«Живі» вибори — без радості

Якими б не були ці вибори, це зріз життя наших громадян. Так, були викривлення, причому серйозні порушення виборчого законодавства — використання адмінресурсу, так званих каруселей, підкуп виборців, залякування тощо. Але не треба забувати: нинішні виборчі правила благословила в тому числі опозиція. Варто лише згадати, як були сформовані виборчі комісії, коли ті ж «УДАР» та «Свобода» взагалі не мали своїх представників в комісіях, а нікому не відома «Молодь до влади!», висунувши лише одного кандидата по мажоритарці, отримала своїх представників в усіх 225-ти окружних виборчих комісіях.

Тому не дивно, що на думку місії спостерігачів ОБСЄ «процес голосування та підрахунку голосів загалом оцінюється позитивно, а от процес встановлення голосів оцінюється негативно через недостатню прозорість». «У нашій спільній заяві ми можемо стверджувати, що вибори характеризувалися браком вільних умов для учасників виборів, зловживанням адмінресурсом, браком збалансованого висвітлення у ЗМІ», — заявила вчора віце-президент ПА ОБСЄ Вальбурга Габсбурѓ Дуглас. За її словами, «з огляду на зловживання владою та занадто велику роль на цих виборах грошей, схоже, що демократичний процес почав іти зворотнім шляхом в Україні».

Загалом, як зазначають експерти, нинішня виборча кампанія в порівнянні з попередніми проходила досить-таки мляво. З точки зору свіжих ідей. Подібний настрій перейшов і на самі вибори. Явка виборців на нинішніх парламентських виборах, за даними ЦВК, склала 57,99%. Для порівняння, у 2002 році кількість виборців, що прийшли проголосувати на дільниці, становила 69,26%. У 2006-му явка склала — 62,36%, а от на позачергових виборах у 2007 році вона знову почала зростати — до 67,19%.

Про які особливості результатів виборів-2012 можна говорити? Безумовно, сенсація номер один — це результат «Свободи» і комуністів. Ще кілька днів тому всі, в тому числі соціологи, дискутували — чи подолають націоналісти прохідний бар’єр у 5%. В результаті, за даними п’яти екзит-полів, «Свобода» набрала 11—12% голосів. В прес-центрі регіоналів, який, як завжди, розмістився в київському готелі «Інтерконтиненталь», не приховували своїх здивувань. «Це стало трохи більшим результатом, ніж ми сподівалося, — говорить Сергій Тігіпко. — Для мене це свідчення того, що за «Свободу» проголосували ті люди, які не обрали Об’єднану опозицію. Взагалі, я вважаю, що це об’єднання не спрацювало. Це в першу чергу зіграло на руку «Свободі».

Здивувала «Свобода» і наступного дня після виборів. Як свідчать дані, розміщені на офіційному сайті ЦВК, найбільше українців за кордоном проголосували за партію ВО «Свобода» — 23,63%. На другому місці — Партія регіонів з 23,27%, на третьому — партія «УДАР» Віталія Кличка — 22.11%, партія ВО «Батьківщина» набрала 19,85%, Комуністична партія — 3,46%. Це дані опрацьованих ЦВК 100% протоколів з 116 закордонних виборчих дільниць.

«У Західній Європі і Сполучених Штатах значну частину навіть нової хвилі еміграції становлять вихідці з Західної України, — коментує «Дню» незалежний журналіст з Лондона Богдан Цюпин. — Певним чином, українська ситуація екстраполюється на ситуацію в діаспорі. Так само партія «Свобода» завдячує своєму успіху тим, що її вважають опозиційною силою і силою, яка виступає проти влади. Багато людей, які стежать за ситуацією в Україні, особливо обурені фактично антиукраїнськими діями представників теперішньої влади, зокрема словами Табачника про галичан, діями представника влади Колесніченка і Ківалова, які проштовхнули останній «мовний» закон в Україні тощо. В цій ситуації багато людей, які відчувають себе пов’язаними з Україною, хоч і живуть тимчасово за кордоном, таким голосуванням хотіли висловити протест проти того, що вони бачили, чули, коли йдеться про дії української влади. Зараз багато людей, зокрема із діаспори, будуть уважно придивлятися до того, наскільки програма і принципи партії «Свобода» будуть втілюватися у Верховній Раді. Гадаю, що тих українців діаспори, які уважніше стежать за «Свободою», трошки турбують певні антизахідні й антиєвропейські нотки у деяких програмних висловлюваннях цієї партії. Від неї лунали критичні висловлювання на адресу європейських цінностей, зокрема лібералізму, НАТО. І взагалі, принцип європейської інтеграції — це те, що у партії «Свобода» ще потребує викристалізації. Українці будуть дивитися, наскільки «Свобода» є не лише патріотичною та антивладною, але й чи дійсно вона є європейською. Боюся, що поки на це питання немає відповіді».

