблизно в кожній другій школі країни, а доступ до інтернету мають 20% міських шкіл і 8% сільських. Однак попрацювати за комп’ютерами як учням доведеться і вчителям, які ще не встигли оволодіти сучасною технікою. Проблема в тому, що в більшості шкіл комп’ютери використовуються тільки на уроках інформатики, а для викладачів інших предметів вони ще не стали звичним засобом навчання. Адже вже розроблено програмні засоби навчання українською мовою і вже йдеться про створення українського освітнього порталу. Також розроблено програмні засоби для підтримки вивчення інформатики, математики, фізики, хімії, біології, географії, історії, англійської мови, української та зарубіжної літератури. Зараз це програмне забезпечення проходить випробування, а також ведеться робота зі створення дистанційних курсів.
Відомо, що рівність доступу до якісної освіти забезпечується насамперед рівнем кваліфікації вчителя і станом матеріально-технічної бази навчального закладу. Крім того, якісна освіта має і свій зворотний бік — оцінювання. Експеримент із впровадження моделі зовнішнього тестування досягнень випускників загальноосвітніх шкіл буде продовжено, вже підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів про створення національної системи зовнішнього тестування і моніторингу якості освіти.
Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Павло Полянський сказав «Дню», що протягом найближчих років школярі зможуть осягати премудрості лише тих речей, які їм знадобляться в житті, що програми та підручники треба «розвантажувати» від другорядного матеріалу. Павло Броніславович вважає, що нова школа повинна давати дітям не готові знання, а вчити учнів збувати їх самостійно, навчати застосуванню отриманих знань на практиці.
Поки ж безпосередні споживачі освітніх послуг, зокрема батьки учнів державних ліцеїв і гімназій вважають, що їхніх дітей надмірно перевантажують і на уроках, і домашніми завданнями. А ті, чиї діти навчаються в звичайних школах, нарікають на зниження вимогливості педагогів до рівня знань їхніх дітей, ображаються на неякісну заміну уроків. Всі опитані «Днем» батьки зазначають, що значна частина вчителів зараз досить байдуже ставиться до своєї роботи — купівельна спроможність їхніх зарплат ні до чого не зобов’язує. До речі, одна молода вчителька оцінила свій місячний заробіток вартістю однієї пари туфель, а старша призналася, що вже три роки не може зібрати коштів на купівлю зимового пальта і в морози вимушена задовольнятися демісезонним. Проте виявилося, що найсильніше педагогів ранить навіть не стільки сам рівень їхнього заробітку, скільки зневажливе ставлення значної частини батьків до їхньої праці, падіння престижу вчительської праці в суспільстві.
Сьогодні педагогам міністерство радить докласти більше зусиль до виховної сфери. Однак реалізувати це можна тільки в тому випадку, якщо вчитель користуватиметься достатнім авторитетом як у дітей, так і у їхніх батьків. Галина Кириченко, вчитель географії з 25-літнім педагогічним стажем київської гімназії №154, сказала «Дню», що як не парадоксально, однак моральні та духовні цінності загалом серед учнів за останнє десятиріччя далеко не знецінилися, просто більшим став розрив між тими, для кого вони увійшли в життя невід’ємними правилами, і тими, для кого вони мало що означають. «Проблема в тому, — говорить Галина Осипівна, — що більшість батьків зараз дуже багато працює і на перше місце ставить матеріальне забезпечення сім’ї, так що на спілкування з дітьми в них зовсім не залишається часу. Школі зараз доводиться компенсувати цей брак у спілкуванні, а також посилювати роботу з виховання демократично орієнтованої, відповідальної, моральної та самодостатньої особистості».
Чи вистачить в українських педагогів сил, щоб сьогодні якісно навчати? В школах країни зараз близько трьох тисяч вчительських вакансій, особливо не вистачає викладачів іноземних мов, фізики, математики та трудового навчання. Серед вчителів майже немає чоловіків... Школам потрібні гарні керівники, але й тут привабити особливо нічим, оскільки зарплата директора школи майже не відрізняється від вчительської, чого не можна сказати про рівень відповідальності керівника навчального закладу...
