Жест Обами

Учора вся світова преса обговорювала на своїх сторінках відмову США від розміщення елементів ПРО у Східній Європі. З одного боку, такі плани дратували Росію, а з іншого — Польща та Чеська Республіка бачили в них велику гарантію власної безпеки. Характерно, що адміністрація Барака Обами не прохопилася й словом про відмову, назвавши корінний перегляд планів створення системи протиракетної оборони — «фазованим, адаптивним підходом» до ПРО в Європі. Нагадаємо, раніше адміністрація Джорджа Буша стверджувала, що розміщення радіолокаційної станції у Чехії та ракет-перехоплювачів у Польщі необхідне для захисту від непередбачуваних країн, насамперед — Ірану.

Але позавчора ввечері Обама повідомив, що американська розвідка змінила свою оцінку можливостей іранської ядерної програми. Згідно з планами нової адміністрації, США відправлять до північної та південної Європи кораблі з ракетами-перехоплювачами, а наземні елементи ПРО з’являться на континенті 2015 року. За словами президента, нові модернізовані засоби ПРО забезпечать надійніший захист від іранських ракет, і це залишається головною метою нової протиракетної оборони. Показово, що переважна більшість — 73% учасників інтерактивного голосування на сайті «продемократичної» телекомпанії CNN — висловилася на підтримку заяви Обами.

Після заяви Обами міністр оборони США Роберт Гейтс підкреслив, що США не відмовляються від розвитку планів ПРО повністю, але акцент у них переноситься із захисту від ракет далекого радіуса дії на загрози регіонального масштабу, тобто ракети, здатні уражати Ізраїль або країни Європи. Як пояснили американські офіційні особи, за новими даними розвідки, Іран більшою мірою прагне до створення ракет малої дальності, а не міжконтинентальних.

Було очевидно, що основним об’єктом або адресатом послання американського президента була Москва. Не випадково Обама підкреслив у заяві: «Ми неодноразово роз’яснювали Росії, що її занепокоєність стосовно наших колишніх програм протиракетної оборони безпідставна... Протистоячи цій загрозі, ми вітаємо співробітництво з Росією в підключенні її ракетних можливостей до ширшого захисту наших спільних стратегічних інтересів. При цьому ми (з Росією) продовжуємо наші спільні зусилля з припинення незаконної ядерної програми Ірану».

Зі свого боку президент Росії Дмитро Медведєв вітав заяву Обами, висловивши готовність обговорювати «спільну роботу з оцінки ризиків ракетного поширення у світі». За словами російського президента, «ця заява демонструє, що для такої роботи складаються непогані умови. Зрозуміло, потрібно ще провести предметні консультації експертів, і наша країна до них готова».

Зрозуміло, що в самих США на адресу Обами відразу ж прозвучала критика з боку республіканців. Його суперник на президентських виборах, сенатор від Арізони Джон Маккейн, назвав перегляд планів щодо ПРО необачним кроком. На його думку, цей крок «здатний підірвати відчуття американського лідерства у Східній Європі». Джон Болтон, який відповідав у адміністрації Буша за контроль над озброєннями та міжнародну безпеку, висловився ще жорсткіше, назвавши рішення Обами «однозначно поганим». «Воно здає важливий механізм захисту від загроз не лише США, але і Європи з боку Ірану та інших держав-ізгоїв. Це поступка росіянам, а натомість ми від них не отримуємо абсолютно нічого», — зауважив він.

Характерно, що в самій Польщі та Чеській Республіці розділилися думки стосовно нових протиракетних планів Обами. Президент Польщі Лех Качиньський назвав «помилкою» відмову нової адміністрації від стаціонарної ПРО. Тим часом, прем’єр Польщі Дональд Туск та члени його уряду заявляють, що нова система «може бути кращою» попередньої. Зокрема, Туск заявив, що Польща не програла від нового рішення американців.

Колишній чеський прем’єр Мірек Тополанек, уряд якого підписував угоди з США, заявив, що відмова від планів США загрожуватиме незалежності Чехії. «Ми опиняємося в ситуації, коли не маємо міцної прив’язки в питаннях партнерства, безпеки та альянсу, і це є певною загрозою», — підкреслив він.