Другою особливістю цих виборів можна вважати програш Об’єднаної опозиції першого місця Партії регіонів. За даними екзит-полів, партія влади набрала більше 30%, а опозиція приблизно 23%. Об’єднання «Батьківщини», «Фронту Змін» та інших дрібних опозиційних партій все-таки не дало тих результатів, про які неодноразово заявляли їх лідери (на помилки опозиції ми неодноразово вказували, особливо щодо формування виборчих списків). Навіть більше, під кінець виборчої кампанії, особливо загострилася боротьба за друге місце. З’являлися соціологічні дані, які виводили політичну силу Віталія Кличка «УДАР» на другу позицію. Якби так і вийшло, то результат Об’єднаної опозиції цілком можна було вважати провалом, але цього не сталося. «Батьківщина» більш-менш зберегла обличчя. Після оголошення результатів лідери Об’єднаної опозиції явно зітхнули з полегшенням. Це відчувалося в штабі «Батьківщини» на Софіївській площі столиці. Яценюк навіть заговорив про «троллинг» на фоні соцопитувань, які давали боксеру трикратний відкрив від націоналістів». Такі заяви точно не прикрашають опозицію, особливо якщо вона збирається координувати свої дії з «УДАРом» в парламенті. Тим часом, політична сила Кличка, за даними опитувань при виході з дільниць, отримала приблизно 15% голосів виборців. Даючи прес-конференцію в прес-центрі «УДАРу» після оголошення результатів екзит-полів, Віталій Кличко підкреслив, що на такий результат партія і розраховувала.

Ще одна особливість цих виборів — це результат комуністів. В цілому прогнозований (за даними соціологічних опитувань, за них проголосувало приблизно 11—12%), особливо враховуючи, що про масову (вдалу з політтехнологічної точки зору) рекламу КПУ не писав тільки лінивий. На жаль, до заробляння грошей долучилися і численні ЗМІ, які розміщували банери комуністів. Загалом, високий результат комуністів — це наслідок нереформованої країни, неефективного управління. Як вдало висловився один з політологів, комуністи — це одна велика «тушка», яку завжди використовували, починаючи з 90-х рр. Не відмовилася сьогодні від цих послуг і Партія регіонів, адже не без її допомоги КПУ набрала такий відсоток. Регіоналам комуністи потрібні в парламенті.

Однією з серйозних поразок Партії регіонів став Київ. Тут більшість виборчих округів взяла опозиція. Але це не стосується інших регіонів України. Варто відкрити сайт ЦВК і побачити, що в таких областях як Донецька, Харківська, Дніпропетровська чи Запорізька всі мажоритарщики-переможці від правлячої партії. Зрештою, це і стане визначним у формування парламентської більшості. Для цього і ухвалювалася змішана система виборів.

