Як знизити температуру в суспільстві?

«День» продовжує опитування експертів із приводу того, як розв’язати конфлікту ситуацію, що виникла навколо створення нової коаліції. Більшість із них схиляються до думки про розпуск парламенту і повторні вибори. Хоч при цьому експерти звертають увагу на складність такого рішення із огляду на відсутність достатніх правових підстав (зокрема, недієздатність Конституційного Суду унеможливлює надання відповідної юридичної оцінки). Фактично сьогодні ситуація залежить від того, чи зможуть основні політичні гравці продемонструвати нарешті відданість не власним амбіціям, а інтересам держави. Що зможе запропонувати у відповідь Президент Віктор Ющенко? Чи спроможний Олександр Мороз, який закликає до подолання розколу в суспільстві і створення широкої коаліції, відмовитись від власної посади, аби досягнути задекларованих ним благородних цілей?

Мирослав ПОПОВИЧ , філософ, член кореспондент НАНУ,директор Інституту філософії:

— Моя порада Президенту — розпускати парламент, якщо для цього є юридичні підстави. Боюся, що таких поки що немає. Щоправда, невідомо, чим закінчаться вибори для «Нашої України». Вона, звісно ж, щось втратить, уже зараз можна сказати, що результат буде сприятливішим для Блоку Юлії Тимошенко.

Звичайно ж, втратять голоси соціалісти. Загалом розпуск парламенту — це єдиний порятунок зараз. Хоча Регіони будуть обережними, коли прийдуть до влади, і навряд чи відловлюватимуть своїх противників, але Україна знову буде в ізоляції. Це буде шлях Лукашенка.

Мене, звичайно, непокоїть той градус напруження в суспільстві, який зараз є. Якби гіпотетично уявити, що Мороз відмовився від свого спікерства, закликав би всіх в широку коаліцію, запропонував би все розпочати з нуля, це, можливо б, трошки і зняло напруження, але на такий «героїчний» вчинок Мороз ніколи не піде.

Мороз залишив своє серце, свої почуття і свою моральність в епосі розвинутого соціалізму. Він колись сам казав, що треба не мати серця, щоб не згадувати добром Радянський Союз, і треба не мати голови, щоб зараз хотіти назад в Радянський Союз. Він сьогодні діє головою. Він ставив перед собою конкретні цілі. Одна з цих цілей, очевидно, довести до кінця політичну реформу. Для нього саме це є головним, а не єдність України.

Я не думаю, що історія із спікерством Мороза сприятиме розвитку громадянського суспільства в Україні. На таких трагічних історіях вчити людей громадянському суспільству — безуспішна справа. У людей зникає бажання щось діяти. Загалом на горизонті таких людей, яким би довіряли, немає, бо помаранчева коаліція, на жаль, себе скомпрометувала.

Айдер ЕМІРОВ , директор Кримськотатарської національної бібліотеки:

— Мені здається, що в цій ситуації в Президента єдиний варіант дій — розпустити парламент, щоб саме суспільство дало оцінку всім політичним силам і тим їхнім діям, якими вони себе зарекомендували, та зробило свій вибір у новій ситуації, з яким і доведеться всім змиритися. Гадаю, що суспільство в нас зріле і воно зможе визначити, хто з політиків є хто. У післявиборній ситуації, коли можна було бути природним і не грати в популізм, багато політичних гравців скомпрометували себе. Тому політичні партії повинні будуть знайти нову, ефективнішу конфігурацію, відпадуть багато карликових і просто дрібних політичних сил. Але основна боротьба, якщо вдаватися зокрема, розгорнеться знову ж таки між «помаранчевими», які повинні знайти в собі сили піти єдиним блоком, і «синьо- білими», які теж, безсумнівно, сконцентрують зусилля в єдиному блоці.

Сергій БІЛОШИЦЬКИЙ , кандидат історичних наук (Хмельницький):

— Гадаю, що у виниклій ситуації Президенту треба зіграти на випередження своїх політичних партнерів. Наприклад, він міг би сам ініціювати об’єднання Партії регіонів із нашоукраїнцями в урядову коаліцію з умовою висунення «технічного» кандидата на посаду прем’єр-міністра.

