Закон про неякісну продукцію: захист споживачів чи петля для виробників?

Згідно із законопроектом, постачальник, який вводить в оборот неякісну та небезпечну продукцію, платить штраф у розмірі до 25% вартості реалізованої продукції. Постачальник, який бере участь у обороті неякісної продукції, повинен заплатити штраф у розмірі до 20% вартості реалізованої продукції. Введення в оборот небезпечної продукції передбачає стягування штрафу в розмірі до 100% вартості реалізованої продукції. Постачальник, який бере участь в обороті небезпечної продукції, штрафується в розмірі 75% вартості.

Чимало експертів розглядають цей законопроект як свято на вулиці Держстандарту. Якщо продукція реалізовується без декларації про відповідність, то з постачальника продукції стягується штраф у розмірі до 25% вартості реалізованої продукції, а якщо за фальсифікованими деклараціями, то постачальник повинен сплатити штраф до 50% реалізованої продукції.

У разі порушення перерахованих вимог з постачальника стягується штраф, який підлягає сплаті в місячний термін. 70% суми сплачених штрафів зараховується до державного бюджету, а 30% — до місцевих бюджетів.

За прийняття законопроекту у першому читанні в поіменному режимі проголосували 227, проти — 41 з 356 депутатів, які зареєструвалися в залі. Проти прийняття законопроекту голосували фракції СДПУ(о), НДП, «Реформи-Конгрес», фракція Руху (Удовенка) і фракція «Громада».

КОМЕНТАР

Сергій МОСКВІН, народний депутат України:

— «Зелені» повним складом голосували «за», тому що головна мета цього законопроекту випливає з назви та говорить сама за себе. Повинен зазначити, що в першому читанні законопроект мав більше політичне звучання, і про це свідчать результати голосування. Під час другого читання в законопроект буде внесено поправки. Адже крім такої благородної мети (захистити споживачів від неякісної продукції) існує інший бік медалі. Ми не повинні знущатися з постачальників та виробників. Адже той же Держстандарт може скористатися «новими» правами певним чином, загнавши ще далі в яму підприємців, котрі працюють на українському ринку. Вельми істотні незгоди викликала і ст. 9 законопроекту, в якій говориться про те, що сума сплачених штрафів зараховується в розмірі 70% — до державного, 30% — до місцевих бюджетів. Чому до бюджету? Значить штрафи повинні стати джерелом поповнення бюджету? Оскільки сьогодні з бюджетом важкувато, то цілком реальною може стати ситуація, коли Держстандарт, прагнучи виконати «план», «притягне до відповідальності» всіх постачальників і виробників. Очевидно, розуміючи все це й звернувши увагу саме на цей другий бік медалі, фракції СДПУ(о), НДП, «Реформи-Конгрес», Рух (Г.Удовенка), «Громада» проголосували проти.

Володимир БАРАБАШ, генеральний директор фірми «Мономах»:

— Новий законопроект — чергова «міна» під політичну ситуацію, абсурд, подібний до обов'язкової сертифікації. Держстандарт, розуміючи, що улюблена його «обов'язкова сертифікація» віджила своє, вигадав альтернативу впливу на виробника. Хоч за задумом документ непоганий, але за умови, якщо забрати з назви слово «неякісної». Таким суб'єктивним показником як «неякісна продукція» Держстандарт і далі хоче тиснути на українських підприємців. Якщо раніше обов'язковій сертифікації підлягало 7% товарів, то тепер ця цифра доведена до 100%. Ми продовжуємо жити за Жванецьким: «Виглядом у цілому опанували, звернімо увагу на подробиці». У цьому випадку вражає феномен: Держстандарт — це практично радянська організація в уряді незалежної ринкової України. А тому зрозуміла реакція фракцій, що проголосували проти законопроекту. Так повелося, що за пропозицію, подану подібними структурами, зазвичай голосують «ліві» фракції. Як може бути у реформаторському уряді подібна структура?

P.S . Кореспондент «Дня» безуспішно намагалася отримати коментар у Держстандарті.