Як розконсервувати відсталість
Колись гінця, який приносив неприємну звістку, просто вбивали. Сьогодні звичаї не такі жорстокі. Втім новина про те, що Україна погіршила свої позиції в рейтингу конкурентної економіки Всесвітнього економічного форуму за 2007—2008 роки, викликає бажання здійснити якийсь необдуманий вчинок, за який потім може бути соромно. А наразі соромно за свою країну, яка вже певною мірою зрозуміла, наскільки важливо бути конкурентоспроможною у світі й мати свою Раду конкурентоспроможності (на жаль, це не державна, а громадська організація, тоді як такою радою було б навіть доцільно замінити Раду національної безпеки й оборони, оскільки на нашу країну, схоже, ніхто не збирається нападати), але не змогла хоча б зберегти те місце в цьому рейтингу, яке належало їй раніше. Як передає УНІАН з Брюсселя, у виголошеному вчора рейтингу Україна посіла лише 73-тє місце проти 69-го в рейтингу 2006—2007 років.
Перша позиція в цьому рейтингу, звісно, належить США, на другому місці — Швейцарія, на третьому — Данія. У десятці лідерів також Швеція, Німеччина, Фінляндія, Сінгапур, Японія, Велика Британія, Нідерланди. Найвище місце серед країн СНД посіла Росія (58), далі йдуть Казахстан (61), Узбекистан (62), Азербайджан (66). У Грузії 90-е місце, у Вірменії — 93-тє, у Молдавії — 97-е.
Тим часом, того ж дня експерти висловлювали й думки, об'єктивно спрямовані на те, щоб дещо згладити несприятливий суспільний резонанс описаної новини. Наприклад, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Володимир Дубровський вважає, що вступ України до Світової організацї торгівлі підвищить конкурентоспроможність економіки країни. Але чому ж ми так довго не можемо завершити цей тривалий процес? Дубровський зауважив, що після вступу України до СОТ деякі представники вітчизняного бізнесу можуть відчути свою неконкурентоспроможність і тому «гальмують»...
Коментуючи на прохання «Дня» ситуацію навколо цього рейтингу, народний депутат, глава Ради конкурентоспроможності України Юрій ПОЛУНЄЄВ сказав: «Падіння цього рейтингу не стало для нас сюрпризом. У країні погіршилася макроекономічна ситуація. За показником інфляції Україна «б'є рекорд» серед країн колишнього СРСР і не тільки. У нас розбалансована зовнішня торгівля — зростає дефіцит поточного рахунку, відсутні структурні реформи, й насамперед у таких секторах, як житлово-комунальне господарство, енергетика, транспорт. Не створені умови для комерціалізації цих секторів, залучення в них серйозних інвестицій, необхідних для модернізації й запобігання техногенним катастрофам, і головне — в результаті ці сектори не спроможні надавати послуги населенню за конкурентними цінами. Виходить, що саме тут джерело інфляційного тиску. Ну й, звісно, одним із фундаментальних чинників, що позначилися на зниженні рейтингу конкурентоспроможності країни, є неефективність політичних інститутів. Я сподіваюся, що із завершенням цих виборів, на яких перемогли «помаранчеві» сили, які створюють зараз свою коаліцію, цьому буде покладено край. Неефективні політичні інституції, відсутність чіткого розмежування повноважень між ними, корумпованість і неефективність судової влади та відсутність у країні де-факто верховенства права є надзвичайно сильними чинниками, що впливають на конкурентоспроможність українського бізнесу. Низькою виявилася й ефективність нинішньої влади, яка показала, що не в змозі істотно поліпшити бізнес-клімат. Це свідчить про необхідність терміново провести регуляторні й структурні реформи, забезпечити макроекономічну стабілізацію, тому що за відсутності цих реформ ми будемо й надалі відставати в глобальних рейтингах. І ще не можна не згадати про те, що енергоефективність у нашій економіці надзвичайно низька. Тут ми «лідери» в Європі й світі. Якщо якісь зміни на краще і є, то вони мікроскопічно малі. І, знов-таки, для змін не створені структурні умови, відсутні податкові й регуляторні важелі. Діюча влада не змогла забезпечити прорив на цьому напрямку. Немає в нас змін і в такому вимірі, як інноваційність економіки, ми не демонструємо здатності підтримувати високі темпи зростання за рахунок економіки знань. І в цьому істотно відстаємо не лише від лідерів рейтингів конкурентоспроможності, а й від таких країн, як Росія й Білорусь. Це дуже сумний результат, і я б радив усім політикам звернути на цей рейтинг, на аналіз, що випливає з такого становища, дуже серйозну увагу. За цим стоять життєво важливі для країни проблеми. І якщо сьогодні не досягнути консенсусу між усіма політичними силами, ми й надалі не зможемо поліпшити цього рейтингу. А це означатиме, що ми консервуємо своє відставання, свою відсталість і статус сировинної країни, яка випускає здебільшого товари з низькою доданою вартістю й не має в структурі ВВП серйозної інноваційної частки».
