Земля «в законі»
Які вдосконалення земельної законодавчої бази готують депутати
У мешканців Глобинського району Полтавської області є тепер реальна можливість отримати додаткові гроші на розвиток соціальної сфери, а також суттєво покращити свій добробут. А допоможе реалізувати ці давно очікувані бажання... земельна ділянка, що належала виробничій базі колишнього Кременчуцького льотного училища, площа якої становить понад 12 га. Вона знаходиться на території Градизької селищної ради на перехресті доріг Бориспіль — Дніпропетровськ — Запоріжжя та Погреби — Градизьк. До того ж там розташовані об'єкти нерухомого майна придатні для подальшого використання. Отже, тут можна створити об'єкти промисловості, соціальної інфраструктури, торгівлі, тваринницьких комплексів та сільськогосподарської переробки. Причому цілком реально можна буде розраховувати тепер і на залучення іноземного капіталу. Адже привабливість багатьох подібних об'єктів зростає завдяки останнім законотворчим ініціативам — у Верховній Раді очікують своєї черги прийняття суттєві проекти щодо земельного законодавства.
Зокрема, минулого тижня комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендував парламенту прийняти за основу проект закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо земель несільськогосподарського призначення)», внесений народним депутатом В. Онопенком.
Проектом закону пропонується внести зміни до статті 82 Земельного кодексу України, що дасть змогу розширити коло осіб, які можуть набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення. Таким чином, до них додадуться підприємства з іноземними інвестиціями та створені ними на території України дочірні підприємства, філії тощо.
Нагадаємо, що ст. 82 і 129 Земельного кодексу не обмежують українських юридичних осіб в отриманні права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності. А от іноземці мали таке право лише при умові створення в Україні постійного представництва або заснування загального підприємства. Тепер же ситуація змінюється: іноземці теж зможуть ставати власниками землі несільськогосподарського призначення. Отже, тепер навіть мешканці української глибинки, наприклад Глобинського району, а не тільки столиці, можуть розраховувати на прихід іноземних інвесторів. Тому що тепер їх приваблюватиме реальна можливість стати власниками земельної ділянки, а не тільки об'єктів нерухомого майна на ній.
Цей пленарний тиждень у Верховній Раді частково пройде під гаслом «Земля». Відразу над кількома законопроектами, що мають на меті вдосконалити земельні відносини, працювали депутати в комітетах минулого тижня і запропонували винести їх на голосування сесії. Крім вище згаданого вже проекту, Комітет з питань агрополітики та земельних відносин рекомендував також Верховній Раді України прийняти за основу проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо земель несільськогосподарського призначення)», поданий народним депутатом України Ю. Тимошенко. Метою законопроекту є внесення змін до статей 84 та 146 Земельного кодексу України, що сприятиме захисту інтересів держави при користуванні земельними ділянками, на яких розташовані розвідані родовища корисних копалин загальнодержавного значення, та законодавчому визначенню статусу земельних ділянок, які використовуються органами та установами виконання покарань, слідчими ізоляторами, навчальними закладами, підприємствами установ виконання покарань та іншими підприємствами, установами та організаціями кримінально-виконавчої системи.
ЦЕРКВУ ЗАЛИШИЛИ З БОГОМ
А от запропоновані народними депутатами В. Стретовичем та О. Турчиновим законопроекти щодо надання релігійним організаціям права на постійне користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності не знайшли підтримки у депутатів. Нагадаємо, що зараз законодавство надає таке право лише підприємствам, установам та організаціям державної і комунальної власності, а також громадським організаціям інвалідів. А релігійні організації вимушені викупляти земельні ділянки за місцем розташування або оформляти на них договори оренди.
До речі, про необхідність якомога швидшого вирішення питання постійного землекористування для церков та релігійних організацій було заявлено Президентом України Віктором Ющенком на зустрічі з членами Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій ще 14 червня 2005 року.
Протягом останніх років Верховна Рада кілька разів розглядала аналогічні законопроекти і кожен раз тема ставала приводом для гарячих дискусій. Ось і цього разу депутат від СПУ Микола Садовий був занадто категоричним, заявивши, що віра — це стан душі, а релігійні структури, мовляв, використовують цей стан у своїх інтересах.
— Депутати не повинні лобіювати ті чи інші релігійні конфесії, щоб не розпалювати ворожнечі, — сказав соціаліст Садовий. А проект Турчинова він вважає саме таким.
Юрій Болдирєв, депутат від Партії регіонів, заявив, що комітет з культури теж не підтримує ці законопроекти. Причиною назвав те, що після розпаду СРСР Україна широко відчинила двері для нетрадиційних конфесій, зареєстрованих за кордоном, які часто складаються із двох- трьох осіб. Законопроект, поданий Турчиновым, депутат назвав «законом про далеко не традиційну конфесію».
У відповідь Турчинов звинуватив представників Партії регіонів у «нетрадиційній релігійній орієнтації». Після такої палкої дискусії за проекти проголосували лише 125, і 120 народних депутатів церкви залишилися з Богом, але знову без землі. Закон відправлено на доопрацювання.
ПРИВАТИЗАЦІЯ ПОДЕШЕВШАЄ
Чи така ж сама доля чекатиме інший законопроект, що стосується порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами? Щоправда спеціальна контрольна комісія з питань приватизації ВР розглянула минулого тижня пропозиції змін і доповнень до Земельного кодексу України і схвалила їх. Ми попросили прокоментувати цей законопроект начальника Управління нормативного та інформаційно-аналітичного забезпечення земельної реформи Держкомзему України Миколу Євдокимова:
— Необхідність прийняття цього закону полягає в тому, що сьогодні оформлення пакету приватизаційних документів громадянам обходиться приблизно в 400 — 1000 гривень залежно від місця розташування земельної ділянки. Ця сума складається з плати за виконання робіт, пов'язаних з оформленням проекту відведення земельної ділянки, та платою за погодження з органами земельних ресурсiв, природоохоронними та санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини. Запропоновані зміни до статті 118 пунктiв 8, 9 дадуть можливість землекористувачу здешевити приблизно на чверть частину вартості пакету приватизаційних документів, а також зекономити час на оформлення необхідних документів.
Зараз, наприклад, на погодження проекту відведення земельної ділянки громадянин витрачає від одного до чотирьох місяців; ще до цього терміну додаються: один місяць на прийняття рішення щодо приватизації земельних ділянок, один місяць на розгляд клопотання і надання дозволу на розробку проекту приватизації земель, один місяць на розгляд проекту відведення та прийняття рішення про передачу земельної ділянки у власність. Тобто, загальний строк оформлення пакету приватизаційних документів земельної ділянки для пересічного громадянина може коливатися в межах від одного до двох років. Тому згаданим проектом закону пропонується мінімізувати витрати на оформлення пакету приватизаційних документів земельної ділянки та скоротити термін погодження вище зазначених документів.