Закон — окремо, пенсіонери — окремо
Голова Пенсійного фонду України Борис Зайчук сподівається, що закони про обов’язкове пенсійне страхування і пенсійні фонди буде ухвалено до кінця поточного року. Він нагадав, що Президент України Леонід Кучма визначив в своєму посланні до Верховної Ради ці закони як першочергові до розгляду, повідомляє Інтерфакс-Україна. Б. Зайчук зазначив, що закон про обов’язкове пенсійне страхування, який парламент вже розглянув у першому читанні, передбачає зокрема перерахування пенсій усім пенсіонерам з урахуванням робочого стажу і заробітної плати протягом останнього року роботи. Разом з тим главі Пенсійного фонду було важко відповісти, яким чином зміниться розмір пенсій у громадян. «У одних — зменшиться, у інших — збільшиться, проте робити прогнози про це до прийняття закону неможливо», — сказав він. Глава фонду також відзначив, що базовим законом для нарахування пенсій на сьогоднішній день є ухвалений 10 років тому закон про обов’язкове пенсійне страхування. При цьому до згаданого закону було прийнято 23 додаткових, що визначають порядок нарахування пенсій окремим категоріям громадян, зокрема держслужбовцям, народним депутатам, суддям. За його словами, в уряді також підготовлена постанова про скасування пільг на безкоштовний проїзд в міському транспорті, в тому числі пенсіонерам, натомість буде введено адресну допомогу.
Про те, наскільки Україна готова до введення трьохрівневої пенсійної системи, «День» спробував з’ясувати у експертів.
Валерій НОВІКОВ, начальник відділу соціальної сфери, доходів і рівня життя Інституту економіки НАН України:
— Якщо говорити про введення нагромаджувальної системи, в цьому питанні головна проблема — вкладення коштів і їх гарантії. Вона вирішена в теоретичному, але не практичному плані, і є небезпека того, що процес може затягнутися. Варто, правда, зазначити, що саме пенсійне законодавство вже готове, його можна приймати. Але інфраструктуру, що потрібна для введення всіх систем, не створено, не розроблено як державних, так і альтернативних систем вкладення коштів. Неясно поки і те, яким буде додаткове навантаження на фонд заробітної плати — два відсотки чи сім. Не вирішене питання і про соціальні пенсії. Поки не буде визначено безпечних джерел вкладення пенсійних грошей, говорити про успішне завершення реформи не можна.
Олексій ПЛОТНІКОВ, професор Інституту світової економіки і міжнародних відносин:
— Все зводиться до проблемного питання — немає гарантії від того, що нагромадження коштів для недержавних фондів не призведе до створення чергової фінансової піраміди. У нас не існує національної структури щодо захисту цих грошей, про заохочення західних структур говорять неохоче, та й загалом вітчизняний фінансовий сектор працює, м’яко кажучи, мляво. Тому зараз ані про яку трьохрівневу систему мови не може бути.
Юрій САЄНКО, завідувач відділу соціальних експертиз Інституту соціології:
— Треба враховувати три істотні чинники. По-перше, ми поки не знаємо думки населення з приводу пенсійного реформування — були якісь громадські, але не масові обговорення. Невідомо, наскільки високий буде рівень довіри до реформи. Ми не знаємо реакцію тіньової зайнятості, рівень якої соціологи оцінюють у 60 %. Тобто пенсійні фонди, грубо кажучи, нема з чого формувати. Тенденцій до зменшення тіньового ринку поки не намічається — 67% опитаних відповідає, що не декларували точний розмір прибутків і не мають намір цього робити. Не варто забувати і про невисокий рівень довіри до банків. Тобто незважаючи на те, що сам закон гарний, для того, щоб він запрацював, треба розробити чітку програму роботи з населенням. Питань для вирішення надзвичайно багато — починаючи від створення системи держуправління цими процесами і закінчуючи узгодженням цілої низки законодавчих актів з пенсійним законом. Гадаю, перший етап — прийняття закону і старт процесу формування нагромаджувальних фондів забере не менше п’яти років. І лише в тому разі, якщо Верховна Рада змінить темп роботи.
