Японських інвесторів стримує наша бюрократія
Для Юдзi Курокава призначення в Україну стало важливою вiхою в дипломатичнiй кар’єрi — вiн уперше виступив у ранзi посла Японiї в iноземнiй державi. На дипломатичнiй службi, на яку вступив пiсля закiнчення Токiйського унiверситету, вiн перебуває понад тридцять рокiв. Працював у Францiї, Італiї, Швейцарiї, Пакистанi... Перед прибуттям до України займав пост генерального консула в Канадi.
Розмова наша почалася з того, що пан Юдзi Курокава подiлився своїми першими враженням вiд української столицi.
— Коли я приїхав сюди, на мене справили особливе враження двi речi. Перше — це земля, дуже незвичний ландшафт, рiвниннi краєвиди, яких не побачиш у Японiї. Я був вражений дорогою вiд Бориспільського аеропорту до Дарницi, вздовж якої росте багато високих гарних дерев. Другою несподiванкою став центр мiста. Я думав, що зустрiну тут важкий сталiнський стиль, монотоннi коробки будинкiв. Але тут зовсiм європейська архiтектура, панує справжнiй європейський дух, чого я, правду кажучи, не чекав. Я був приємно вражений i тим, що люди у вас дуже вiдкритi, вони легко вступають у контакт. Щоправда, у мене виникають труднощi у щоденному спiлкуваннi. Я пробую трохи розмовляти українською, але читаю краще. Передплачую i читаю якраз український варiант вашої газети.
— Пане Посол, у Тихоокеанському регiонi кiлька мiсяцiв тому розгорнулася глибока економiчна криза, яка зачепила й Україну. Як вона вплинула на економiчну спiвпрацю мiж нашими державами?
— Я думаю, що вплив кризи був скорiше непрямим. Спершу про те, що сталося в Японiї. Японська економiка переживала депресiю, i цю депресiю було посилено кризою, що охопила країни Азiї. Вона вдарила в японський бiзнес, скоротивши, зокрема, експорт з Японiї до азiатських країн. Японський бiзнес зараз взагалi страждає вiд стагнацiї, i це вiдбивається на стосунках з iншими країнами, в тому числi й з Україною. Спочатку азiатська криза вдарила по Росiї, а погiршення ситуацiї там погiршило ситуацiю в Українi. Зменшились i експорт з України в Японiю, i японський експорт в Україну. Зрозумiло, намiри японського бiзнесу iнвестувати грошi в українську економiку на даний час також переживають стагнацiю.
— Ви зазначили, що спостерігається загальне падiння iнтересу японських пiдприємцiв до інвестування в Україну внаслiдок кризи. Проте окремi факти капіталовкладень iнвестицiй в українську економiку, мабуть, є?
— Так. Нещодавно одна з японських компанiй створила спiльне пiдприємство з українцями з виробництва пестицидiв та iнших хiмiкатiв для використання в сiльському господарствi. А одна австрiйська компанiя за участю японського капiталу купила потужностi й землю в районi Вiнницi для виробництва фруктових сокiв.
— У листопадi в Українi побувала делегацiя японських бiзнесменiв. Якою була мета їхнього приїзду? Яка у них склалась думка про можливу спiвпрацю з українськими партнерами?
— Делегацiя приїжджала не обговорювати якийсь окремий конкретний проект, а оцiнити економiчну ситуацiю в Українi в цiлому. Що стосується реакцiї бiзнесменiв, то вони були здивованi й приємно враженi потенцiалом України. Хоча гостi й побачили країну, вражену фiнансовою кризою та економiчними труднощами, вони переконалися, що Україна все ж таки справляється з кризою краще, анiж багато хто з них уявляв ранiше.
— Окрiм економiчної кризи, якi ще вони бачать бар’єри на шляху можливого iнвестування?
— Насамперед це бюрократiя. Якщо хтось бажає заснувати свою компанiю тут, то процес реєстрацiї та отримання дозволу на підприємництво дуже тривалий i дуже складний, вiн непрозорий, ускладнений рiзними дрiбницями. Закони трактуються по-рiзному — як кому завгодно. Членам делегацiї скаржилися на подiбнi речi представники багатьох компанiй, що працюють в Українi.
— Сьогоднi в Українi великого розголосу набув судовий процес над «серiйним» убивцею Анатолiєм Онопрiєнком, якому загрожує смертна кара. В Японiї тривалий час смертна кара не застосовувалась, але нещодавно до страти засуджено деяких членiв секти «Аум синрикьо». Як це було сприйнято жителями країни?
— Якщо я не помиляюся, смертнi вироки в Японiї iнодi виконуються. Звичайно, це трапляється не часто. Що ж стосується вироку деяким членам «Аум синрикьо», то я певний, що в даному випадку бiльшiсть людей схвалює смертний вирок, адже злочини, якi вони скоїли, були вiдразливими.
