«Європейський референдум»: картина повторюється
Вже досить скоро, у вересні і жовтні, відбудуться референдуми з питання вступу до Європейського Союзу двох невеликих балтійських країн — спочатку Естонії, а потім Латвії. Як показує досвід Словаччини і Польщі, успіхів, досягнутих політичним керівництвом країни, може виявитися недостатньо для цілковитого тріумфу «європейської ідеї» в нації. Ситуацію, яка де в чому схожа на словацьку, зараз переживає Латвія, де зростає число «євроскептиків». Натомість, підтримка населенням вступу країни до ЄС зростає, як фіксують матеріали соціологічних опитувань, в Естонії.
За даними, оприлюдненими EU observer, за п’ять тижнів до референдуму 67 відсотків естонців, що мають право голосу, планують прийти до виборчих дільниць 14 вересня, при цьому «проти» налаштовані сказати 38 відсотків iз них. З цього робиться далеко ще не очевидний висновок, що 62 відсотки з тих, хто прийде голосувати, висловиться на користь ЄС. Червневі опитування показали, що лише 48 естонців були ладні підтримати вступ їхньої країни до ЄС, і проти були готові висловитися 45 відсотків. Треба ще зважати на те, що до третини населення як Естонії, так і Латвії не є громадянам цих країн. В Естонії вважають, що рівень підтримки зріс за рахунок старшого покоління. У той же час «євроскептики» переконані, що більшість iз тих, хто ще не визначився, проголосує проти Естонії в ЄС.
Громадяни Латвії мають сім тижнів на остаточне визначення своєї позиції. Все, що каже соціологія сьогодні — що прибічники європейського вибору випереджають противників на 15 відсотків. Тобто, сказати «так» ладні майже 50 відсотків опитаних латвійських громадян, проголосувати проти налаштовані майже 35 відсотків. Згідно iз даними червневого опитування, вступ країни до ЄС підтримували 57,1% латвійських громадян, проти цього виступали 24, 5 відсотків. Соціологи впевнені, що різниця пояснюється тим, що громадяни мають дуже нестабільні погляди на те, які перспективи їх очікують вже в об’єднаній Європі.
Падіння підтримки вступу до «об’єднаної Європи» не є чимось унікальним. Цей шлях уже пройшли, зокрема, поляки — рівень підтримки вступу їхньої країни до ЄС різко впав після того, як з’ясувалося, що соціальна політика вже не буде тією ж самою, що для сільського господарства, навіть реформованого відповідно до ринкових вимог, може виникнути вельми серйозний виклик, який, очевидно, переживуть не всі фермери, що держава більше не зможе приймати рішень самостійно, делегувавши частину повноважень до Брюсселя. Словацьке керівництво, коли виявилося, що референдум може бути й програним, звернулося до нації. Дії польського керівництва в критичний момент (за кілька годин до закінчення голосування виборчі дільниці все ще не відвідало 50 відсотків громадян) досі залишаються в таємниці. Але нервовості у Варшаві було чимало. Таллінн і Рига поки що не оприлюднюють всіх своїх планів, але планують провести витратні агітаційні кампанії. Можливо, це їм вдасться.
