Захистити кредиторів від позичальників

Учора Асоціація українських банків звернулася з відкритим листом до всіх гілок влади із закликом змінити ідеологію фінансового законодавства в інтересах кредиторів. «Інвестування в економіку України стає не тільки ризикованим, але й просто неможливим», — говориться в заяві. АУБ пропонує Верховній Раді невідкладно внести зміни до п’яти законів, а Верховному Суду зробити офіційні пояснення судам, щоб припинити вільне трактування суддями окремих правових норм при розгляді кредитних спорів. Йдеться про закони «Про банкрутство», «Про заставу», «Про банки і банківську діяльність», «Про судове виконання» та «Цивільний кодекс України». На сьогодні до Асоціації входять 120 банків.

Президент АУБ Олександр Сугоняко вважає, що при нинішньому законодавстві позичальники кредитів можуть спокійно їх не віддавати. Адже у більшості випадків, коли банки намагаються повернути свої гроші, суди виносять рішення не на користь кредиторів. «Ідеологію законодавства сформовано так, що воно захищає позичальника. Але час поставити все з голови на ноги», — вважає Сугоняко. З його слів, все частіше українські підприємства беруть кредити у банків, не маючи жодних намірів повертати гроші. Річ у тому, що судові спори з кредиту можуть розтягнутися на місяці і роки, і у цей період будь-які дії банку стосовно застави чи коштів позичальника будуть заборонені.

Асоціація українських банків вважає, що збільшення ризиків неповернення кредиту та малі шанси на справедливе судове рішення призводять до подорожчання кредитів. «Безумовно, ці ризики впливають на кредитні ставки. Банки просто не впевнені, що отримають гроші назад», — говорить Сугоняко. На його погляд, українським банкам цілком під силу збільшити обсяги кредитування економіки в кілька разів, але спочатку держава повинна створити для цього умови. Нинішня середня ставка позики для юридичних осіб — 24% — враховує й «неекономічні» ризики через відсутність цих умов. До речі, президент АУБ відзначив збільшення впливу на кредитний ринок і збільшення політичних ризиків, пов’язаних із наростанням протистояння опозиції та влади.

Раніше прем’єр-міністр Анатолій Кінах критикував вітчизняну банківську систему за завищену, на його погляд, вартість кредитів. При цьому прем’єр посилався на облікову ставку НБУ, яка становить 8%. Цю ставку Нацбанк вираховує виключно на базі економічних показників, таких як інфляція, динаміка валютного курсу та обсяг вільних коштів на фінансовому ринку. Схоже, саме різниця між 8% НБУ та 24% комерційних банків становить оцінку політичних і законодавчих ризиків, властивих нашій країні. Як бачимо, неекономічні ризики збільшують вартість кредиту для українського підприємства фактично утричі. Варто відзначити, що і сам НБУ дуже неохоче дає кредити під свої 8%. Реального доступу до цього дешевого ресурсу фінансовий ринок, а відповідно, і позичальники, не має.

Роботу над проектами змін до законів Асоціація українських банків планує завершити ще цього року, і їхнє прийняття очікують до кінця третьої сесії Верховної Ради. Банківське лобі в українському парламенті сьогодні відсутнє внаслідок участі у спонсорстві різних політичних сил. Проте керівництво АУБ сповнене оптимізму. «Ми впевнені, що нас підтримають усі фракції парламенту, незалежно від їхнього забарвлення», — заявив Олександр Сугоняко. Очевидно, він найближчим часом і займеться формуванням банківського лобі. До речі, голова Національного банку Володимир Стельмах можливість створення такого міжфракційного об’єднання оцінює вельми скептично. «Вони можуть пообіцяти, але толку від них не дочекаєшся», — сказав Стельмах. Можливо, Олександру Сугоняку вдасться спростувати це твердження.