Зовсім іншої думки дотримується нинішній голова чеського уряду Ян Фішер. «У Чехії немає жодних причин для зміни відносин із США через відмову адміністрації Обами від створення на чеській території елемента системи ПРО. Відносини з США залишаються прекрасними. Ми — союзники і солідні партнери», — зауважив він.

«Позитивним кроком у напрямі всеосяжного та прозорого процесу» назвав рішення Обами Генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. «У мене чітке враження, що американський план із протиракетної оборони в майбутньому стане більшою мірою задіювати НАТО», — підкреслив він.

Багато хто з експертів вважає, що рішення Обами може певним чином торкнутися й України. Адже одним із каменів спотикання в американсько-російських відносин є претензії Росії на привілейовані інтереси на пострадянському просторі. І ніхто не знає, на які поступки готові йти США, щоб отримати підтримку Росії для розв’язання багатьох проблем. Формально адміністрація Обами заявляє, що не приймає сфер впливу на пострадянському просторі.

У Києві завжди вважали, що «плани американської сторони щодо розгорнення елементів ПРО в Європі безпосередньо не зачіпають інтересів України, і прийняття відповідних рішень Польщі та Чехії стосовно розміщення елементів ПРО на їхній території є суверенним правом цих країн визначити шляхи, методи та механізми забезпечення національної безпеки». І як повідомили в прес-службі українського зовнішньополітичного відомства, «Україна взяла до уваги рішення США щодо впровадження нового «фазового» підходу до політики США у сфері протиракетної оборони...»

Як сприймають у Чеській Республіці та Польщі рішення президента США Барака Обами щодо перегляду планів створення системи протиракетної оборони й відмову від розміщення елементів ПРО у Східній Європі? Чи не посилає таким чином Вашингтон неправильний сигнал Росії, яка виступала проти розміщення елементів американської ПРО в Європі? Чи м’який підхід Обами у відносинах з Росією буде ефективнішим, ніж підхід Рейгана до Радянського Союзу?

Їржі ШНАЙДЕР, директор програм Празького інституту стратегічних проблем.

— Нова американська адміністрація передумала розміщувати елементи ПРО в Європі й розглядає інші області співпраці. На мою думку, було б помилкою інтерпретувати це як зміну статусу наших відносин. Ми досі є членами НАТО та ЄС. Нам потрібно зосередити увагу на інших проектах, які матеріалізують наше членство в цих організаціях у питаннях безпеки та оборони.

Нам треба спокійно сприймати заяву Обами. Ми повинні зрозуміти, що таке суверенне рішення США. Чесно кажучи, ми не були захоплені зненацька цим рішенням США. Тому що були сигнали, зокрема, американський уряд переглядав концепцію протиракетної оборони. Ще два роки тому в Конгресу були дуже схожі ідеї, які нарешті були схвалені президентом нещодавно, зокрема, зосередження уваги на мобільні платформи ПРО.

Заява Обами не означає кінець відносин між Прагою та Вашингтоном. Цього тижня міністр оборони Чеської Республіки перебуває в США і зустрічається сьогодні з міністром оборони Робертом Гейтсом. Гадаю, багато речей, включаючи сферу оборони, ми можемо робити разом.

Мені здається, що адміністрація США своєю відмовою від планів щодо розміщення ПРО в Європі посилає жест Росії. Залишається побачити, чи зрозуміє Москва цей жест і відповідно відреагує, чи, навпаки, вона буде розглядати його як слабкість і свою перемогу. Саме так інтерпретували заяву Обами російські ЗМІ. Ми не знаємо російської реакції й не знаємо чи відмовиться Росія у відповідь від деяких агресивних заяв і намірів розмістити свої ракети «Іскандер» у Калінінграді.

Якщо ми не побачимо цього, тоді, на жаль, нам доведеться вважати, що це був односторонній жест Обами, на який не було отримано відповіді.