Загалом, якщо підводити підсумок, слід підкреслити, що у нас є вибори. Не дивлячись на велике розчарування, люди хоч і в меншій кількості, але прийшли на голосування. Вони прагнуть щось змінити в цій країні. Підтвердження — дві нові політичні сили, які пройшли в парламент. Тому пацієнт швидше живий, ніж мертвий. Особливо на фоні наших північно-східних сусідів з їхніми політичними режимами та «вільними» виборами. Та все ж радості мало. В Україні вибори відносно вільні, хоч і без особливої альтернативи Партії регіонів. Голосування за «Свободу» та КПУ — це своєрідні крайнощі в цій безальтернативній ситуації. «Порівну комуністи і порівну «Свобода», — сказала головний редактор газети «День» Лариса Івшина в ефірі «Виборчого марафону» на телеканалі ТВі. — Я би не хотіла, щоб з’явилися ті, які б сказали, що Україна розділена. Україну не розділено, але Україна дає в кожному сегменті виразні індикатори неблагополуччя».

КОМЕНТАРІ

ОЛЕКСАНДР ЄФРЕМОВ:

«НАМ ВАЖКО БУДЕ ВЕСТИ ПЕРЕГОВОРИ ІЗ ПРЕДСТАВНИКАМИ «СВОБОДИ»

— Олександре Сергійовичу, результати вас здивували?

— Мене результати не здивували. На підтримку третини голосів виборців ми й розраховували. А з бонусами, які ми отримаємо, нам удасться сформувати парламентську більшість.

— Бонусами ви називаєте мажоритарників?

— Бонусом я називаю нерозподілені голоси — зазвичай це від семи до десяти відсотків голосів, вони згодом розподіляються пропорційно набраним голосам між політичними силами.

Нам потрібні партнери. Є мажоритарні кандидати, які прийдуть до парламенту. А далі ми вестимемо переговори з тими політичними силами, що представлені в парламенті.

— Як прокоментуєте результат «Свободи»?

— Це несподіваний результат. Соціологи таких даних їм не давали. Вочевидь, недовіра до Об’єднаної опозиції виразилася в підтримці «Свободи».

— З ким ви точно не вестимете переговорів у парламенті?

— Думаю, нам складно буде вести переговори з представниками «Свободи», а з рештою політичних сил це можливо.

— Зокрема й із Об’єднаною опозицією?

— Чом би й ні, у «Батьківщині» теж представлено багато різних депутатів.

— Яких змін слід чекати найближчим часом у парламенті?

— Що стосується законодавства, у нас йдуть реформи. Ще досить багато проблем, які слід розв’язати. Наприклад, є законодавство ще 1963 року, ухвалене ще в Радянському Союзі. Країни СНД уже давно ухвалили інші закони, а нам це лише зараз треба робити. У нас лежить ціла низка кодексів, які треба приймати.

ВІТАЛІЙ КЛИЧКО:

«СЬОГОДНІ ДАНА ВІДПОВІДЬ ЩОДО СЕРЙОЗНОСТІ НАШОЇ ПАРТІЇ»

— Віталію, чи виправдалися ваші очікування?

— Заздалегідь я казав, що наша політична сила розраховує щонайменше на 15% голосів виборців. Сьогодні в цих межах коливаються результати нашої політичної сили. Хочу зауважити, що ми розраховували на людей, які не визначилися зі своїм вибором і прийматимуть рішення безпосередньо в день голосування.

— Ви жодного разу не назвали партії, з якими плануєте координувати свої дії в парламенті. Яким чином це виглядатиме?

— Сьогодні максимальна робота спрямована на те, щоб захистити результати голосів, аби не було фальсифікацій. Хочу ще раз повторити, що говорити про підписання договорів з Об’єднаною опозицією та «Свободою» поки зарано. Спочатку треба отримати результат, потім захистити його, а потім сідати й говорити про спільну роботу в майбутньому парламенті. На сьогоднішній день ми вже можемо говорити про те, з ким можна вести переговори, — це партії, які пропонують демократичний шлях розвитку країни. Для цього ми склали план дій з трьох ключових позицій. Перше — боротьба проти корупції, друге — боротьба з безвідповідальністю нинішньої влади, третє — відновлення місцевого самоврядування в Україні. Ми точно не співпрацюватимемо з Партією регіонів і комуністами.

— Радикалізм «Свободи» вас не лякає?

— Існує загальне побоювання. З багатьма речами, які пропонує «Свобода», можна погоджуватися, з деякими з них погодитися важко. Ми готові працювати й співпрацювати в тих напрямках, які захищають інтереси України.

