Жан КРЕТЬЄН: «Економічні реформи є життєво необхідними для інвестицій»
Напередодні візиту пан Кретьєн поділився із журналістами «Дня» своїм баченням стану та перспектив українсько-канадських відносин.
— Пане прем’єр-міністре, чому ранг вашого візиту в Україну знижено? Адже замість поїздки «великої торговельної місії» за вашою участю, всіх прем’єрів провінцій, більшості членів уряду, сотень бізнесменів, це буде «лише» офіційний візит? Чи означає це певне розчарування Канади Україною?
— Ні, Канада вважає відносини з Україною одним зі своїх найважливіших пріоритетів, і я думаю, що мій візит демонструє, яке велике значення надає Канада цим відносинам. Ми хочемо працювати над посиленням нашої економічної співпраці. Цей візит пов’язаний із нашими власними цілями — допомогти канадським компаніям в Україні скористатися з довготермінових перспектив у той час, коли в вашій країні пожвавляться економічні, політичні та соціальні реформи.
Ми віримо, що ви маєте великий потенціал, і Канада сподівається, що її відносини з Україною в майбутньому будуть дедалі тіснішими й більш плідними. Досягненню цієї мети сприятиме просування шляхом реформ.
— У Києві пам’ятають і високо цінують те, що Канада першою із західних країн визнала Україну як незалежну державу і розглядають це як символ особливої довіри. Можливо, це пов’язане з тим, що Канада, країна з потужною українською діаспорою, на відміну від багатьох інших держав світу, добре знала, що таке Україна ще за радянських часів? Що, на вашу думку, Київ та Оттава мають зробити, щоб відносини між ними стали ще тіснішими?
— Справді, Канада була добре обізнана з Україною за радянських часів завдяки своїй впливовій одномільйонній громаді українського походження, яка завжди дуже цікавилася країною своїх предків. Вони допомогли канадцям усвідомити цінність тісних політичних та комерційних зв’язків із Україною.
Для тісніших відносин у галузі економіки між нашими країнами ключовим чинником буде продовження ринкових реформ. На жаль, економічні перетворення в Україні є не такими динамічними, як ми могли б сподіватися. Умови для зарубіжних та вітчизняних інвесторів у вас далекі від ідеальних. Коли країна є відкритою для зовнішньої торгівлі та капіталовкладень, прозорість економічних реформ є життєво необхідною для зростання майбутніх інвестицій.
У політичному плані Канада сподівається на подальший діалог і співпрацю з Україною в ключових питаннях міжнародного життя, таких як захист прав людини, поступальний розвиток суспільства, заборона протипіхотних мін. Співпраця в цих сферах забезпечить подальший розвиток наших відносин і дозволить нам разом працювати в інтересах загального миру та безпеки.
— Програмний документ Канадської агенції міжнародного розвитку стверджує: «Подальші успіхи України залежать від її власних дій». А які успіхи вже були? Якими своїми досягненнями, на погляд Заходу, Україна може пишатися?
— Канада визнає — і на неї це справляє дуже добре враження — досягнення України в зміцненні незалежності та державотворенні попри вельми складну історичну спадщину. В розвиткові української демократії було зроблено багато важливих кроків. Можна виділити два з них: прийняття нової Конституції та проведення вільних виборів.
Ми чітко розуміємо, що Україні ще потрібно проводити багато реформ, доки ця демократична еволюція дозволить повною мірою користуватися її благами, і Канада твердо обіцяє підтримувати Україну в її намаганнях проводити реформи.
— Канадський міністр міжнародної співпраці (вона ж міністр, відповідальний за франкофонію) Діана Марло сказала під час свого візиту до Києва в березні минулого року: «Неможливо надавати допомогу, коли все робиться, щоб зробити це неможливим». Чи Канада часто зустрічається із такими проблемами під час переговорів із українськими лідерами?
