Заради бюджету

Сьогодні на засіданні Кабміну повинен бути затверджений договір про реструктуризацію боргів шести підготовлених до приватизації обласних енергопостачальних компаній («Севастопольенерго», «Київобленерго», «Рівнеобленерго», «Херсонобленерго», «Житомиробленерго» і «Кіровоградобленерго»), повністю узгоджений з радником з приватизації цих об’єктів банком CS First Boston.

Нагадаємо, що до участі в конкурсі були допущені сім з дев’яти відомих у світі енергокомпаній, що подали заявки. З них п’ять — EDF (Франція), «Кансай Електрик Пауер Компані Інкорпорайтед» (Японія), AES Washington Holdings B.V. (США), Union Fenosa Acex (Іспанія) і Vychodoslovenske energeticke zavody (Словакія) — підтвердили свою участь. Відповідні конкурси повинні відбудутися 22 лютого і 1 березня.

Україна розраховує отримати від продажу обленерго близько $250 млн., і тому для неї було б надто небажаним перенесення термінів оголошених конкурсів. Але проблема в тому, що нарівні з названим договором до засідання уряду, повідомив «Дню» перший заступник голови Фонду держмайна України Михайло Чечетов, повинні бути також виконані інші умови інвесторів, пов’язані з їхньою участю в приватизації: підготовлені документи про зміну тарифів, тобто «про виведення їх на більш-менш прийнятний рівень рентабельності», а також про надання покупцеві, а вірніше власнику обленерго, права «стовідсотково» відключати всіх тих споживачів, хто не платить за електроенергію (через неплатежі споживачів українські обленерго сплатили в 2000 р. грошима 5191,4 млн. грн. або 32,9% купленої на оптовому ринку електроенергії). З слів М.Чечетова, якщо все це до кінця тижня буде остаточно відрегульоване, то питання про перенесення конкурсів підійматися не буде. В іншому випадку, вважає М.Чечетов, гроші від приватизації обленерго в першому кварталі до бюджету не потраплять і він просто провалиться. Тому до кінця тижня, а точніше 2 лютого, Кабмін збирається зробити офіційну заяву стосовно ходу приватизації шести обленерго. Міністр палива та енергетики України Сергій Єрмілов заявив, що в цій заяві «уряд скаже, що всі питання, які ставилися, вирішені і що ми не змінюємо свою позицію», — повідомляв Інтерфакс-Україна.

Тим часом навіть і найвідпрацьованіше питання — про реструктуризацію обленергівських боргів до останнього моменту залишалося предметом дискусій. Директор держпідприємства «Енергоринок» Юрій Продан в п’ятницю за підсумками наради про стан підготовки до продажу обленерго повідомив: «У понеділок, максимум у вівторок, ми підпишемо всі договори на реструктуризацію в редакції, узгодженій з радником з приватизації і обленерго». За словами Ю.Продана, реструктуризація боргів обленерго буде проведена за станом на 1 жовтня 2000 року і загальна її сума становитиме близько 900—950 млн. грн. Однак після остаточного узгодження на робочій нараді у прем’єр- міністра 29 січня виявилося, що борги шести обленерго за електроенергію перед оптовим ринком будуть реструктуризовані у разі їх приватизації за станом на 1 січня 2001 року, а не, як це планувалося раніше, — на 1 жовтня 2000 року.

Говорячи про це, міністр палива та енергетики Сергій Єрмілов в понеділок уточнив, що сума боргів, що підлягають реструктуризації, становитиме близько 700 млн. грн., а пеня і штрафи будуть списані «згідно із законодавством». Розповідаючи про нову методологію тарифів, С.Єрмілов сказав, що вона буде поширюватися на всі обленерго незалежно від форми власності і що нею буде встановлений граничний рівень рентабельності обленерго 15–20%, відповідно до середнього рівня рентабельності в промисловості. «Це питання ми повинні винести на засідання уряду, щоб всі його члени знали чітко, на що ми йдемо під час прийняття рішень з приватизації наших енергокомпаній», — додав перший віце-прем’єр Юрій Єхануров, можливо, маючи на увазі свого нового колегу — віце-прем’єра з промислової політики Олега Дубину. Напередодні підвідомчий йому тепер комітет з промислової політики оприлюднив заяву, в якій стверджується, що внаслідок зростання тарифів на сировинні і енергетичні ресурси металургійна промисловість України, що є основним постачальником валюти, може стати неконкурентоспроможною і втратити свої позиції.