— Як ви оцінюєте ваші шанси в мажоритарних округах?

— У мажоритарних округах йде серйозна боротьба. Була використана велика кількість порушень, які зафіксувати важко. Там, де це можливо, ми фіксуємо й повідомляємо міліції. Наша політична сила робить усе, щоб маніпуляції голосами виборців не відбувалося. Ми розраховуємо на 15—20 мажоритарників.

— Чи братимете ви участь у президентських виборах?

— Кілька місяців тому партія, на чолі якої стоїть чемпіон світу з боксу, викликала лише усмішку. Через певний час такі усмішки зникли, й почалися дискусії, чи зможе ця партія пройти до парламенту. На сьогоднішній день на це запитання теж дана чітка відповідь. Що стосується президентських виборів. Сьогодні поки рано говорити про це. Усе інше спекуляції.

— Ким ви себе бачите у Верховній Раді?

— Я хочу підкреслити, що ми прийшли в політику не за цифрами або для того, щоб сподобатися, не сподобатися. Ми прийшли в політику, щоб змінити правила гри, зробити їх прозорими. На сьогоднішній день понад 50% українців не довіряють жодному політикові, жодній політичній партії. Передумови були створені в попередні роки, коли політики обслуговували лише фінансово-промислові групи, свої партії, окремих персоналій. Про інтереси громадян ніхто не дбав. Політика має відстоювати державні інтереси й інтереси громадян.

Я прийшов у політику не за посадами, а для того, щоб змінити стандарти життя. У цьому плані ми відстаємо від багатьох країн, навіть тих, хто був з нами на початку 90-х рр. у рівних умовах. Посади можуть бути лише інструментом досягнення цілей.

АНДРІЙ ШЕВЧЕНКО:

«ГОЛОВНА НАША ПРОБЛЕМА В ТОМУ, ЩО НАМ ТАК І НЕ ВДАЛОСЯ ПІДІБРАТИ СЛІВ»

— Андрію, як вам результати?

— Думаю, що навіть попри перше місце, яке Партія регіонів займає, загальний результат демонструє, що українці в своїй більшості не підтримують ПР і той курс, яким іде країна. Загальна картина показує, що «Батьківщина», «УДАР» та «Свобода» набирають більше голосів. З моєї точки зору, високий результат «Свободи» — це результат співпраці з «Батьківщиною». Це ефект синергії, який показує абсолютно новий рівень політичної культури — можна співпрацювати і досягати результату. Ми щиро раді успіху «Свободи». Вони будуть потрібні нам в парламенті в боротьбі з нинішнім режимом.

Сьогодні має бути дуже поганий настрій у консультантів і політтехнологів, які радили Януковичу провести всю цю скандальну історію з мовою. Високий результат «Свободи» — це наслідок цієї ганебної історії. Вони думали, що це підніме рейтинги Партії регіонів, але насправді допомогли «Свободі» отримати той результат, який вона має.

— Після об’єднання «Батьківщини» і «Фронту Змін» мова йшла тільки про перше місце. Чому не вдалося?

— На жаль, ця ціль не досягнута. Ми виконали завдання мінімум, яке полягало зупинити наступ Януковича і не допустити створення конституційної більшості, яка б змінила Конституцію і скасувала прямі президентські вибори. З цим завданням ми впоралися.

Завдання максимум — створити більшість в наступному парламенті — на даний момент виглядає складним. Все залежить від результатів в одномандатних округах. Думаю, що більшість буде відома тільки з початком роботи наступного парламенту.

— В штабі Партії регіонів переконані, що за рахунок мажоритарників у парламенті буде створено провладну більшість. Здається, мажоритарку ви також програли?

— В добрій третині мажоритарних округів ми дуже оптимістично дивимося на результат. Другу третину візьме Партія регіонів. А от за ще одну третину буде боротьба.

— Що вам все-таки не вдалося? Чому не той результат, на який розраховували?

