ЗАПИТАННЯ «Дня»

Володимир БОНДАРЕНКО, політолог:

— «Позитивна аура» навколо влади повинна існувати перманентно, а не лише перед президентськими виборами. І це можна робити різноманітними способами. По-перше, реальною боротьбою з бідністю в країні, вирішенням господарчих проблем (зокрема підняттям мінімальної заробітної плати згідно з визначеними Верховною Радою нормативами). По- друге — досягненнями у спорті і культурі. І нашому керівництву (а саме прем’єр-міністр України очолює вітчизняний Олімпійський комітет) залишається лише повторити результат, який був за головування у НОК Валерія Борзова, коли Україна зайняла 11 місце на Олімпійських іграх. По-третє, потрібно поширити на всю Україну позитивний досвід підприємств, які нормально працюють. Окрім цього, необхідно, безумовно, не тільки зміцнювати національну валюту, але й видавати потрібні для сільського господарства кредити. Позитивом у найближчому майбутньому має стати повернення до влади як серйозних антикризових менеджерів з числа колишніх представників уряду, так і авторитетних іміджмейкерів та політологів. Це створить ефект і ауру навколо влади, адже якраз команда «робить короля».

Проте владі, на мою думку, не обійтися без створення образу «ворога». Бо, як відомо, завжди важче хвалити себе, аніж об’єднуватися з іншими в ненависті до когось. Однак ворогами нашої держави потрібно оголосити саме кричущі проблеми сьогодення. Парадокс у тому, що перед черговими виборами влада чомусь починає начебто боротися з корупцією, чиновниками та криміналом, замість того, щоб звітувати про реальні успіхи.

Олександр КРИВОШЕЄНКО, директор Центру політичного маркетингу:

— Як свідчать дані численних соціально-психологічних досліджень, у сучасному українському суспільстві сформовано стійкий негативний імідж влади загалом і окремих її інституцій зокрема. Це виявляється, головним чином, у дуже низькому рівні довіри до влади та окремих її представників. Ця особливість масової свідомості українських громадян має дуже стійкий характер. Такий стан речей не може зазнати серйозних змін упродовж стислого періоду часу, навіть якби влада продемонструвала фантастичні успіхи у вирішенні поточних суспільних проблем. А якщо особливих політичних, соціальних та економічних підстав для подібної зміни ефективності роботи влади не існує — то і поготів. Тому владі не залишається нічого іншого, як формувати елементи власного позитивного іміджу на протиставленні з опозиційними силами, які загалом також не мають високого рівня довіри в суспільстві.

Ще однією особливістю масової свідомості українців є те, що вирішення багатьох своїх проблем вони пов’язують в першу чергу з діяльністю влади. Тому навіть незначне покращання соціально-економічної ситуації в країні буде сприйматися громадянами як заслуга в першу чергу влади і здобуток кандидата у президенти від влади.

Відповідно до таких особливостей українського менталітету вибудовується і передвиборча стратегія нашої влади. Тобто демонструється відносне поліпшення соціально- економічної ситуації в країні напередодні виборів і акцентується увага на тому, що такий стан речей є заслугою передусім кандидата від влади. При цьому слід зауважити, що кандидат від влади об’єктивно має більшу, аніж інші учасники виборчого процесу, можливість вплинути на вирішення важливих політичних та економічних проблем — і активно цю можливість використовує.

Консерватизм — ще одна особливість масової психології українців, що буде активно використана владою для формування власного позитивного іміджу на протиставленні з опозицією. В ході наступної президентської кампанії влада акцентуватиме увагу на екстремізмі в політичних поглядах та поведінці опозиціонерів і експлуатуватиме відому психологічну настанову «окрайців», що виражається формулою «аби не було гірше».

Юрій МАКАРОВ, тележурналіст («1+1»):

— По-перше, не брехати. По-друге, пересiсти з «Мерседесів» як мінімум на «Волги» і перестати перекривати рух, коли їде чергова «шишка». Я не говорю про суть справи, я говорю виключно про форму: ми ж говоримо в даному випадку, так би мовити, про піарівські технології. Так ось, з погляду піарівських технологій треба дати зрозуміти населенню, що влада: a) нібито говорить правду; b) не їздить на «Мерседесах» і c)... Власне, третій пункт уже не має значення, тому що ні першого, ні другого наша влада здійснити не може за визначенням.

Віктор ПОНЕДІЛКО, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення:

— Що повинна зробити влада, щоб створити цей позитивний імідж, красиву «ауру» навколо себе? Принаймні, хоч би закріпити те, що вже в окремих областях губернатори проголосили. А проголосили, що досягнуто рівня 1990 року: рівня розвитку економіки тощо — як, наприклад, це сталося в Запоріжжі. Якщо це насправді так і, найголовніше, якщо народ відчує, що це таки рівень 1990 року (хоч би), то є світло в кінці тунелю, перспектива і надія на прекрасне майбутнє. Це — найголовніше. Я вважаю, влада повинна показувати РЕАЛЬНІ результати своєї роботи. Щоб це бачила не тільки вона сама на рівні макропоказників, а й той виборець, який прийде голосувати за представника влади. На реальних «картинках»: чи то дорога, чи то будинок (я вже не говорю, наприклад, про пенсії та багато чого іншого).

Влада повинна, зрештою, виконувати закони, хоч би весь блок про місцеве самоврядування. Тобто: у цієї влади є фундамент. За Конституцією єдиним джерелом влади є народ. Перше «озерце», яке це джерело утворює — це місцеве самоврядування. І на місцевому самоврядуванні тримається все: вся вертикаль і вся надбудова у вигляді держави. Але цей фундамент просто руйнується, а жодна будівля без фундаменту не стоїть.

І третє, що б я хотів — не як чиновник, а як середньостатистичний громадянин — щоб, принаймні, влада не нав’язувала мені власну думку. Тобто не вважала, що, наприклад, до підтримки влади народ дозрів, а для таких рішень, як, скажімо, вибори губернаторів або ж вільне обговорення запропонованих реформ (і не в темпі «галопом по Європах», а з аналізом усіх «за» і «проти»), не дозрів. Ось три умови, які могли б створити позитивний імідж влади. Боюся, що часу — рік до початку виборчої кампанії — у влади немає, тому вона приречена на негативний імідж.