— Як це сприйняв Захiд? Чи не позначився такий вирок на iмiджi Японiї в очах громадян європейських країн, якi давно i принципово вiдмовились вiд смертної кари?
— Я так не думаю. Японiя — повнiстю демократична країна без усяких скидок, у нас здiйснюється принцип верховенства закону. Захiдна Європа вiдмовилась вiд смертної кари, й вона чинить вплив на решту свiту з тим, щоб смертна кара була заборонена повсюди. У нас теж є люди, якi виступають за скасування смертної кари. Але ми також поважаємо громадянськi права, тобто у нас є прихильники й першої, i другої точки зору. Проте я впевнений, що зараз бiльшiсть населення Японiї виступає за збереження смертної кари.
— В Києві нещодавно пройшли днi японської культури. Чи показали вони зростання iнтересу до вашої країни в Українi?
— Інтерес до японської культури був високим i до проведення тижня японської культури, але вiн дав свiжий поштовх, багато нових людей познайомилися з культурою, про яку ранiше тiльки чули. Досить навести один лише приклад: ми отримали лист подяки за проведення цього культурного тижня вiд голови Комiтету з питань культури й духовностi Верховної Ради України. Бiльшiсть заходiв вiдбувалась у столицi, але було придiлено увагу й регiонам. Наприклад, виставка японської керамiки проходила в Днiпропетровську й Полтавi, фестиваль японського кiно — в Донецьку та Ужгородi.
— Багато країн пiдтримують навчальнi та видавничi програми, видiляють гранти для дослiдникiв, якi сприяють пропагандi культури цих країн. Що робить посольство Японiї в цьому напрямку?
— У нас теж є такi програми. Ми запрошуємо до країни студентiв, якi вивчають японську мову, у нас iснує товариство студентiв i професiйних працiвникiв, якi надають технiчну допомогу викладачам японської мови, дипломатам, яких ми також запрошуємо до Японiї. Їх небагато, але така робота ведеться.
— Чи пiдтримуєте ви фiнансово видання українською мовою творiв японської класичної лiтератури?
— Фiнансова пiдтримка iноземних видавничих програм в Японiї є також, а вiднедавна вони запрацювали i в Українi. Ми, наприклад, допомагали видавництву, яке займалося пiдготовкою й випуском українсько-японського та японсько-українського словника. Як ви розумiєте, словник — це основна річ при спiвпраці в духовнiй, культурнiй та iнших сферах.
№251 30.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
Для Юдзi Курокава призначення в Україну стало важливою вiхою в дипломатичнiй кар’єрi — вiн уперше виступив у ранзi посла Японiї в iноземнiй державi. На дипломатичнiй службi, на яку вступив пiсля закiнчення Токiйського унiверситету, вiн перебуває понад тридцять рокiв. Працював у Францiї, Італiї, Швейцарiї, Пакистанi... Перед прибуттям до України займав пост генерального консула в Канадi.
Розмова наша почалася з того, що пан Юдзi Курокава подiлився своїми першими враженням вiд української столицi.
— Коли я приїхав сюди, на мене справили особливе враження двi речi. Перше — це земля, дуже незвичний ландшафт, рiвниннi краєвиди, яких не побачиш у Японiї. Я був вражений дорогою вiд Бориспільського аеропорту до Дарницi, вздовж якої росте багато високих гарних дерев. Другою несподiванкою став центр мiста. Я думав, що зустрiну тут важкий сталiнський стиль, монотоннi коробки будинкiв. Але тут зовсiм європейська архiтектура, панує справжнiй європейський дух, чого я, правду кажучи, не чекав. Я був приємно вражений i тим, що люди у вас дуже вiдкритi, вони легко вступають у контакт. Щоправда, у мене виникають труднощi у щоденному спiлкуваннi. Я пробую трохи розмовляти українською, але читаю краще. Передплачую i читаю якраз український варiант вашої газети.
— Пане Посол, у Тихоокеанському регiонi кiлька мiсяцiв тому розгорнулася глибока економiчна криза, яка зачепила й Україну. Як вона вплинула на економiчну спiвпрацю мiж нашими державами?
— Я думаю, що вплив кризи був скорiше непрямим. Спершу про те, що сталося в Японiї. Японська економiка переживала депресiю, i цю депресiю було посилено кризою, що охопила країни Азiї. Вона вдарила в японський бiзнес, скоротивши, зокрема, експорт з Японiї до азiатських країн. Японський бiзнес зараз взагалi страждає вiд стагнацiї, i це вiдбивається на стосунках з iншими країнами, в тому числi й з Україною. Спочатку азiатська криза вдарила по Росiї, а погiршення ситуацiї там погiршило ситуацiю в Українi. Зменшились i експорт з України в Японiю, i японський експорт в Україну. Зрозумiло, намiри японського бiзнесу iнвестувати грошi в українську економiку на даний час також переживають стагнацiю.