— Я думаю, нам не вдалося забезпечити узгодження кандидатів по всіх мажоритарних округах з «УДАРом» Віталія Кличка. В частині округів це буде коштувати нам подарованим владі кандидатом. Звичайно, у нас були шанси домовитися з «УДАРом», але те, що це не сталося, мінус усім нам.

Другий дуже важливий момент — шокує високий результат Партії регіонів та комуністів. Виникає питання — що ще потрібно зробити з цією країною, щоб голосувати за ПР та КПУ? Результати в економіці жахливі, свободи стає менше.

Я думаю, що головна наша проблема в тому, що нам так і не вдалося підібрати тих слів, якими ми б достукалися до електорату Партії регіонів. Їм теж живеться погано, вони й самі це розуміють, але ми не знайшли слів, щоб їх переконати.

— Ви знаєте, особливо в останні дні відчувалося, що відбувається серйозне протистояння між «Батьківщиною» та «УДАРом».

— Кілька тижнів тому соціологія все-таки змусила нас понервувати. Але для мене було абсолютно очевидним, що в цій кампанії ми будемо конкурувати тільки з Партією регіонів за перше місце. У Віталія Кличка специфічний виборець, ми наперед знали, що серед його прихильників багато молодих виборців, які дуже недисципліновано ходять на вибори. Це традиційна проблема для Віталія, яку можна було помітити на попередніх київських міських виборах. Я також думаю, що на остаточний результат вплинула відмова Віталя підписати коаліційну угоду з Об’єднаною опозицією та «Свободою». Люди все-таки очікували чіткої відповіді.

— З вашої точки зору, на які зміни варто очікувати в Кабінеті Міністрів?

— Ми не віримо, що може з’явитися ефективний, успішний уряд доти, доки уряд буде формувати персонально Янукович. Ми можемо лише сподіватися, що новий уряд буде менш одіозний. Будь-які перестановки в уряді навряд чи змінять суть, тому що це такий собі потішний полк його величності Президента. З точки зору економіки, це величезна машина для відмивання державний грошей. На жаль, жодний уряд, сформований Януковичем з такими повноваженнями, не буде виглядати ефективним.

— Існує думка, що очолити уряд можуть запропонувати Яценюку. Як ви до цього ставитеся?

— Ми абсолютно не розглядаємо можливість входження в уряд при цій конституційній моделі. Ефективно працювати неможливо. Ми не наївні люди — так грати не плануємо. Наша майбутня ціль — це блокування злочинних ініціатив, які можуть бути в парламенті, підготовка до президентських виборів, а також робота, спрямована на те, щоб після президентських виборів ми змогли великою командою зайти у владу і працювати на повернення України на демократичний, європейський шлях.

ЄВГЕН ГОЛОВАХА:

«РЕЗУЛЬТАТИ ЗАСВІДЧИЛИ «ЗСУВ» НАСТРОЇВ ВИБОРЦІВ ІЗ ПОМІРКОВАНИХ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНИХ ПОЗИЦІЙ НА ДОСТАТНЬО РАДИКАЛЬНІ»

— Що передовсім показали результати цих виборів?

— Головне, що засвідчили ці вибори, — в Україні збережена ситуація, коли ніхто, навіть найавторитетніші та найвпливовіші соціологи, не може стовідсотково передбачити результат волевиявлення людей. Я б сказав, що це позитивне явище, адже воно є певною ознакою демократизації політичного процесу в нашій країні. Сумарна перемога опозиції свідчить про відновлення власне української традиції на виборах давати критичну оцінку діям влади; також це доводить те, що українці свої сподівання на позитивні зміни в країні, на довгоочікуване покращення покладають на нових політичних лідерів.

— За результати оприлюднених даних екзит-полів та офіційно опрацьованих ЦВК протоколів із виборчих дільниць, помітно високий рівень довіри виборців до КПУ, а з другого боку — навіть непрогнозована висока підтримка «Свободи». Про що свідчать ці тенденції? Український виборець стає радикальнішим?