Надалі він міг би відігравати роль арбітра у врегулюванні політичних конфліктів між «урядом олігархів» («НУ» і ПР) та «народною опозицією», яку представлятимуть БЮТ і згодом КПУ. Подібні кроки дозволять Ющенку зберегти важелі впливу на політичну ситуацію в країні і, можливо, зосередитися на підготовці свого наступника на найближчих президентських виборах.

Євген КОПАТЬКО , директор Донецького інформаційно-аналітичного центру:

— Моя порада Президенту — домовлятися з новою коаліцією. На мій погляд, це — найоптимальніший варіант. Я вважаю, що від перевиборів «помаранчеві» не виграють. У них не найкраща стартова позиція для нового витка кампанії. До того ж, «помаранчеві» вже продемонстрували свою недієздатність. Скільки їм ще можна давати шансів, щоб вони показали себе? Я вважаю, що «Нашій Україні» треба було входити до розширеної коаліції, тоді почалася б реальна робота.

Сергій КУЛІЧЕНКО , політолог (Харків)

— Я б порадив Віктору Андрійовичу проявити характер, показати, що в Україні є Президент, в якого є повноваження. Кожен має побачити, що Президент дійсно має якийсь вплив на ситуацію в державі. За цих обставин, що склалися, коли не зрозуміло, хто буде заправляти в парламенті і т.п, треба було б швидше відновити Конституційний Cуд України, щоб він у свою чергу відновив президентські повноваження. Якщо Президент не зможе вплинути на існуючу ситуацію, то не за кілька років, що залишилося до наступних президентських виборів, а навіть за кілька місяців — все, що було здобуто, буде втрачено. Здобути повторно набагато складніше, тому що противник уже буде обізнаний і просто так нічого не віддасть. Головне зараз — не піддаватись на провокації, не йти в коаліцію з «регіонами» на їхніх умовах і не розмінюватись на дрібниці, бо якщо це станеться, «Наша Україна» більше ніколи нічого гарного не здобуде, втратить себе в очах своїх прихильників й ослабить себе перед Партією регіонів. Тобто вона програє в будь-якому випадку. Нікому не подобаються люди, які кидаються з боку в бік. Більше від цього виграє БЮТ, який нічого не здобуде і не буде нікуди кидатись. Президенту потрібно «гнути свою лінію», виносити свої пропозиції на розгляд парламенту, а не користуватись тими порадами, котрі йому підсовують у вигляді посади прем’єр-міністра, яку він має узгодити.

Юрій КУЖЕЛЮК , голова Львівської міської організації Української Народної партії, депутат Львівської міськради:

Дуже важко давати поради Президентові, адже це особа дуже поінформована, а це багато чого визначає. Однак і ми, депутати на місцевому рівні, думаємо, що робити в ситуації, яка склалася. На нашу думку, судячи з усього, все ж таки підніматиметься питання про дострокові вибори. І тут доцільним було б сформувати один-єдиний виборчий список, куди увійшли б НСНУ, партія «Батьківщина», Народний РУХ, УНП, Хрестиянсько- Демократичний Союз і всі інші партії, що мають вплив в Україні. Це єдине, що могло б збалансувати ситуацію. Віктор Ющенко крім того, що є Президентом України, ще й обраний головою НСНУ, тому йому було б слід діяти доволі рішуче, провести усі необхідні переговори і добитися формування єдиного списку. Те, що це дійсно станеться, можна гарантувати, на жаль, лише 50х50…

Конкретні способи розпуску парламенту існують, назву хоча б такий: депутати добровільно складають свої повноваження. Звичайно, потрібно це робити контрольовано, щоб ніхто нікого не одурив. Так, люди не завжди довіряють один одному. Однак сьогодні, в ситуації надзвичайно важкій, вже починають довіряти, і все гучніше чути голоси про необхідність формування спільного виборчого списку Нашої України і БЮТу.

Ще мені б хотілося повести мову щодо обласних та місцевих рад, а саме щоб вони відкрито і чітко висловлювали свою позицію, щоб у центрі зрозуміли, що так легко переворот не пройде. Вочевидь, потрібно працювати і з членами соціалістичної партії, щоб люди розуміли, куди їх утягнув Мороз.

