ЗАПИТАННЯ «Дня»
Сьогодні відкривається третя сесія Верховної Ради України четвертого скликання. На порядок денний сесії винесено 760 питань. Із них 36 вніс Президент і їх визначено як першочергові. Велику кількість законопроектів у суботу до парламенту також направив уряд із проханням розглянути їх невідкладно. У зв’язку з цим спікер Володимир Литвин підкреслив, що на цій сесії «збільшується навантаження» на народних депутатів у 1,5 раза, і це вимагає від них відповідної організації роботи. Інформаційне управління Верховної Ради підрахувало, що, згідно з календарним планом, у середньому кожного пленарного дня депутати повинні розглянути 16 питань та 19 законопроектів (протягом другої сесії в середньому за день розглядали 10—11 питань). Більшість законопроектів стосується внесення змін і доповнень до чинного законодавства (59%), 225 —розглядатимуть у новій або оновленій редакції, причому 6 із них — проекти нових кодексів. Переважають питання економічної політики (32%), галузевого розвитку (25%), правової політики (19%) і соціальної політики (12%). Спікер ВР Володимир Литвин вважає, що третя сесія Верховної Ради України повинна стати «етапною у всіх смислах».
Майже у кожного парламентського «семестру» — своя провідна «тема». Пригадується, одну із сесій Верховної Ради попереднього скликання охрестили «сесією кодексів», щоправда, ця назва згодом поширилася ще на енну кількість сесій. Не винятком, щодо цього став і парламент теперішнього, четвертого скликання. За словами спікера ВР Володимира Литвина, попередня, друга парламентська сесія стала сесією вдалої саморегуляції, що у політичному вимірі посприяло утвердженню парламентаризму. А от якою сесією буде нинішня, кореспондент «Дня» поцікавився у політологів та експертів.
Сергій ТЕЛЕШУН, доктор політичних наук, президент Фонду «Співдружність»:
— Чергова, третя, сесія буде достатньо специфічною. В якійсь мірі вона характеризуватиметься спробою зорганізувати конкретні політичні сили у стінах Верховної Ради. Якщо друга сесія парламенту четвертого скликання була сесією утворення більшості та її розпаду, то третя сесія перевірить, якою була, є чи буде ця більшість. Водночас ця сесія «тестуватиме» на міцність уряд та програму його діяльності. Виходячи з цього, нова сесія стане, до певної міри, «сесією майбутнього уряду». До слова, домовленість між більшістю та урядом юридично існує, однак підтримка програми діяльності останнього формуватиметься сьогодні на дещо інших засадах. Чи вдасться уряду набрати таку ж кількість голосів на свою підтримку, як під час свого обрання — поки що під сумнівом. До того ж, уряд повинен запропонувати не лише ефективну макро-економічну схему, але й якісь соціальні гарантії, що «зіб’ють» наступну хвилю акції «Повстань, Україно!». Виходячи з політичної доцільності тих чи інших політичних сил, події третьої сесії будуть пов’язані з аспектами політичної реформи. Водночас інтриги зимово-весняного політичного сезону будуть, так чи інакше, «обертатися» навколо майбутньої президентської кампанії. Швидше за все, третя сесія сформує плацдарм для більш активної, прозорої діяльності кандидатів у президенти.
Олександр ДЕРГАЧОВ, редактор журналу «Політична думка»:
— Третя сесія Верховної Ради четвертого скликання буде сесією чергового перегруповування сил у парламенті, а також з’ясовування нових відносин по лінії «уряд — парламент» за умов більш самостійної ролі обох. Це виявлятиметься в накопиченні досвіду і способів співпраці основної групи колишньої більшості та блоку Ющенка. Свою активну роль шукатиме, долучаючись до політичних проектів, й опозиційна «трійка». Що стосується уряду, то він шукатиме підтримки в парламенті на більш професійних, публічних засадах, не пов’язаних з тіньовими методами контролю за урядом. Якщо у парламенті з’явиться нова конфігурація, то можливими видаються зіткнення між різними політичними силами. Звичайно ж, заручником цих зіткнень може стати уряд, тим більше, що підготовка до його зміни вписується в деякі сценарії підготовки до президентських виборів. Таким чином, імовірним буде зіштовхування двох тенденцій: можливості працювати по лінії «уряд — нова конфігурація більшості» задля вирішення найбільш нагальних питань і політизації такого процесу, спрямованого проти уряду.
Дмитро ВИДРІН, директор Європейського інституту інтеграції і розвитку:
— Майже переконаний, що ця сесія стане сесією «поправок до Конституції». Адже починається, можливо, останній переділ власності. Ті, хто захоче мати більше власності, повинні мати й більше можливостей для того, щоб цю власність закріпити за собою. А для цього потрібні додаткові політичні інструменти, які можна отримати шляхом внесення відповідних поправок до Конституції. Скажімо, регіонам сьогодні не вистачає влади для того, щоб відстоювати політичні «криші» над регіональними крупними власниками. Тому на порядку денному буде виборність губернаторів, а також збільшення повноважень регіонів у зовнішньо-економічній діяльності хоча б до такого рівня, яким володіють регіони в Росії, не кажучи вже про Німеччину та інші країни.
