«Nowa Huta» у Кракові - (не)забуте минуле

Чи можна заробити на радянському минулому? Багато хто скаже, що не можна. А ось молоді поляки не тільки заробляють, але й відкривають завісу радянського життя для багатьох туристів із розвинених країн світу, організовуючи поїздки в колись радянське місто, а нині просто район Кракова - Нова Гута.

ПРОТИВАГА ДЛЯ КРАКОВА З ВАВЕЛЕМ НА ПАГОРБАХ

Район Nowa Huta в Кракові - найяскравіший приклад радянського минулого Польщі. Після закінчення війни новий уряд розумів небезпеку польської інтелігенції і тому вирішив розбавити регіон представниками пролетаріату. Для цього недалеко від Кракова, всього за 8 кілометрів від центру міста, в 1949 році в околицях села Могила почалося будівництво першого післявоєнного міста і найбільшого в Польщі металургійного комбінату - Нової Гути (дослівно - «Новий металургійний комбінат»).

«Рішення побудувати Нову Гуту було прийнято як противага для буржуазного Кракова, Кракова інтелектуального, Кракова наукового, Кракова з Вавелем на пагорбах. Таким чином, уряд хотів зменшити силу Кракова», - зазначає екскурсовод Єжи Елстер, у якого, як і у всіх співробітників креативної туристичної фірми, є свій псевдонім - «Товариш Огірок».

Незабаром у Новій Гуті почали з'являтися і перші житлові райони, які заселяли мешканці різних регіонів Польщі. У ті часи для багатьох потрапити в Нову Гуту було чимось на зразок престижу - нова робота, життя, житло зрештою. Особливий попит Нова Гута мала у жителів сіл і невеликих містечок, де після війни життя практично завмерло і не обіцяло ніяких перспектив. У 1951 році населення міста становило 15 тисяч чоловік, а через 12 років - вже 120 тисяч. На самому комбінаті працювало приблизно 39 тисяч робітників.

За задумом польської верхівки «радянського розливу», комбінат, а разом з ним і місто, повинні були розростися до таких масштабів, щоб змогли поглинути і сам Краків, якому була б відведена роль одного з районів Нової Гути. «Нова система хотіла показати, що це може бути ідеальне місто, місто нової системи, що нова влада може бути дуже гарною. Тому що вся Польща була зруйнована, а Нова Гута - нове місто. Нова Гута повинна була показати, що тут буде краща освіта, краща охорона здоров'я, електрифікація та централізоване опалення, і що все це буде доступним. Це мав бути приклад нового державного ладу, який кращий, ніж минулий», - розповідає Єжи Елстер.

ЕКСКУРСІЙНЕ АВТО МАРКИ "TRABANT". САМЕ НА НИХ ВОЗЯТЬ ПО НОВІЙ ГУТІ ТУРИСТІВ, ЩОБ ВОНИ МАКСИМАЛЬНО ПОРИНУЛИ В АТМОСФЕРУ РАЙОНУ РАДЯНСЬКИХ ЧАСІВ

При побудові «кращого життя» для поляків влада змусила жителів села Могила та сусідніх, на яких планувалося розміщення комбінату і міста, покинути свої житла. При цьому жителям була виділена зовсім невелика компенсація в розмірі близько 10% від вартості їх житла.

Будували місто і комбінат переважно польські будівельники, частина інженерів була залучена з Радянського Союзу. Єжи Елстер зазначає, що «все обладнання для комбінату привезли з СРСР, проте воно вже в ті часи було застарілим, оскільки його придбали ще на початку XX століття в США. З самого початку вже все було застарілим. Тому багато років, поки працював комбінат, у Новій Гуті відбувалося величезне забруднення повітря. Більшість будинків, які спочатку були білого кольору, з часом стали сірими».

План Нової Гути був складений таким чином, що в центрі перетиналися головні алеї міста: алея Леніна (нині Алея Солідарності) , алея Жовтневої Революції, алея Шестирічного плану і алея Кубинської Революції. На центральній алеї в «кращих радянських традиціях» був установлений пам'ятник Леніну, який після отримання Польщею незалежності в 1989 році продали на аукціоні всього за 10 тисяч доларів, і це при тому, що пам'ятник був повністю бронзовий і в ньому практично відсутні порожнечі. Проти такого продажу ніхто не заперечував, оскільки ще за часів Радянської Польщі було три спроби знищити монумент, використовуючи «коктейлі Молотова» та інші підручні для жителів району засоби.