— Можна й так сказати. Радикальні сили з обох боків — КПУ і «Свобода» — збільшують оберти в нинішніх політичних реаліях країни. На мою думку, це закономірний процес. Це результат загострення політичної боротьби в умовах владного тиску на демократичні інститути. Сьогодні громадська думка стає радикальнішою. За КПУ проголосували не задоволені владою й водночас ті, хто ніколи не підтримає опозицію; а за «Свободу» — власне, розчаровані Об’єднаною опозицією. Результати цих виборів засвідчили «зсув» настроїв виборців із поміркованих національно-демократичних позицій на достатньо радикальні. Вважаю, що така ситуація для розвитку суспільства не дуже приємна. Так, сьогодні ліві і праві сили набрали значно більше, ніж це було під час попередніх виборів. Утім, повторюю, це закономірно, якщо врахувати реакцію на постійний владний тиск на свободу слова та демократичні інститути. Гадаю, радикальна опозиція в парламенті в особі депутатів від «Свободи» — це головний біль передовсім для влади, про який вона (влада) поки що не здогадується. На відміну від опозиції, яка не завжди може протистояти владному тиску, «Свобода» протистоятиме. Принаймні в цьому переконані виборці цієї партії.

— Як ви проаналізуєте явку виборців? Чому цього разу вона порівняно невисока?

— На парламентських виборах явка традиційно менша, ніж на президентських. Утім, нинішня явка справді гірша в порівнянні з іншими парламентськими виборами. Це результат розчарування людей, утрати віри в те, що вибори можуть щось змінити. Якщо говорити узагальнено, то це наслідок розчарування українців будь-якою владою за останні 20 років.

— Соціологи прогнозували рішучу боротьбу на виборах між «Батьківщиною» та «УДАРом», утім, за результатами екзит-полів, «Батьківщина» посіла тверде друге місце. Чому?

— Соціологи мали б враховувати попередній досвід: партія, де є Тимошенко, завжди в опитуваннях набирала менше, ніж на реальних виборах. Це пов’язано з тим, що «Батьківщина» має чимало прихильників у сільській місцевості. А іноді під час опитування соціологи не охоплюють віддалену сільську місцевість. Схожий випадок був із Соціалістичною партією Олександра Мороза. Якось їм давали удвічі менше, ніж партія набрала насправді. З’ясувалося, що тоді основним електоратом цієї партії були сільські жителі, яких соціологи недооцінили. «Батьківщина» традиційно набирає на п’ять відсотків більше, ніж їй прогнозують соціологи. А партія Віталія Кличка в результаті здобула майже те, що їй обіцяли. «УДАР» не зміг достатньо охопити віддалені райони, де підтримка Тимошенко, Об’єднаної опозиції, повторюю, значно вища.

Чи не найточніше соціологи спрогнозували майбутні результати партії «Україна — вперед». Ця політична сила отримала те, що й передбачали, навіть менше. Наталія Королевська, як відомо, на соціологів подала в суд за те, що її партії передбачали лише 2%. А таки здобула менший результат. У суді вона вимагає спростувати ці 2%. Певно, після оголошення офіційних результатів лідер цієї партії вимагатиме й спростування результати виборів?

— Які настрої після виборів у суспільстві? Чи вірять люди, що партіям, за яких вони проголосували, удасться захистити результати виборів?

— Про це поки що рано говорити. Подивимося на настрої суспільства після оголошення остаточних результатів виборів. Навіть за результатами екзит-полів, які співчувають Партії регіонів, провладна політична сила не здобула більш як 32%. Якщо в результаті Партії регіонів ЦВК дасть більше відсотків, виборці можуть із цим не погодитися і висловлюватимуть свої протести в будь-якій формі. Гадаю, що суспільне невизнання виборів буде тоді, коли за офіційними результатами виявиться, що опозиція сукупно має менший відсоток голосів, ніж за даними провідних екзит-полів. Утім, говорити про це, як і робити серйозні аналізи, можна буде лише після оголошення остаточних результатів.

ВІКТОР НЕБОЖЕНКО:

«СТОЛИЦЯ, ЯКА НЕ ЛЮБИТЬ ПРЕЗИДЕНТА, ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА ТА ЗАГАЛОМ ПРОВЛАДНУ ПАРТІЮ, — ОСОБЛИВЕ ДЛЯ КРАЇНИ ЯВИЩЕ»

— Як у цілому оцінюєте хід виборчого процесу в Україні?