На виборах Президента ми добилися конкретного успіху, зараз іде відкат. Однак я вірю, що проукраїнські сили доб’ються перевиборів. А вже тут потрібно буде взяти на озброєння не лише соціальні чи національні гасла, а підкорити рух загальнонаціональній ідеї. Дивіться, поляки за всіх умов говорять: найперше, я єстем поляк. Росіяни, коли постає питання державне, стверджують: я — росіянин і повинен перетерпіти і здолати. Ми ж … хто в ліс, хто по дрова.. У нас — торгівля, хто скоріше домовиться з Росією, а хто із Заходом. Домовлятися, відстоюючи свої інтереси, потрібно з усіма, однак при цьому пам’ятати про панівну національну ідею. Не про примітивне й вузьколобе: Україна — для українців, а про підкорення усіх сфер життя — духовного, економічного, соціального, усіх факторів, що впливають на свідомість громадян, загально українській, громадянській позиції.

15 років ми з’ясовуємо, хто ми і куди йдемо. Живемо за принципом: міняється уряд — міняються орієнтири. Має бути інакше: уряди, депутати можуть мінятися, а загальнодержавна політика залишатися тою самою, однією. Наразі немає системи розумного національного, державницького виховання. Звичайно, це довгий і складний процес. Та якщо його не розпочати, то й ніколи не завершиш…

Степан ХМАРА , народний депутат Верховної Ради України I, II та IV скликань:

— В тій ситуації, яка склалася, єдиний, хоча не найкращий вихід, — це розпуск парламенту. І тут, звичайно, є над чим попрацювати юристам, хоча немає дуже важливої структури — юридичного арбітра — Конституційного Суду. Якщо будуть перевибори, то я не думаю, що Партія регіонів набере більше (хіба що в межах статистичної похибки). Максимум — 35%. Однозначно програють соціалісти, напевно, «пролетіли» би комуністи. І якщо розібратися, то «патріотично-права» коаліція має шанс.

Тарас СТЕЦЬКІВ , польовий командир Майдану:

— Я цю «антикризову» коаліцію називаю українським ГКЧП, тому що це є гримуча суміш, яка не має ні ідеологічної спільності, ні політичної. В основі якої лежить тільки бажання Партії регіонів взяти реванш за 2004 рік. За великим рахунком, у Президента є тільки два виходи: або погодитися на ультиматум цього ГКЧП і зробити Януковича прем’єром, і тоді Україні як державі — кінець, або розпустити парламент. У нього, правда, є ще третій вихід — спробувати домовитися з Регіонами щодо входження «Нашої України» в коаліцію і викинути з коаліції комуністів. Але, я думаю, це вже майже нереальний варіант. Тому моя порада Президенту — розпустити парламент. На жаль, до цієї ситуації привела бездарна і безвідповідальна політика деяких помаранчевих лідерів. Їхня пасивність, яка впродовж трьох місяців не давала Україні сформувати коаліцію. Але тепер уже пізно говорити, тепер краще розрубати цей гордіїв вузол, бо такий парламент працювати не зможе. Президент має звернутися до народу, нехай народ на дострокових виборах обере більш відповідальну владу, більш відповідальних політиків, які можуть сформувати реальну і стійку парламентську більшість.

Богдан ГАВРИЛИШИН , член Римського клубу, громадський діяч:

— Із тих варіантів, що існують, я схиляюся до розпуску парламенту. Але потрібно зачекати, допоки буде сформовано повністю Конституційний Суд. Існує також варіант, за якого було б прийнято ситуацію, яка утворилася. Президенту тоді нічого б не залишалося, як співпрацювати з новоутвореною коаліцією. Третій варіант є найбільш прагматичний. Мені шкода, що цей процес так надовго розтягнувся. Бо можна було б створити коаліцію «Національної згоди» і раніше. Якби це робилося спочатку, тоді Віктор Ющенко чи навіть Юлія Тимошенко могли б ставити більш гострі умови перед Партією регіонів щодо вступу до СОТ, Європейського Союзу чи ЄЕП, щодо ключових питань внутрішньої політики, щодо відносин із Росією. І я думаю, це можна було б зробити на двох сторінках, а не писати «євангеліє». Я думаю, що люди і на Сході, і на Заході прийняли би це. Не всі, але прийняли. А тепер вплив і авторитет Президента зазнав значних втрат.