Центральні вулиці району Нова Гута були досить широкими, на перших поверхах будинків розміщувалися магазини, кафе, культурні заклади. У цілому Нова Гута побудована в стилі соцреалізму. Суттєвим для неї є те, що деякі елементи архітектури належать до стилю ренесансу, оскільки творці міста хотіли провести якусь паралель з Краковом. У Новій Гуті працювали лікарні, школи, дитячі садки, стадіони, яких спочатку було чотири, штучне озеро, кінотеатри, театри, магазини - все, що потрібно для нормального життя. Нову Гуту дуже швидко приєднали до Кракова. Для з'єднання двох міст уже в 1951 році з Нової Гути провели трамвайну лінію до центру Кракова. І якщо початок міста будувався в кращих традиціях країни Рад, то подальший розвиток міста відбувався достатньо хаотично, тож розібратися «на місцевості» приїжджим досить складно.

ТУРИСТУ ПРОПОНУЮТЬ ЗАЙТИ В ПЕРШИЙ РЕСТОРАН МІСТА, ЯКИЙ З'ЯВИВСЯ В 1956 РОЦІ. ВІДВІДУВАЧІ МОЖУТЬ НЕ ТІЛЬКИ ПОДИВИТИСЯ, ЯКИМИ «ШИКАРНИМИ» БУЛИ РАДЯНСЬКІ ЗАКЛАДИ ХАРЧУВАННЯ, А Й ВИПИТИ ЧАШКУ КАВИ АБО ЧАЮ, А ЗА БАЖАННЯ - І ПОКУШТУВАТИ ГОРІЛКУ З ГРАНЧАКІВ. ТУТ ЖЕ НА СТОЛІ СТОЇТЬ СТАТУЕТКА ЛЕНІНА, ПРАВДА, ПРИГВИНЧЕНА ДО СТОЛУ, ЩОБ НЕ ВИНЕСЛИ ЯК СУВЕНІР

Незважаючи на те що Нова Гута планувалася як місто пролетаріату, якому чужі релігійні переконання, поляки таки домоглися відкриття костелу. «Люди, які приїжджали в Гуту, спочатку йшли в партію, а відразу після неї - в костел. Відразу після побудови міста храму не було, тому люди були змушені їздити на службу або в найближчі села, або до Кракова. Велика кількість протестів відбувалися доти, поки в 1957 році не наддали дозвіл на будівництво храму. У 1979 році Папа Римський Іван Павло II освятив костел у Новій Гуті. Це стало дуже великою подією для всіх жителів району», - зазначає Єжи Елстер.

Початок 80-х у Новій Гуті, як і у всій Польщі проходив під гаслами «Солідарності». Тисячі поляків, які підтримували «Солідарність», були репресовані. Однак це не завадило мешканцям продовжувати боротися за незалежну демократичну Польщу. У цей період Нова Гута переживала не найкращі часи - криза, період отримання продуктів за талонами та багато іншого. Після отримання незалежності і змін у розвитку економіки країни, Нова Гута почала переживати всі проблеми промислових міст пострадянського часу. Скорочення обсягів діяльності комбінату, який був основним підприємством міста, призвело до скорочення в соціальній сфері. Як розповідає Єжи Елстер, в основному це позначилося на спортивних клубах. Однак до сьогодні вдалося зберегти майже всі кінотеатри та театри, розташовані в районі.

З КОЖНИМ РОКОМ ДЕДАЛІ БІЛЬШЕ ТУРИСТІВ

Сьогодні в районі Нова Гута живе близько 85 тисяч людей, а на комбінаті працює близько трьох тисяч робітників. Основне населення району - люди середнього та старшого віку, які прибули сюди ще в часи стрімкого будівництва міста і комбінату. Однак, за словами екскурсовода, в останні кілька років спостерігається збільшення кількості молоді в районі. «Раніше молодь виїжджала тому, що тут не знаходила роботи, існував високий рівень злочинності. Це був район , який нічого не пропонував. Зараз все змінилося. Молодь повертається, тому що тут централізоване опалення, дешеве житло, гарне планування міста і будинки хорошої якості, багато зелених насаджень, є дитячі садки та ясла».