— Ви зазначили, що спостерігається загальне падiння iнтересу японських пiдприємцiв до інвестування в Україну внаслiдок кризи. Проте окремi факти капіталовкладень iнвестицiй в українську економiку, мабуть, є?
— Так. Нещодавно одна з японських компанiй створила спiльне пiдприємство з українцями з виробництва пестицидiв та iнших хiмiкатiв для використання в сiльському господарствi. А одна австрiйська компанiя за участю японського капiталу купила потужностi й землю в районi Вiнницi для виробництва фруктових сокiв.
— У листопадi в Українi побувала делегацiя японських бiзнесменiв. Якою була мета їхнього приїзду? Яка у них склалась думка про можливу спiвпрацю з українськими партнерами?
— Делегацiя приїжджала не обговорювати якийсь окремий конкретний проект, а оцiнити економiчну ситуацiю в Українi в цiлому. Що стосується реакцiї бiзнесменiв, то вони були здивованi й приємно враженi потенцiалом України. Хоча гостi й побачили країну, вражену фiнансовою кризою та економiчними труднощами, вони переконалися, що Україна все ж таки справляється з кризою краще, анiж багато хто з них уявляв ранiше.
— Окрiм економiчної кризи, якi ще вони бачать бар’єри на шляху можливого iнвестування?
— Насамперед це бюрократiя. Якщо хтось бажає заснувати свою компанiю тут, то процес реєстрацiї та отримання дозволу на підприємництво дуже тривалий i дуже складний, вiн непрозорий, ускладнений рiзними дрiбницями. Закони трактуються по-рiзному — як кому завгодно. Членам делегацiї скаржилися на подiбнi речi представники багатьох компанiй, що працюють в Українi.
— Сьогоднi в Українi великого розголосу набув судовий процес над «серiйним» убивцею Анатолiєм Онопрiєнком, якому загрожує смертна кара. В Японiї тривалий час смертна кара не застосовувалась, але нещодавно до страти засуджено деяких членiв секти «Аум синрикьо». Як це було сприйнято жителями країни?
— Якщо я не помиляюся, смертнi вироки в Японiї iнодi виконуються. Звичайно, це трапляється не часто. Що ж стосується вироку деяким членам «Аум синрикьо», то я певний, що в даному випадку бiльшiсть людей схвалює смертний вирок, адже злочини, якi вони скоїли, були вiдразливими.
— Як це сприйняв Захiд? Чи не позначився такий вирок на iмiджi Японiї в очах громадян європейських країн, якi давно i принципово вiдмовились вiд смертної кари?
— Я так не думаю. Японiя — повнiстю демократична країна без усяких скидок, у нас здiйснюється принцип верховенства закону. Захiдна Європа вiдмовилась вiд смертної кари, й вона чинить вплив на решту свiту з тим, щоб смертна кара була заборонена повсюди. У нас теж є люди, якi виступають за скасування смертної кари. Але ми також поважаємо громадянськi права, тобто у нас є прихильники й першої, i другої точки зору. Проте я впевнений, що зараз бiльшiсть населення Японiї виступає за збереження смертної кари.
— В Києві нещодавно пройшли днi японської культури. Чи показали вони зростання iнтересу до вашої країни в Українi?
— Інтерес до японської культури був високим i до проведення тижня японської культури, але вiн дав свiжий поштовх, багато нових людей познайомилися з культурою, про яку ранiше тiльки чули. Досить навести один лише приклад: ми отримали лист подяки за проведення цього культурного тижня вiд голови Комiтету з питань культури й духовностi Верховної Ради України. Бiльшiсть заходiв вiдбувалась у столицi, але було придiлено увагу й регiонам. Наприклад, виставка японської керамiки проходила в Днiпропетровську й Полтавi, фестиваль японського кiно — в Донецьку та Ужгородi.
— Багато країн пiдтримують навчальнi та видавничi програми, видiляють гранти для дослiдникiв, якi сприяють пропагандi культури цих країн. Що робить посольство Японiї в цьому напрямку?
— У нас теж є такi програми. Ми запрошуємо до країни студентiв, якi вивчають японську мову, у нас iснує товариство студентiв i професiйних працiвникiв, якi надають технiчну допомогу викладачам японської мови, дипломатам, яких ми також запрошуємо до Японiї. Їх небагато, але така робота ведеться.
— Чи пiдтримуєте ви фiнансово видання українською мовою творiв японської класичної лiтератури?
— Фiнансова пiдтримка iноземних видавничих програм в Японiї є також, а вiднедавна вони запрацювали i в Українi. Ми, наприклад, допомагали видавництву, яке займалося пiдготовкою й випуском українсько-японського та японсько-українського словника. Як ви розумiєте, словник — це основна річ при спiвпраці в духовнiй, культурнiй та iнших сферах.
№251 30.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
