Про стриману красу Осло,

Столиця Норвегії не належить до головних об’єктів туристичного інтересу українців. А даремно. В цьому по-північному стриманому й мінімалістичному місті є що подивитися.

НЕСКІНЧЕННІ СКУЛЬПТУРИ

І головною родзинкою Осло, тим, чим славиться це місто в першу чергу, мабуть, є парк Віґеланда. Точніше —  парк скульптур, споруджених Ґуставом Віґеландом протягом 1907 — 1942 років. Парк просто неймовірно насичений різноманітними статуями, темою яких є людина в різних своїх станах, настроях, обставинах. Із багатозначним і розгалуженим символізмом. Ось мати, на якій, немов на конячці, влаштувалися двійко дітей і тримають її за коси, як за вуздечку. А от ціла родина розташувалася на лаконічній квадратній, конструктивістській важкій брамі — старші й молодші покоління, всілякі пози. Можливо, найзнаменитіший об’єкт парку — «Сердитий малюк», це дуже виразна, емоційно ефектна скульптура глибоко обуреної дитини, яка готується тупнути ногою. До неї регулярно підходять туристи, щоб потримати вереду за руку (як не складно здогадатися, від цього здійснюються бажання). Теплої вогкої осені 2016 року серед цих туристів переважали китайці.

Наймонументальніший твір Віґеланда — «Моноліт». Це майданчик із кількома скульптурними групами, який увінчується чималим обеліском. Обеліск повністю складається зі скульптурних зображень переплетених людських тіл. Враження він залишає потужне, хоча й трохи моторошне.

А, мабуть, найвишуканішою частиною ансамблю є фонтан. На ньому людські тіла в дуже химерних поєднаннях справжніми гронами звисають із дерев. Якщо в більшості інших композицій Ґустав Віґеланд схилявся до реалістичної або авангардної лаконічності (близької до «волюнтаристської» естетики тоталітарних країн середини минулого століття), то фонтану притаманне сецесійне естетство.

КОРОЛІВСЬКА СТОЛИЦЯ

Від парку Віґеланда зовсім недалеко до центру міста. А в ньому, звісно, сконцентровані головні архітектурні цікавинки Осло. Наприклад, фортеця Акерсхус ХІІІ століття. Насичена й пізнішими добудовами, вона виглядає міцно і по-середньовічному суворо.

Взагалі, Осло вперше згадано 1048 року. Місто було важливим торговельним центром, часто страждало від пожеж (до речі, з найстародавнішною історією цих країв цікаво познайомитись у Музеї вікінгів; там є й варті уваги паралелі з Давньою Руссю). У ХVII столітті, коли Норвегія перебувала під владою Данії, Осло перейменували на Христіанію (на честь данського короля), потім у Кристіанію, й лише у ХХ столітті місту повернули історичне ім’я.

У згаданій вище фортеці ви можете зустріти вершників королівської варти. Пересуваються вони повільно, щоб усі туристи встигли їх сфотографувати. Норвегія й сьогодні залишається монархією (і при цьому, ясна річ, демократичною державою). Хоч країна дуже міцно інтегрована з Євросоюзом, вступати до цього об’єднання норвежці не поспішають, віддаючи перевагу Шенгенській безвізовій зоні та НАТО. Досвід, до якого Україні варто придивитися пильніше.

Самого короля можна спробувати пошукати в палаці посеред одного з центральних парків. Палац примітний, але зовсім не розкішний. Неподалік нього на гілках хвойних дерев монаршій родині залишають традиційні паперові послання їхні піддані та гості країни. Серед послань трапляються й несподівані. Скажімо, подяка від чеських поліцейських за грант для роботи з ромськими громадами.

СТАРЕ І НОВЕ

Аромат старого міста добре також відчути неподалік Кафедрального собору, на вулиці Карла Йоганса біля Національного театру. Тут просто на тротуарі можна побачити цитати з творів класиків норвезької літератури. Загалом, із Осло пов’язані долі дуже багатьох видатних діячів культури, набагато більших за національний масштаб — від Едварда Мунка й до так само Едварда, але вже Ґріґа. Всіх цих творців активно вшановують, їм присвячені різні музеї. От лише Кнута Гамсуна тут досі не надто згадують. Мабуть, дотепер не можуть йому пробачити колаборантської позиції в роки Другої світової війни. А даремно — його внесок у світову літературу має набагато більшу вагу, ніж його персональні політичні позиції.

Нове Осло варто споглядати ближче до порту. До прикладу, тут є ратуша, зведена у ХХ столітті. У неї вельми несподівана архітектура — суміш функціоналізму з елементами Середньовіччя. Тож квадратну масивну будівлю прикрашає зроблений під старовину годинник і дерев’яні барельєфи з давньоскандинавськими міфологічними сюжетами (сліди язичництва в Норвегії відчутні добряче, як, зрештою, і в нас), а в головній ратушній залі стіни з майже соцреалістичними монументальними розписами межують із органними трубами.

Трохи західніше — вже зовсім сучасний район, у якому можна вивчати декотрі тенденції сьогоднішньої архітектури. Тут і символічно прозорі стіни (натяк на абсолютну публічну відкритість навіть найособистіснішого в інформаційну добу; однак норвежці залишаються величезними індивідуалістами, і жодні високі технології нічого з цим зробити не можуть), і грайливі скульптури, і «будинок-корабель», і багато іншого.

МОРСЬКА, ТОЧНІШЕ ЗАТОКОВА, РОМАНТИКА

І ще один справжній ексклюзив — острови затоки Осло (або фіорду Осло). Вони дуже мальовничі, з невеличкими скелями й густою рослинністю та пляжами. На декотрих із них у мешканців Осло є дачі. На інших трапляються історичні пам’ятки — приміром, на острові Ховедоя збереглися руїни середньовічного монастиря та значно пізніших оборонних споруд. Зрештою, тут можна спостерігати не лише власне острівні красоти, а й гірські краєвиди материкової Норвегії та кораблики в морі.

До островів із Осло допливають, відповідно, так само корабликами. Рейси регулярні, в порту та на всіх причалах висять похвилинні розклади кількох маршрутів.

Первісні скелі, дерева й руїни на клаптиках суходолу посеред моря яскраво контрастують із динамічним і сучасним містом. І хоча Робінзоном Крузо тут себе явно не відчуєш, романтики все одно досхочу.

ДОРОГО, ЗРУЧНО І ТЕПЛО

В Осло дуже зручна транспортна система. У місті, за кількістю населення співмірному зі Львовом, кілька ліній метро, купа трамвайних і автобусних маршрутів, регулярно ходять електрички та згадані щойно кораблі. В цьому сенсі мандрувати тут — суцільне задоволення та комфорт.

Але є один нюанс: ціни. Для будь-якого гостя з України вони захмарні просто через різницю цінових масштабів. Зрештою, Норвегія й Осло належать до найбільш розвинутих і найдорожчих територій у світі. Відтак, збираючись у дорогу, налаштовуйтеся на притаманну цим краям стриманість. А ось північних холодів не надто бійтеся. Принаймні цьогорічна осінь в Осло, схоже, не холодніша, а то й тепліша, ніж у Києві. Й у деяких парках навіть ростуть магнолії...