Голова правління банку CS First Boston Україна Олександр Базаров заявив у понеділок, що умови реструктуризації боргів обленерго, що приватизуються, влаштовують потенційних інвесторів. «Як півзахід — влаштовують. Це не ідеальне рішення, але це те рішення, яке зараз влаштовує і уряд, і інвесторів», — сказав він. У розмові з «Днем» О.Базаров уточнив: «Ми передбачали схему, коли і активи і пасиви, тобто і дебіторська і кредиторська заборгованість виводиться з обленерго, і новий власник отримує чисту компанію — без боргів, оскільки до їх створення він жодного відношення не мав — це не результат його діяльності. Ця схема використовується при приватизації в багатьох країнах. Але уряд пішов на іншу схему — реструктуризацію з пільговим періодом, що краще ніж нічого, але не більше ніж півзахід».

О.Базаров відмовився коментувати зусилля уряду в ході приватизації обленерго. «Зараз єдиний наш ворог — це час, бо терміни дуже жорсткі», — відзначив він Інтерфаксу-Україна.

Голова спеціальної контрольної комісії парламенту з приватизації Олександр Рябченко вважає, що до лютого інвесторів буде менше п’яти, так як не всі із заявлених сьогодні будуть брати участь, а домовленості між собою вони не досягнуть. На його думку, «в жодному разі не буде розподілу, в результаті якого компанія бере одне обленерго. Вони будуть намагатися взяти декілька». Суперечка між інвесторами, вважає голова комісії, буде йти за кращі підприємства, такі, як Київобленерго, що займає за привабливистю перше місце. О.Рябченко вважає, що всі об’єкти на конкурсах будуть продані (за винятком, можливо, одного — «типу Рівнеенерго»), але конкуренція на момент продажу знизиться. Хоч, на його думку, особливістю тут є те, що у офіційних покупців в свою чергу є замовники, партнери, наші місцеві, з якими планується вести спільну експлуатацію куплених в Україні підприємств. Інакше важко собі уявити, говорить народний депутат, як вони мають намір працювати в умовах нашого енергоринку. При нинішніх вимогах стовідсоткової оплати і одночасній забороні на відключення великої кількості споживачів, при найнижчих тарифах і збитковості енергопостачальних підприємств є ще і застереження: не виконаєш всіх вимог — куплений об’єкт відберуть. Без вітчизняного компаньйона іноземець на такі умови ніколи не піде, стверджує О.Рябченко: «Вони погодилися б на умови, що пропонувалися радником з приватизації — CS First Boston, але рішення нашим урядом не прийняте. Щодо боргів питання вирішується, причому на рівні уряду — тут не потрібна політична воля. Досить добрих намірів і розуміння економіки». Інвесторів, як стверджує народний депутат, дуже хвилюють діючі в Україні правила експлуатації, а саме — тарифи на транзит електроенергії і відсутність права відключення всіх, хто не платить. «Якщо їм доведеться відповідати за всю електроенергiю, що пройшла через них, то треба мати право відключати того, хто не платить, — говорить О.Рябченко і додає: — Мене просто дивують ті, хто сидить в нашому уряді. Вони ж дуже добре знають іноземний бізнес, його специфіку, що проявляється в західному бюрократизмі. Інвестор просто не може вкласти гроші в компанію, прибутковість якої неможливо розрахувати. Там все враховується. Це нашим можна на пальцях показати: правила енергоринку такі, ось туди будете вкладати. А у них діє корпоративне право, де все треба затверджувати, погоджувати, отримувати необхідні підписи». На думку О.Рябченка, успіх конкурсів з продажу обленерго буде визначатися «прихованими» українськими учасниками: «Їх будуть брати в соратники для забезпечення ризикових вкладів». У іншому випадку, вважає голова комісії, мова може йти не про економічний, а про іміджевий характер покупки. Він вважає, що для України невигідний такий продаж. «Інвестор повинен розглядати свої вкладення як бізнес. Тоді ми отримаємо нормального оператора на ринку, якого так довго чекали». Що стосується відстрочки оголошених конкурсів, то, як вважає О.Рябченко, в ній був би сенс в тому випадку, якби передбачалося ухвалити рішення, яких вимагають інвестори. Але оскільки таких рішень прийнято не буде, тоді конкурс треба провести не відкладаючи, усвідомлюючи при цьому, що це ми самі створили таку ситуацію і існує загроза відмови інвесторів від участі в конкурсі. Депутат підкреслює, що такий варіант, був би дуже поганим для нашої країни, оскільки конкурси визначають не тільки наповнення бюджету, але і сам інвестиційний клімат і рівень довіри інвесторів до країни.