Ялта — столиця Балтiйсько-Середземноморської дуги прагматизму?
Учора в Ялті завершив роботу саміт об’єднання ГУУАМ (Грузії, України, Узбекистану, Азербайджану та Молдови), після якого об’єднання перетворилося на міжнародну організацію, і Леонід Кучма навіть запропонував підшукати для неї нову назву. Підписано Хартію ГУУАМ (статутний документ) та консульську конвенцію. Не підписано, хоч і планувалося, угоду про зону вільної торгівлі. Президент Узбекистану пояснив це, як передає Інтерфакс-Україна, так: питання вимагає глибокого опрацювання на рівні експертів, але особливих причин не підписувати її немає. Вільна торгівля, на думку Карімова, — «зміст ідеології ГУУАМ», а неопрацьованість — у тому, що Грузія та Молдова входять до Всесвітньої торгової організації і не можуть підписати угоду без консультацій із ВТО. Таким чином, початок, хоча й зі збоями, покладено. А вільна торгівля, можливо, докладеться. Як сказав Карімов, наступного разу.
Отже, створено організацію, суперечки навколо якої тривають давно, — чим вона є насправді — економічним союзом, транспортним коридором чи військово-політичним блоком? Часом ГУУАМ приписували магічні властивості, які заперечували всі її учасники. Російські політики та аналітики, що сприймали об’єднання із самого початку як «противагу СНД», теоретично доводили процес її формування до створення військової організації, передумови до чого, варто зазначити, потрібно було ще пошукати. До того ж ГУУАМ, хоч і мовиться, що це об’єднання «не спрямоване проти будь-кого», зачіпає також інтереси й амбіції держав, які прагнуть до лідерства, як мінімум, у своєму регіоні. Мабуть, уперше, колишніми країнами- учасниками СРСР створено організацію, в якій стержнем економіки та генератором політики є не Росія. Уже внаслідок цього аксіома про корисність ГУУАМ буде ще неодноразово спростовуватися.
Ялтинський саміт ГУУАМ став третім, але не останнім етапом у тривалій дипломатичній серії Президента України Леоніда Кучми, яка розпочалася участю в Мінському саміті СНД. Саме в Мінську вирішувалася доля не тільки СНД, що для багатьох уже є давно вирішеним питанням, але й ГУУАМ. Жорстка прагматична політика відстоювання Росією своїх інтересів, «дружні» заяви Володимира Путіна, що фактично поставили Україну до відома про те, що зону вільної торгівлі практично створено двосторонніми угодами за винятком України, не могли не зачепити самолюбства українського політикуму. Леонід Кучма навіть публічно висловив образу із приводу того, що про запровадження Росією ПДВ на імпорт дізнався тільки з повідомлень ЗМІ.
Це також розвіяло останні ілюзії інших членів СНД, вкотре довело, що роль Співдружності вичерпалася «цивілізованим розлученням» і рухатися далі в його закладеному 10 років тому форматі практично неможливо. І стало зрозуміло, що подальша доля Ялтинської Хартії ГУУАМ, консульської конвенції і ще непідписаної угоди про зону вільної торгівлі в ГУУАМ приречена.
Між Мінськом і Ялтою, однак, була ще одна ланка — Дніпропетровський українсько-польський бізнес-форум, підсумки якого не могли не бути розкритикованими з погляду Москви. Як Мінськ, так і Ялта — це кроки України в Європейську співдружність, які ревно розцінюються Москвою як кроки від неї.
Зону вільної торгівлі ГУУАМ із подачі Іслама Карімова оголошено недоопрацьованою, однак сподіватися на зону «абсолютно вільної» торгівлі було б наївно із самого початку. Отже, вийшло, що Дніпропетровськ і Ялта, на противагу «дузі прагматизму», що з’єднала Москву й Мінськ, нібито замкнули другу «дугу прагматизму»: від Тбілісі — до Варшави. З урахуванням того, що відразу ж після Ялти Президент України Леонід Кучма відправляється в Італію на саміт глав держав Центральної Європи, це наочно порушує питання про те, який прагматизм — мінсько- московський чи дніпропетровсько-ялтинський — виявиться життєздатнішим та перспективнішим? Той факт, що всупереч прогнозам аналітиків Молдова не покинула «стрункі ряди» ГУУАМ, хоч Володимир Воронін і намагається знайти свій варіант прагматизму, свідчить на користь нової організації. Той факт, що США вже заявили про свій намір співробітничати з ГУУАМ, як і подальша участь України в центральноєвропейському процесі ще більше відкриває можливостей для вступу в ГУУАМ Румунії та Болгарії, про бажаність якого раніше вели мову в Києві, а тепер заявляв Едуард Шеварднадзе, —також свідчить, що новий центр політичного й економічного тяжіння в Європі, який, безсумнівно, створено в Ялті, має перспективи.