На мою думку, при цьому адміністрація керувалася двома речами, відмовляючись від планів з розміщення елементів ПРО. З одного боку, це спроба переконати Іран співпрацювати зі світом, і для цього США потребують допомоги Росії. А з іншого — намагання «перезавантажити» відносини з Росією. Саме про ці дві речі думають США. І тому вважаю, що для них не так важлива Венесуела і Центральна Європа.

Рішення Обами підтвердило: США розвиватимуть архітектуру НАТО, що добре для всіх союзників як Чеської Республіки, так Польщі.

Я сумніваюсь, що жест Обами приведе до успіху. Але давайте схрестимо пальці. Хай він досягне успіху. Адже американський президент має право робити деякі жести, і питання в тому, до якого висновку він дійде, якщо ці жести не будуть зустрінуті взаємністю.

Александр СМОЛЯР, директор Фонду імені Стефана Баторія, Варшава:

— Гадаю, абсолютно абсурдно розглядати рішення адміністрації Обами як зраду Польщі. На жаль, у нашій країні є журналісти, які використовують таке слово. Це могло бути зрадою, якби Польща була під неминучою зовнішньою загрозою і якби США на той момент покинули Польщу.

Правда полягає в тому, що Польща більше не відіграє таку важливу роль в американській політиці, як це було під час іракської війни 2003 року. Тоді Польща мала привілейовані відносини зі США, тим часом як Вашингтон мав відкритий конфлікт з двома великими країнами ЄС: Німеччиною та Францією. Але під час другого терміну Джорджа Буша Польща вже не відігравала такої важливої ролі. А це було болісним для польських політиків і деякою мірою створювало непевність. Але фундаментально я не думаю, що існують причини вважати, що Польща перебуває зараз у небезпеці. Звісно, проблеми є, але вони здебільшого стосуються майбутнього України та Грузії, інших країн, які раніше входили до складу Радянського Союзу. Ми знаємо ставлення Росії, яка вважає, що має існувати зона її привілейованого впливу. Справжня проблема безпеки, стратегії, а також політики США й НАТО здебільшого торкається країн, які певною мірою мають проблеми щодо свого майбутнього.

Що стосується сприйняття сигналу Обами як перемоги росіян. Все залежить, як сприймати рішення американського президента. Звісно, Обама пішов на це з огляду на опозицію Росії. Чому США пішли на це? Вашингтон хоче отримати в замін щось від Росії. Це стосується відносин Росії до проблем, пов’язаних з Іраном, Афганістаном, Північною Кореєю. Загалом США хочуть отримати значно більше кооперативного, а не конфліктного підходу з боку Росії щодо названих вище питань. Зі свого боку для США найважливіше отримати певні гарантії для суверенних і незалежних держав, які Росія не хоче визнавати повністю незалежними. Адже Росія вважає, що вона має щодо них спеціальні права.

Зараз ситуація зовсім інша, якщо її порівнювати з періодом президентства Рейгана. Тоді Радянський Союз був супердержавою з великими амбіціями. Сьогоднішня Росія є значно слабшою. Не можна застосувати ті ж самі інструменти в різній ситуації, коли, зокрема, найбільша небезпека — десь інде. За президентства Рейгана Радянський Союз сам по собі був небезпекою. Сьогодні найбільшою небезпекою є ісламський радикалізм, нестабільність у світі. США стали значно слабшими, й їм значно складніше нав’язувати, як ми побачити, свою волю навіть невеликим країнам. Навіть Росія була неспроможна нав’язати колишнім радянським республікам визнання Абхазії та Південної Осетії. Хто міг би уявити собі таке за радянських часів?

США найбільше очікують від Росії сприяння припиненню Іраном своєї ядерної програми і в разі необхідності — участі в економічній блокаді Ірану, а також прояву доброї волі та співпраці в Афганістані, можливо, навіть російської воєнної участі в Афганістані.

Я б очікував від Америки, щоб вона по- справжньому опікувалася безпекою незалежних пострадянських республік. Росія має визнати повний суверенітет, можливість вибору союзників і напрям розвитку країнами, які сьогодні незалежні. І Україна є найбільш важливим прикладом.