ЗАПИТАННЯ «Дня»

Олексій КОСТУСЄВ , голова Антимонопольного комітету, «Трудова Україна»

— За статистикою, від 20% до 30% населення орієнтується на діючу владу і на те, що говорять у владних структурах. Очевидно, це і є адміністративний ресурс, але, напевно, не той. Тому що певний відсоток населення орієнтується на існуючу владу, і тому слово, котре виходить із вуст представника цієї влади, має великий вплив і є важливим у той момент, коли люди віддають свої голоси на виборах. При цьому ця частина населення виходить з такого принципу: існуюче завжди краще, ніж зміни, котрі можуть призвести до чергового соціального катаклізму. І хоч адміністративним фактором нехтувати не варто, я думаю, що його значення все ж перебільшують. Безумовно, певним чином адмінресурс впливатиме, але не він буде мати вирішальне значення. Головним фактором виступатимуть особисті якості кандидата, його програма і те, що він уже встиг конкретно зробити. Люди втомилися від обіцянок кандидатів, у зв’язку з цим вони орієнтуються на їхню попередню діяльність, виходячи з якої у них виникає надія, що цей кандидат зробить щось позитивне і у майбутньому. Таким чином, особисті якості кандидата й уміння їх продемонструвати набагато важливіші, ніж будь-який ресурс, у тому числі й адміністративний.

Володимир МАЛИНКОВИЧ, політолог, дисидент:

— Адміністративний ресурс — це використання органами влади своїх владних повноважень для досягнення, якщо не особистих, то принаймні групових цілей, зокрема, політичних, і використання під час виборів та передвиборної кампанії можливостей адміністративного апарату як у центрі, так і на місцях. Крім того, це використання адміністративної влади на місцях для того, щоб вживати тих чи інших заходів для поліпшення життєвого рівня людей, котрі проживають у цьому регіоні, під якусь передвиборну кампанію тієї чи іншої партії. Із другого боку, дуже часто це буде недобросовісна організація виборчих комісій, у які добирають певним чином людей, службово залежних від адміністрації, а також недостатньо чітке дотримання виборчих правил під час передвиборної кампанії. Тут важливо зазначити такий дуже серйозний чинник, як укидання бюлетенів, який можливий тільки за умови, що керівництво виборчої комісії залежне від адміністрації того або іншого регіону. Більше за те, після вкидання бюлетенів імовірна маніпуляція ними. І, нарешті, адміністративний ресурс — це використання засобів масової інформації — як регіональних, так і центральних — для агітації на користь тієї чи іншої партії, на користь того чи іншого кандидата. Більше за те, адміністративний ресурс — це наявність тих структур, які можуть тримати в страху олігархів і які можуть для цього використовуватися. Таким чином, олігархічні групи побоюватимуться тиску з боку адміністрації й або підтримають своїми мас-медіа партію влади, або принаймні не заважатимуть цій партії влади, побоюючись переслідування. Адміністративний ресурс — це й використання апарату влади для того, щоб припинити діяльність того чи іншого ЗМІ. Вибірковість удару адміністрації залежить від тих, що володіють адміністративним ресурсом.

Левко ЛУК’ЯНЕНКО , УРП:

— Адміністративний ресурс — це поняття, яке з’явилося в українській політичній термінології зовсім недавно. Цей термін вигадали для того, щоб незаконні дії називати нейтральними науковими словами. Адміністративний ресурс — це фальсифікація виборів виконавчою владою української держави. Це антидемократичне явище, адже вибори передбачають рівність можливостей кожного з кандидатів бути обраним на цю посаду. Використання влади, тобто адміністративного ресурсу, є вкрай нелегальним, несправедливим явищем і перетворює демократію в псевдодемократію, тому я категорично проти використання влади під час виборчої кампанії.

Олег РАФАЛЬСЬКИЙ, «Демократичний союз»:

— Це поняття має два значення. В одному, на превеликий жаль, найпоширенішому, «адміністративний ресурс» розглядається як здатність представників влади незаконно впливати на волевиявлення громадян під час виборчої кампанії та у день виборів на користь певної партії чи кандидата. Звичайно, Демсоюз категорично заперечує такі методи ведення «політичної» боротьби. У другому значенні — це спроможність тієї чи іншої партії у такий спосіб побудувати вертикаль своїх структур, щоб забезпечити їй чіткість і злагодженність у роботі, вплив на громадську думку та відповідальність представників партії, які обіймають владні посади, перед партійцями та виборцями. Саме так прагне працювати Демсоюз.

Єміл ЛАНДОВСЬКИЙ, політолог, кандидат історичних наук (Ужгород):

— Адміністративний ресурс — це всі працівники обласних, районних, міських адміністрацій, яких використовують для виконанні того чи іншого завдання. Це може бути як позитив, так і негатив, зважаючи, яке саме завдання треба вирішити. Як приклад позитивної дії адмінресурсу можна назвати ліквідацію наслідків повені в Закарпатті. Тобто фактично приймається рішення, яке потім здійснюється по вертикалі, зверху вниз. Але в нас традиційно склалося так, що адміністративний ресурс саме із цього погляду не інтерпретується.

Тому найактуальніше, звичайно ж, нині питання про використання адмінресурсу під час передвиборної кампанії. Щоб обмежити доступ до адмінресурсу свого політичного конкурента, політичні партії мають здійснювати контроль над ним, тобто проводити контроль над добиранням членів виборчої комісії, повинні задіювати адміністрації, які мають вплив на процес проходження виборів. Але оскільки вибори, скоріше, пройдуть за старою, змішаною системою, то із цього випливає, що адмінресурс активно використовуватиметься.