Сьогодні район продовжує розвиватися за рахунок туризму, багато жителів працюють у приватних фірмах, деякі їздять на роботу до Кракова і довколишнє місто Неполоміце, в якому сьогодні працює спеціальна економічна зона.

З кожним роком тут дедалі більше туристів. «Наша фірма працює з 2004 року відтоді почали розвивати Нову Гуту як туристичне місце. Найбільше гостей з Великобританії, а також Франції, Іспанії, Німеччини, США, з країн колишнього Радянського Союзу нікого немає, і навіть польські мандрівники дуже рідко приїжджають», - зазначає Єжи Елстер. За його словами, туристів з країн західного світу приваблює те, що для них це екзотика. Люди хочуть не тільки читати , але й побачити на власні очі, як жили радянські громадяни. Іноді туристи дивуються, що Нова Гута виглядає не так погано, як вони думали.

Для подорожувальників створена вся необхідна інфраструктура, яка перенесе будь-кого охочого в далекі 1960-1980-ті роки... Для початку людину прямо з центру Кракова довезуть до Нової Гути на старенькому німецькому автомобілі марки «Трабант», які були тут дуже популярні багато років тому. За розмірами «Трабант» - це наш «Запорожець». У ньому так само незручно, так само мало місця, і його двигун так само голосно «реве» на початку роботи, як і у «Запорожця». Потім туристу пропонують зайти в перший ресторан міста, який з'явився в 1956 році. Він і сьогодні працює, але вже більше з туристичною метою. Зайшовши в нього, відвідувачі можуть не тільки подивитися, якими «шикарними» були радянські ресторани, а й випити чашку кави або чаю, а за бажання - і покуштувати горілку з гранчаків. Тут же на столі стоїть статуетка Леніна, правда, пригвинчена до столу, щоб не винесли як сувенір.

ГОСТЯМ ПОКАЗУЮТЬ ТИПОВУ КВАРТИРУ ТИХ РОКІВ: ДВІ КІМНАТИ, КУХНЯ, РОЗДІЛЬНИЙ САНВУЗОЛ, КОРПУСНІ МЕБЛІ, ПИЛОСОС, СХОЖИЙ НА РАКЕТУ, І ВІНІЛОВІ ПЛАТІВКИ. НА КУХНІ МОЖНА ВИЯВИТИ ДОПОТОПНИЙ ТОСТЕР, ПРО ІСНУВАННЯ ЯКОГО РАДЯНСЬКІ УКРАЇНЦІ НАВІТЬ НЕ ПІДОЗРЮВАЛИ

Крім того, гостям показують завод, де трудився «радянський поляк», і типову квартиру тих років: дві кімнати, кухня, роздільний санвузол, корпусні меблі, пилосос, схожий на ракету, і вінілові платівки. Кажуть, що раніше туристична фірма ще й наймала актора, який ходив по квартирі у звичних для радянських чоловіків спортивних штанях і майці-«алкоголічці» і грав не зовсім тверезого радянського трудягу-поляка.

Після екскурсії по Новій Гуті стає зрозуміло, чому тут немає мандрівників із країн колишнього Радянського Союзу - вулиці, будинки і навіть квартири багато в чому для таких країн, як Росія, Україна, Білорусь - це не позавчорашнє минуле, а сьогоднішнє сьогодення... Хоча... все-таки певні висновки можна зробити - вулиці та під'їзди чисті, в квартирі можна виявити допотопний тостер, про який радянські громадяни не те щоб не мріяли, вони навіть не знали про його існування, дерев'яна оббивка коридору, звична для всіх поляків - була ознакою розкоші для глибоко радянських громадян. Навіть ось так, злегка окинувши поглядом умови життя радянських поляків, можна зробити висновок - що жили вони значно більш комфортно, ніж радянські українці.

А прогресивні молоді поляки доводять, що не дуже райдужне польське «вчора» можна перетворити на «твердий» злотий сьогодні.

Вікторія ВЕСЕЛОВСЬКА, корпункт «Дня» в Миколаєві, фото автора