ЗАПИТАННЯ «Дня»
У галстуку, але поза політикою...Минулої суботи на Всеукраїнській науково-практичній конференції було затверджено проект Національної програми виховання дітей і молоді в Україні до 2012 року. Учасники форуму, зокрема, висловлювали стурбованість тим, що «вакуум ідеалів» заповнюють культ сили, грошей, цинізму і байдужості, тим, що «через відсутність об’єднувальної національної ідеї Україна може втратити цілі покоління молоді».
Не дивно, що у такій ситуації деякі з дітей «клюють» на не дуже добре забуте старе, чим і користуються дорослі. У понеділок, 19 травня, піонерська організація у 81-ий раз відзначала свій день народження. Цього дня перший секретар Кіровського райкому Комуністичної партії України у Дніпропетровській області Ірина Богдан заявила про відродження піонерського руху в цьому регіоні. За її словами, «сьогодні вже 45 дітей із п’яти міст і районів області стануть членами обласної піонерської організації» (І. Богдан відзначила, що відроджувана в області піонерська організація з квітня 2003 року нараховує вже понад 110 чоловік). Основними завданнями і цілями організації, за її словами, є створення умов для духовного, патріотичного і фізичного розвитку дітей. «Діти — поза політикою», — підкреслила вона. «День» звернувся до своїх експертів із запитанням:
Чи потрiбна сьогоднi в Українi пiонерська органiзацiя?
Валерій ГРОСМАН , програмний директор телекомпанії «ТЕТ»:
— Піонерська організація у своєму початково-радянському вигляді в Україні не потрібна. Вона так чи інакше зав’язлася на певній ідеології, хоч це і звучить дивно щодо дитячої організації. Ця ідеологія — вже практично мертва, і на її основі існування піонерської організації неможливе. Інша річ, що жодна інша ідея не прийшла на зміну тій, котра «тримала» піонерську організацію. Всі скаути і пластуни, про яких говорили, як про перспективні організації, ідеологічно більш прийнятні і могли б бути цікавими для дітей, оскільки так чи інакше пов’язані з їхнім потягом до пригод і досліджень. Але, на жаль, ці організації набули дуже вузького поширення, оскільки не знайшлося достатньої кількості ентузіастів для їхньої популяризації. А взагалі дитяча організація — це певний аналог десяти заповідям, які вчать дітей моральності і певної лінії поведінки. Дитяча організація, яка не нестиме в собі яскравих слідів будь-якої ідеології (включаючи релігійну) була б дуже потрібна. Якби знайшлася людина, яка змогла хоч би якоюсь мірою втілити це у життя, то їй слід би дати звання «Героя України».
Зіновій КУЛИК , шеф-редактор журналу «Політика і культура»:
— Відомо, що навіть у «ситих» Франції чи Німеччині 10-12% громадян завжди будуть голосувати за лівих і, звичайно, — виховувати своїх дітей у відповідній ідеології. Лівизна у політиці в масовому вираженні, як правило, — вікова категорія. Візьмiмо за приклад мiнiстра закордонних справ Нiмеччини Йошку Фішера. Думаю, що він, якщо й не був, у нашому розумінні, активним піонером, то був дуже активним «комсомольцем». Спочатку він був лідером лівих організацій, трохи пізніше «хіпував», а тепер є одним із найбільших захисників демократичних цінностей у некомуністичному їх розумінні. Через це я не бачу у сучасному піонерському русі особливої трагедії саме тому, що він не має перспектив. Дідусі переконують своїх онуків, а ті хочуть повторити героїчний шлях своїх предків. У цьому немає нічого поганого. Більше того, коли вони будуть з часом рости (більше читати і мислити), то відійдуть від цього. Життя розставить усе по своїх місцях.
Юрко ПОКАЛЬЧУК , письменник:
— Україні дуже потрібна дитяча організація, але ні у якому разі — не піонерська. Неорганізованість дітей і підлітків — це дуже велика проблема нашої країни. Як приклад «правильної» дитячої організації можна привести світову практику скаутського руху, котрий сприяє оздоровленню молоді та її вихованню. Проте я категорично проти політизації будь-якої дитячої організації. Як тільки у дитячої організації виникає політична ідеологія, вона перетворюється на політичне знаряддя (як приклад, можна згадати «Гітлер- югенд»). Тобто потрібна чітка, прозора структура, керована державою, але незалежна від політиків.