— Цьогорічні вибори є суцільною вакханалією: системні фальсифікації, підкуп, залякування населення. Це нове явище для України, адже таких масштабів спотворення виборчого процесу не було 15 років. Процес засвідчив: вибори втрачають цінність для населення, зокрема й еліти. Люди не пішли голосувати, а еліта заплющила очі на майже бандитські методи роботи.

Крім високого рейтингу «Свободи», результати, по суті, прогнозовані. До речі, «Свободі» допомогла не хороша кампанія. Як ідеологічна партія вона не зуміла зробити ідеальної пропагандистської кампанії, ефективно використати всі ідеологічні маркери. Певно, поки що до цього не дозріли. Утім, за них добре попрацювала партія «Наша Україна». Напевно, із подачі влади в найбільш рейтинговий час — прайм-тайм — на ТБ йшла реклама «Нашої України». Це розбудило велику кількість так званого сплячого помаранчевого електорату. Реклама партії Ющенка підштовхнули цих людей проголосувати, але вони, звичайно, не голосували б за Ющенка, якому не довіряють і, більше того, вважають зрадником. Ці виборці пішли до дільниць і віддали голоси за Тягнибока. Тому фактично зафіксовано 40% — вибуховий ріст рейтингу «Свободи».

Загалом, вибори нечувано сфальсифіковані. Найбільший рівень фальсифікації в Україні був в 1996 році, коли Партія регіонів вкрала 10% в комуністів. Тоді всі мовчали. У 2004 році рівень фальсифікації знизився до 3-4%, а в 2010 — знову виросла до 6-7%. Сьогодні, на жаль, рівень фальсифікації досягає 10—15%. Це пік. За рівнем розвитку демократичних інститутів ми відкинуті назад в 1996 рік.

— У чому, на вашу думку, феномен «Свободи»? Можливо, український виборець стає дедалі радикальнішим у своїх поглядах?

— Цілком маєте рацію. Радикалізація поглядів. Жорстке відношення влади до бізнесу, свободи слова, Інтернету... змінило політичні уподобання виборців. Це викликає озлоблення людей, яке поки що не виливається в масові вуличні протести, але переповнює гнівом соціальні мережі. Природно, що «Свобода», яка грізно засуджувала політичних опонентів, методи, якими вони оперують, виявилася ближчою радикально налаштованій частині українців. Навіть на відміну від «Батьківщини», яка кволо натякала: «Ми їх зупинимо», «Свобода» у висловленнях і заявах була категоричнішою та конкретнішою. До речі, провальні лозунги «Батьківщина» вибирає не вперше. Згадаймо її месидж на президентських виборах: «Вона працює». Не можна так говорити. Політичні технології будуються на персоналізації політичних дій, а не на анонімних заявах. Це найбільше порушення технології. І нині на ці ж граблі наступила «Батьківщина». Згодом партія схаменулася, і в другій половині передвиборчої кампанії почали пропагувати Тимошенко, а не весь свій список. Мій вердикт: Об’єднана опозиція ще добре відбулася.

Натомість «УДАР» міг заробити більше голосів, якби активніше закликав молодь прийти і проголосувати. Насправді молодь виявила пасивність. Як правило, на громадських дискусіях, на телевізійних платформах «УДАР» представляла «старіюча еліта», а не молоді обличчя. Більше того, керівник прес-служби партії Ірина Геращенко — колишня подруга Ющенка. Виборці це пам’ятають. Геращенко не вдалося вибудувати образ молодої партії, тобто «УДАР» не використав своїх молодіжних інтенцій. До речі, урятував ситуацію власне Віталій Кличко, який активно «мотався» країною і підвищував зацікавленість до себе особисто.

— Ви сказали, що молодь на вибори практично не прийшла...

