Зіпсований «Телеком»

Ще один тур змагань з урядом розпочав Секретаріат Президента. Схоже, цього разу мета полягає в тому, щоб як помсту за втрачені нашоукраїнцями міністерські крісла вибити з Кабміну деяких, швидше за все, соціалістичних, коаліційних міністрів і, можливо, таким чином зруйнувати безпосередньо коаліцію. Спочатку, як відомо, дісталося міністру транспорту й зв’язку Рудьковському, який намагався (не зрозуміло, з якою метою це йому знадобилося!?) «відродити» відмінене (де-юре) в країні телефонне право. Дивно, що його хотіли покарати зовсім не за це, а за втручання у сферу зовнішньополітичної діяльності, показавши таким чином, що де-факто таке право зовсім і не заборонене. Транспортника, який злегка проштрафився, Кабмін підтримав. І одночасно Секретаріат ударив по іншому ставленику коаліції у виконавчій владі.

Цього разу «жертвою» стала голова Фонду держмайна Валентина Семенюк. Гріхи Рудьковського виглядають на її тлі невинною грою в зіпсований телефон, тоді як головному приватизатору інкримінується спроба неправильно продати справжній «Укртелеком», а також Одеський припортовий завод. При цьому пропонується залишити за державою чи то 50, чи то 60% акцій (плюс одну) цих підприємств, а більше третини відповідних пакетів продати на міжнародних і українських (10%) фондових біржах. Проти пробного продажу на біржах, який дозволяє визначити й навіть підняти ціну, ніхто загалом-то й не заперечує. Обурює контрольний державний пакет, через який марно й мріяти про стратегічного інвестора, здатного подарувати означеним підприємствам- гігантам нове життя...

З висновками не забарилися. Як повідомив у четвер журналістам керівник служби соціально-економічного розвитку Секретаріату Олександр Шлапак, у разі незадовільної роботи ФДМУ в першому кварталі 2007 року Президент України Віктор Ющенко ініціюватиме у Фонді кадрові зміни. Проте це може бути всього лише істотно обґрунтованою, але все ж таки особистою думкою працівника Секретаріату. Не даремно ж він зазначив, що «зараз немає ніякого рішення Президента щодо голови Фонду держмайна». Інша річ, що Президент, за словами Шлапака, направив у Кабмін листи, в яких просить уряд разом із Фондом держмайна й Секретаріатом оцінити результати роботи ФДМУ в 2006 році й виробити спільну стратегію приватизації нинішнього року.

Працювати разом згадані структури навряд чи зможуть, тому Шлапак усе наявні у Секретаріату претензії до ФДМУ виклав журналістам. За його словами, Фонд виконав річний план надходжень від приватизації за 2006 рік усього на 26%. У результаті бюджет недоотримав 1,5 мільярда гривень. Минулого року не було проведено жодного значного публічного конкурсу, не був приватизований жоден великий об’єкт, а конкурси з продажу «Луганськтепловозу», Комсомольського рудоуправління були припинені (щодо останнього — Верховною Радою). Шлапак кваліфікував ці невдачі як повернення ФДМ до «ручного управління». Проте з приводу цих позицій Семенюк уже виправдовувалася перед журналістами, і, схоже, ці зриви, дійсно, не можна повною мірою відносити на її рахунок. Шлапак також наголосив на інших недоліках Фонду. План приватизації минулого року виконаний лише на 26%. З 575 запланованих для продажу об’єктів продано лише 145.

Але, мабуть, найгіркіше було слухати голові Фонду звинувачення Секретаріату в неефективному управлінні державним майном. Адже Семенюк не раз пред’являла цю свою функцію як найбільш успішну. Однак аргументи Шлапака виглядають досить вагомими. Досить зазначити, що чистий прибуток підприємств, що знаходилися під управлінням ФДМУ, 2006 року скоротився порівняно з попереднім роком удвічі. Він також зауважив, що стурбованість В. Ющенка викликає й управління об’єктами державної власності. Так, за словами О. Шлапака, за дев’ять місяців 2006 року обсяги виробництва на підприємствах, керованих ФДМ, скоротилися вдвічі. «На стадії банкрутства знаходиться 20% з усіх керованих об’єктів. 2005 року з 148 підприємств лише 75 заплатили дивіденди на частку держави в їхніх статутних фондах, 2006 року — лише 60 підприємств», — наголосив представник Секретаріату Президента. Так, визначні успіхи якось непомітні. І, схоже, на них і надалі не варто особливо сподіватися, тому що нарівні з можливими кадровими рішеннями нічого особливого в цій сфері, крім досить таки набридлих широких дискусій, в які мають бути «закладені стратегії приватизації основних галузей і об’єктів, а також основні принципи відповідальності ФДМУ й уряду» не пропонується.

Тим не менше голова ФДМ впевнена в правильності своїх дій. Виступаючи на одній із радіостанцій, вона навіть солідаризувалася з претензіями, які висловлюються їй щодо ефективності управління державною власністю, й наголосила, що це свідчить про те, що вона обрала правильний напрям. «Я рада, що сьогодні й Кабінет Міністрів, і Президент говорять про підвищення ефективності управління державним майном, а не лише про приватизацію... Фактично ми всі говоримо в один голос — і Президент, і голова уряду, й керівництво ФДМ», — зауважила вона. «Головне завдання уряду й Фонду держмайна показати публічність наших компаній. У всьому світі державний сектор економіки живе за рахунок публічності, й завдання Фонду зробити все, щоб державні компанії були публічними», — сказала Семенюк. За її словами, «ми щойно розпочинаємо управляти, й одразу починається критика, але керує не лише Фонд держмайна, але й галузеві міністерства». Атаку проти себе вона розцінила як результат спроб перерозподілу власності й зазначила, що хоч хто б був головою Фонду, його крісло завжди розгойдуватимуть. «Але я не заколисуюся — нехай не гойдають», — сказала непохитна Валентина Петрівна, яка відчуває за собою всю міць коаліції.