— Міністр мала на увазі труднощі в здійсненні економічних реформ в Україні. Нас дуже тривожать повільні темпи економічних реформ. Як тільки реформи підуть добре, з’являться міжнародна допомога і національні та зарубіжні інвестиції.
Наприклад, брак сприятливого середовища для бізнесу залишається великою перепоною для розвитку приватного сектору, внаслідок чого більша частина економічної діяльності пов’язана із неофіційною економікою. Донори заохочують Україну взятися за податкову реформу та інші конкретні заходи, щоб зробити приватний сектор життєздатнішим.
Важливою є приватизація, так само як і лібералізація торгівлі, але найважливіше — робити щось для підтримки підприємництва. Наприклад, для дрібних та середніх підприємців кредити є важкодоступними, незважаючи на зусилля, витрачені на те, щоб зробити для них додаткові кошти приступнішими.
— Чи канадські українці справді відіграють важливу роль у політичному та економічному житті вашої країни? Ким зі своїх одноплемінників у Канаді можуть пишатися українці в Україні?
— Є багато славетних канадців українського походження, які зробили визначний внесок у життя держави. Це видатні митці — скульптор Лео Мол, покійний художник Вільям Курелек, художник Пітер Шостак, директор театру Тарас Шиповик, диригент Вінніпезького хору Волтер Климків, автор бестселерів Мирна Косташ.
Серед державних діячів ми можемо зазначити небіжчика Дж.Б. Рудницького, члена Комісії з проблем двомовності й двокультурності, померлого законодавця Волтера Тарнопольського, покійного члена Верховного суду Джона Сопинку, колишнього генерал-губернатора Романа Гнатишина, померлого сенатора Пола Юзика й колишнього віце-прем’єр-міністра Дона Мазанковського.
Щонайменше п’ять депутатів парламенту у нинішній Палаті громад є українцями за походженням: Волт Ластевка, Лу Секора, Джон Соломан, Джуді Василиця-Лайс та Джим Панків. До канадського сенату входять А. Рейнелл Андрейчук та Девід Ткачук, які є українцями за походженням.
— Частка українців серед нових іммігрантів до Канади набагато нижча, ніж питома вага осіб українського походження в населенні країни. Чи означає це, що Оттава вважає українців менш прийнятними, ніж представників інших країн? Чи має це якийсь зв’язок із так званою «російською мафією»? Чи справді неможливо зробити існуючий між двома країнами візовий режим ліберальнішим?
— Імміграційна політика Канади за своєю природою є універсальною. Це означає, що не існує жодних квот чи обмежень на кількість іммігрантів із будь-якої країни, що їх приймає Канада. Щодо кожного претендента будь-якої національності діють одні й ті ж критерії, і тим з них, хто цим критеріям відповідає, видаються візи.
Кількість виданих віз не має ніякого зв’язку з чисельністю україноканадців в Канаді, чи з якоюсь вигаданою російського мафією. Заяви розглядаються індивідуально, і лише кваліфікація й прийнятність окремих кандидатів визначають позитивну чи негативну відповідь на заяву про в’їзд. Фактично, кількість імміграційних віз, що видаються українським громадянам, зросла більше ніж удвічі за останні п’ять років — з 1135 у 1994-ому до понад 2400 у 1998 році.
Водночас питання про запровадження безвізового режиму для відвідин українськими громадянами Канади ще не розглядалося.
— Є певні паралелі між проблемою Криму в Україні та проблемою Квебеку в Канаді. Чи вважаєте ви, що канадський досвід у цьому питанні був би корисний для України і навпаки — український для Канади?
— На перший погляд ситуація з Квебеком в Канаді та Кримом в Україні може видатися подібною. Проте докладніше порівняння покаже, що між цими двома випадками існують великі історичні, правові та конституційні відмінності. Кожна ситуація є унікальною і потребує унікального розв’язання. Втім, Канада залюбки поділиться з країнами, які цим цікавляться, своїм досвідом управління багатонаціональним суспільством.
