Зекономимо на ящиках

Учора Мінфін і Мінекономіки спільними зусиллями демонстрували журналістам економіко-фінансовий аспект Конституційної реформи, оголошеної Президентом України. І наполягали на тому, що її головним результатом буде підвищення ефективності державної влади.

Ролі при цьому розподілилися таким чином. Мінекономіки в особі заступника держсекретаря Сергія Романюка запевнило, що реформа користується підтримкою в цьому тисячному колективі. Економісти особливо вітають єдиний строк виборів усіх рівнів, оскільки передвиборні загострення з розкиданістю виборних строків не дають провести узгоджену економічну політику. Схвалюється і принцип формування уряду Верховною Радою, оскільки при цьому прогнозується більша узгодженість і відповідальність законодавчої та виконавчої влади. Єдине, що не знайшло повної підтримки в економічно підкованих фахівців — прийняття законів за допомогою народних референдумів. Цю пропозицію вони пропонують поставити в суворі рамки. Серед позитивів, які бачать «старші економісти» в переході до двопалатного парламенту (посилення регіональної складової в його діяльності, а також — пропонується ними — підвищення ролі місцевого самоврядування) знайшовся і невеликий негатив: затягування термінів проходження законів.

Фінансисти, яких представляв заступник держсекретаря Олександр Свирида, вважають, що доцільність змін у Конституції «взагалі не обговорюється», оскільки рішення прийнято. Вони вирішили відійти від «політичної площини» і сконцентруватися на економічних аспектах і наслідках конституційної реформи, в чому їм, як мовиться, і карти в руки. У що обійдеться конституційна реформа платнику податків, їм ще невідомо (в будь- якому випадку витрати на неї, на їхню думку, будуть меншими, ніж отримані потім вигоди). Але плюси в Мінфіні упевнено підрахували. Якщо всі вибори проводитимуться в один рік, то це дозволить зекономити бюджетні гроші шляхом оптимізації витрат на ящики для голосування, формування й оплату виборчих комісій і загалом на накладних витратах. Хорошою економією пахне скорочення кількості депутатів (до 300 з нинішніх 450), а також продовження терміну їх роботи з чотирьох до п’яти років (більше Мінфін не рекомендує, щоб не порушити баланс демократизму й економічної доцільності). Таким чином, тільки на обслуговуванні діяльності народних депутатів скарбниця збереже, на думку Свириди, 30—35 млн. гривень на рік, а на проведенні виборів в один рік — 15 млн. грн.

Але головним плюсом конституційної реформи мінфінівці вважають передбачуване гарантоване (за допомогою права Президента на розпуск парламенту) своєчасне (до 1 грудня) прийняття бюджету. «Це серйозний стимул для Верховної Ради», — упевнений заступник держсекретаря. На його думку, «дивом» прийнятий у кінці минулого року держбюджет забезпечив у першому кварталi 100% його виконання як за витратами, так і за доходами (навіть понад 100%). При цьому фінансування відбувається не в ручному, а в автоматичному режимі, запевнив О. Свирида, що, на його думку, говорить про стабільність держави і прозорість її політики для ділових кіл.

ДО РЕЧІ

Головним результатом парламентських слухань щодо політичної реформи в Україні є висновок про необхідність реформування системи влади в країні, вважає народний депутат, член фракції СДПУ(О) Нестор Шуфрич. У п’ятницю в інтерв’ю журналістам в кулуарах Верховної Ради Н. Шуфрич підкреслив, що «на сьогоднішній день це питання номер один для нормального подальшого розвитку». На думку депутата, «якщо буде проводитися реформа, це відіб’ється на всіх напрямках нашої економіки».

Керівник депутатської групи «Демініціативи» Степан Гавриш висловив думку, що головним результатом політичної реформи має стати створення ефективної влади. «Це означає, передусім, що має місце діалог, який є ефективною моделлю створення справедливої системи влади в Україні», — підкреслив С. Гавриш. За його словами, президентсько-парламентська форма правління «себе вичерпала», і Україна «приречена на пошуки нової моделі влади». «Нереформована влада буде гальмом розвитку нашої країни», — сказав парламентарій.

Коментуючи в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна підсумки слухань, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський зазначив: «Вражає позиція, задана сьогоднішнім протистоянням влади й опозиції — не сприймати всерйоз нічого, що походить від влади, шукати якихось способів дискредитації будь-яких її сигналів». У той же час, вважає М. Погребинський, у всіх політичних сил в парламенті існує «досить широке поле згоди». Зокрема, «практично немає розбіжностей щодо ідеї формування уряду парламентом». Однак, наголосив директор Центру, існує «непереборна дистанція» між опозиційними та пропрезидентськими силами. «На жаль, парламентським слуханням не вдалося ввести діалог між цими силами в публічну сферу», — сказав він.