Запитання «Дня»

Володимир МАЛИНКОВИЧ , політолог:

— Я не вважаю, що в Україні «конституційна криза». Криза лише парламентська. Не думаю, що розгляд цього питання в ПАРЄ закінчиться якимись серйозними санкціями для України. Це наша внутрішня проблема. Інше питання, що її треба вирішувати конструктивно, а не так, як роблять наші політичні сили.

Віктор НЕБОЖЕНКО , Інститут стратегічних досліджень:

— Поза всяким сумнівом, у ПАРЄ більше можливостей «покарати» Україну, ніж у України способів опору ПАРЄ. Справа в тому, що ми — не перші й не останні. Кілька років тому ПАРЄ точно таким самим чином розправилася і «махнула рукою» на Білорусь. У ПАРЄ тоді все вийшло. Білорусам довелося визнати, що міжнародний вплив Асамблеї набагато сильніший, ніж внутрішньополітична ситуація. Тому, ймовірно, для ПАРЄ важливо «поставити двійку» Україні з демократії для того, щоб отримати ефективні важелі для тиску на еліту України.

Андрій ЄРМОЛАЄВ , директор Центру соціальних досліджень «Софія»:

— ПАРЄ обмежиться черговими попередженнями в необхідності забезпечення прав людини та демократичної підготовки до ведення виборної кампанії. Найімовірніше, звернуть увагу на процедурне порушення при прийнятті рішень щодо законопроекту Конституції. Можливо, дадуть рекомендації, пов’язані з прийняттям оновленої національної Конституції. Я не виключаю, що в рішеннях буде критика останнього голосування і рекомендації перегляду цього голосування в пошуках більш демократичного та прозорого рішення щодо законопроекту Конституції. Але, з іншого боку, я сумніваюся, що будуть прийняті якісь жорсткі санкції, тим більше санкції у сфері економіки, про що багато говорили. Все-таки зараз європейське співтовариство більшою мірою намагатиметься закріпити політично свою миротворчу позицію. Вона вигідніша йому по відношенню до України. Тим більше, що вже зараз виникло певне напруження у відносинах політичних еліт Європи та України. Думаю, це також буде враховано. Найімовірніше, візьмуть ще якийсь тайм-аут. З іншого боку, багато очікувань у плані нових механізмів моніторингу. Думаю, що моніторингові механізми будуть розглянуті, і, швидше за все, будуть впроваджені. Особливо в період президентських виборів.

Володимир ФЕСЕНКО , Центр прикладних політичних досліджень «Пента»:

— Питання про так звані санкції Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо України міфологізоване і навіть демонізоване. Те, що розуміють під санкціями ПАРЄ, насправді є формою морально-політичного осуду країни, по відношенню до якої у Ради Європи є претензії з погляду дотримання демократичних стандартів, прав та свобод. Можливими «санкціями» стосовно України може бути критична резолюція ПАРЄ з приводу конституційно-парламентської кризи в країні, або посилення режиму моніторингу. Росія у зв’язку з порушеннями прав людини в Чечні зазнавала серйозніших санкцій, зокрема російську делегацію в ПАРЄ позбавляли права голосу. Україні це навряд чи загрожує, для такого рішення немає вагомих підстав. Принаймні поки про виключення України з Ради Європи не може йтися. Таких прецедентів не було. Після перевороту «чорних полковників» у 1967 р. могли виключити Грецію, але в результаті Греція сама тоді пішла з Ради Європи.

Критика конституційної реформи з боку ПАРЄ може морально надихнути опозицію, однак не похитне рішучості сил, зацікавлених у внесенні змін до Конституції України, спрямованих на трансформацію структури організації влади. Ставки дуже високі. Проте критичні оцінки з-за кордону створюють для ініціаторів та провідників конституційної реформи сильний психологічний дискомфорт, про що свідчить реакція на візит до України делегації моніторингового комітету ПАРЄ. Рiч у тiм, що Рада Європи — це міжурядова організація, яка значною мірою формує міжнародну громадську думку.

Одне з головних завдань Ради Європи: контроль за дотриманням у європейських країнах демократичних стандартів, прав та свобод. І Україна, вступаючи до Ради Європи, погодилася на цей контроль. Коли нас «навчають демократії», то, на превеликий жаль, для цього є підстави.