ЗАПИТАННЯ «Дня»

Валерій ЄВДОКИМОВ, фракція СДПУ(О):

— Сьогодні головна увага представників фракцій та груп більшості зосереджена не на спекулятивних розмовах про висунення єдиного кандидата, а на процесі внесення змін до Конституції, в якому попереду, так чи інакше, йтиме прийняття закону про вибори народних депутатів. Ця позиція, яку підтримують також комуністи та соціалісти, вимагає негайного втілення. Безумовно, питання висунення єдиного кандидата та його закріплення відповідною угодою ставиться більшістю всерйоз, адже без підписання такого документа та досягнення відповідних домовленостей вихід із ситуації неможливий. Однак я б не зводив сьогодні весь процес лише до визначення єдиної кандидатури. І те, що ім’я кандидата від більшості сьогодні не фігурує, лише підтверджує, що угода не пов’язуватиме нас персоналіями. Кожен, так чи інакше, висуватиме того кандидата, якому він довіряє та який є прохідним.

Степан ГАВРИШ, координатор парламентської більшості:

— Зараз ми ведемо дискусії навколо політичного плану парламентської більшості. І як тільки цей план буде затверджено, всі відпрацьовані документи стануть публічним надбанням. Серед них чи не найголовнішим є питання підняття на істотно вищий рівень стосунків між членами парламентської більшості як політичної коаліції, що виконуватиме політичну функцію, тобто вироблятиме той чи інший програмний продукт, змагатиметься за те, щоб він був кращий, висуватиме свого кандидата в президенти й боротиметься за те, щоб він переміг. Чи не буде угода про висунення єдиного кандидата від більшості черговою декларацією? Будь-який політичний документ певною мірою є декларацією. Але ми намагаємося враховувати наші попередні невдачі. Зараз є бажання рухатися в бік створення реальної політичної коаліції демократичних державницьких патріотичних сил, яка дозволить повірити в неї на час складної зміни епох в Україні — переходу від власне режиму президентсько-парламентської форми правління до парламентсько-президентської форми демократії. І те, що угода підписуватиметься не на тлі конкретного прізвища, свідчить про одне: більшість пішла не шляхом привернення суспільної уваги до певного лідера, а шляхом формування коаліції, яка висуне кращого з-поміж своїх членів.

Юрій ПАВЛЕНКО, фракція «Наша Україна»:

— Прізвища свого майбутнього єдиного кандидата більшість не називає насамперед тому, що цього одного, чітко визначеного кандидата немає. Представники більшості розуміють, що за умов, якщо вони не вийдуть на єдиного кандидата, шанси перемогти в когось із їхніх представників невеликі. Проблемою для сил більшості є існування як мінімум трьох кандидатів, які претендують на звання цього «єдиного». Вони представляють три основні політичні сили в пропрезидентському таборі. Інша проблема — попри всі заяви Президента Леоніда Кучми щодо того, що він не піде на вибори, дехто з депутатів більшості все ж вважає, що він таки може піти. Реалізація проекту «єдиний кандидат від більшості» залежатиме також від звіту уряду про виконання його програми, який заслуховуватиметься в березні. І я не виключаю, що в декого виникне бажання порушити питання про відставку уряду, що підриває шанси одного з кандидатів. Крім того, серйозним фактором, який впливає на визначення в питанні єдиного кандидата, є реалізація конституційної реформи: від того, які статті пройдуть через постатейне голосування, залежатимуть шанси ще одного кандидата. Підписання угоди про висунення єдиного кандидата між силами більшості можна вважати одним із кроків на шляху до визначення цієї фігури, однак вже не першим, і, вочевидь, не останнім.

Ігор ШКИРЯ, фракція «Регіони України»:

— Думаю, політична угода про висунення єдиного кандидата від більшості не буде номінальною або «джентльменською угодою», як дехто вважає. Історія довела, що підписана фракціями більшості в серпні минулого року угода може і буде працювати. Безумовно, є різні думки, періодично в когось виникає бажання «на хвилинку відійти», але в кінцевому результаті фракції більшості узгоджують свої дії. І те, що єдиний кандидат від більшості потрібен, ні в кого не викликає сумнівів. Тому, безумовно, підписання відповідної угоди відбудеться. Питання в тім, що в цьому документі на сьогодні немає конкретних прізвищ, і підписи ставитимуть, так би мовити, під кандидата Х. Хоча основні кандидати, схоже, визначені. Я, наприклад, знаю ім’я того, хто, припускаю, на 90% буде єдиним кандидатом. Власне, фракція «Регіони України» підписуватиме угоду з конкретним прицілом на свого кандидата. І якщо зважати на багаторазові заяви Президента про те, що він не йде на третій строк, то інших кандидатів від більшості, крім нашого, я сьогодні не бачу.

Навряд чи до угоди про висунення єдиного кандидата приєднаються фракції КПУ та СПУ. Це не в стилі комуністів. Комуністи можуть в останній момент, зрозумівши, що їхній кандидат не прохідний, підігравати більшості. Але вони точно не підіграватимуть кандидату від опозиції, прізвище якого ми також знаємо.