— Це говорить про загальну оцінку недовіри до законодавчого інституту. Українці, зокрема молоді люди, не люблять парламент. Вони його завжди критикують. Але їм традиційно подобався процес участі у виборах, адже це підіймало їхню самооцінку. Сьогодні вони розуміють, що участь у виборах не змінить ситуації в країні...

— Якщо говорити про оприлюднені дані екзит-полів, Партія регіонів програла в столиці. Чи важливо політичній силі розуміти, що тебе підтримує/не підтримує столиця?

— Це велика трагедія для Партії регіонів. У нас президентська республіка. Столиця, яка не любить президента, прем’єр-міністра та загалом провладну партію, — небезпечне явище. Якби в нас була парламентська республіка з представленими різноманітними політичними силами, то провладна коаліція могла б терпимо відноситися до опозиційної столиці. У наших реаліях це оцінка Януковича. Це — його критика. Такий результат потрібно сприймати як недовіру главі держави, а не підтримку опозиції.

— «Свобода» перемогла на закордонному окрузі. Що це означає для України?

— Відповідь на ваше запитання зводиться до того, що остарбайтери орієнтуються на націонал-демократичні цінності. От і все.

— Чого можна очікувати після оголошення офіційних результатів виборів?

— Усе дуже просто. Не варто забувати про те, що партія влади потратила мільярд доларів на передвиборчу кампанію. Ці гроші потрібно буде відпрацювати. Якщо ми сьогодні пайками підкупляли пенсіонерів, ми ж завтра не підемо їх забирати. Вихід єдиний — неминуче збільшення цін на ці ж продукти харчування. Насамперед прогнозую подорожчання цін на пальне та вугілля. Як тільки ціни підуть угору, населення зрозуміє, що потрібно було під час виборів бути відповідальнішими.

«СПРАВЖНЯ БОРОТЬБА, СПРАВЖНІ ВИБОРИ І СПРАВЖНЯ КОНКУРЕНЦІЯ»

Марек СІВЕЦЬ, член Європейського парламенту, який у складі офіційної делегації Європейського парламенту (ЄП) здійснював спостереження за українськими парламентськими виборами:

— У цих обставинах, враховуючи специфіку України, незважаючи на упереджену кампанію, неефективну судову систему, упереджені медіа, українці мали реальний вибір. Люди мали можливість зробити вибір. Я навіть сказав би, що це була справжня боротьба, справжні вибори і справжня конкуренція, хоча й далека від стандартів, які б нам подобалися і які ми очікували.

Що ж до того, чи визнають Європейський Союз, США ці вибори як вільні і чесні. Звісно, вони мають бути визнаними. Бо з політичного погляду ці вибори привели дві нові партії до парламенту. Одна з них є крайньо правою, а друга — орієнтована на Європу. На виборах була справжня конкуренція, опозиція скористалася всіма перевагами участі у виборчій кампанії. Тому я вважаю, що ці вибори має бути визнано.

Як вибори вплинуть на подальшу співпрацю між ЄС та Україною? Із боку ЄС це не буде судження чи оцінка в чорних і білих кольорах. Буде багато застережень. Але, з другого боку, ми шануємо те, що явка виборців була високою. Було багато позитивного, тому навряд чи можна очікувати від ЄС багато застережень щодо цих виборів. На мою думку, після дискусії щодо оцінки виборів розпочнеться новий етап відносин між ЄС та Україною.

Щодо оцінювання результатів цих виборів. Уперше в історії парламентських виборів України до законодавчого органу держави ввійшли дві нові партії. По-друге, дуже добрі результати на виборах показали Партія регіонів і комуністи, які раніше не перевищували десяти відсотків. І я дещо здивований не дуже високими результатами Об’єднаної опозиції та «УДАРу».

Водночас я дивуюся, що до парламенту потрапила партія «Свобода», яка є ксенофобською та антисемітською, антипольською та антиросійською. І для нас дуже важливо, щоб ця партія, перебуваючи в парламенті, стала відповідальною, інакше ми бойкотуватимемо її. Я не хочу мати відносин із людьми, які представляють таку програму, подібно до того, як це є в Австрії та Польщі. Громадськість не сприймає такого підходу в політиці.