Перейти до основного вмісту

Західняки всіх континентів — єднайтеся!

Олександр Клименко віднайшов спільне між гуцулами та африканцями
24 жовтня, 00:00
ОЛЕКСАНДР КЛИМЕНКО РАЗОМ ЗІ СВОЇМИ РІЗНОКОНТИНЕНТАЛЬНИМИ ГЕРОЯМИ-ЗАХІДНЯКАМИ. ДО РЕЧІ, ЗА ФОТОРОБОТУ «КОСАР» (ЛІВОРУЧ) НА ФОТОКОНКУРСІ «ДНЯ» АВТОР ОТРИМАВ ТРИ ПРИЗИ — ВІД АБ «КИЇВСЬКА РУСЬ», ЖУРНАЛУ «PHOTOGRAPHER», А ТАКОЖ «Я ГАЛЕРЕЇ», ЯКА Й НАДАЛА ОЛЕКСАНДРУ СВІЙ АРТ-ПРОСТІР ДЛЯ ДЕМОНСТРАЦІЇ ПРОЕКТУ «ДИКИЙ, ДИКИЙ ЗАХІД» / ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА / «День»

Постійний учасник і призер фотоконкурсів «Дня» Олександр Клименко у рамках проекту «Демонстрація» у «Я галереї» представив головним чином фотографії зі свого вже доволі відомого проекту «Дикий, дикий Захід», презентація якого відбулася під час цьогорічного Форуму видавців у Львові. Право на участь у проекті «Демонстрація» Олександр Клименко отримав як призер X Ювілейного фотоконкурсу «Дня». «Я галерея» відзначила його фотороботу «Косар». Проект «Дикий, дикий Захід» створювався протягом кількох років на Західній Україні (Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій областях) і у країнах Західної Африки (Ліберії та Сьєрра-Леоне). На «чорний континент» Олександр Клименко потрапив разом із українським миротворчим вертольотним загоном.

Знімаючи подробиці побуту то гуцулів, то африканських селян, Олександр Клименко виявив між цими, здавалося б, дуже різними людьми багато паралелей.

— Знімав там і там, а потім раптом побачив, що у цих людей з різних континентів дуже багато спільного. Найперше — вони схожі у своїй безпосередності... Я хочу знову поїхати в Африку, хоча там страшно і багато хвороб. Знаєте, у письменника Фредеріка Форсайта є книга «Пси війни», де є фраза про те, що Африка кусає боляче, як муха Цеце, і залишає там свою отруту, за якою ти постійно змушений повертатися. Це — як наркотик.

Окрім проекту «Дикий, дикий Захід», цікаві також попередні роботи фотографа, де він задокументував епоху — події 1991 року — на Майдані й у Верховній Раді. Ці знімки — вже безперечно історія.

Олександр Клименко вже протягом 22-х років професійно займається фотожурналістикою (працював у газеті «Сільські вісті», а з 1991 року — в «Голосі України»), видав два авторських фотоальбоми («Україна. 10 років поступу» та «Миротворча діяльність українського війська. Перше десятиліття»), публікувався в авторитетному німецькому часописі Der Spiegel, брав участь у багатьох виставках в Україні та за кордоном.

— Репортажна фотографія — це рок, а постановочна — це попса! — каже фотограф, розповідаючи про те, що фотожурналістика — справа його життя.

Окрім іншого, Олександр — постійний учасник і призер фотоконкурсу «Дня»:

— Я беру участь у цьому фотоконкурсі буквально з перших років його заснування, і можу сказати, що це єдиний серйозний національний (я підкреслюю це слово) фотоконкурс високого рівня. В Україні такого більше немає, — впевнений фотограф.

Попри поважну творчу біографію, Олександр Клименко вважає, що головні, епохальні знімки він ще не зробив:

— Здається, що все найкраще — попереду, що колись я зроблю геніальний знімок, який буде на World Press Foto головним. Це, мабуть, буде знімок, який показуватиме людську трагедію. Власне, так і треба жити, бо якщо ти скажеш, що вже все зробив, тоді треба займатися чимось іншим.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати