«Волинь туристична»

Новий проект має шанси доповнити туристичну мапу України на рівні з Карпатами, Львовом, Києвом, Одесою та Кримом.

— Подорожі територіями Великої Волині набирають все більшої популярності. Люди цікавляться історією, архітектурними та культурними пам’ятками, а нам є що показати, — каже голова Волинської облдержадміністрації Борис КЛІМЧУК. — Проект сприятиме популяризації мандрівок Волинню, покращанню іміджу регіону та розвиткові туристичного бізнесу.

У презентації акції «Волинь туристична» також взяли участь голова Рівненської адміністрації Василь Берташ та очільник Благодійного фонду «Схід — Захід: разом» Володимир Зубанов. Серцевиною проекту є портал, де всі бажаючі зможуть знайти інформацію про основні мандрівні напрямки, найцікавіші об’єкти та події, обрати запропонований маршрут або прокласти його самостійно. Найцікавіші об’єкти краю популяризують мандрівні проморолики. Їх зйомки відбувалися в Луцькому замку, на озері Світязь, у Пересопниці, в Почаївській лаврі, в Музеї бурштину. Саме вони представляють різноплановий туристичний потенціал історичної Волині. До списку визначних місць, які варто відвідати туристам, потрапили Козацькі могили, Острозький та Дубенський замки, що на Рівненщині. А незадовго до цієї події в Рівному, в Науковій бібліотеці Національного університету водного господарства та природокористування, відбулася презентація досліджень науковців кафедри архітектури «Архітектурна спадщина Волині», які тривалий час займаються дослідженням цієї теми під керівництвом доктора архітектури, професора Петра Ричкова.

«Колосальний пласт монументальної та народної архітектури Волині потребує нового погляду та ретельного професійного аналізу», — зазначила кандидат архітектури, доцент Ольга Михайлишин. Завдяки публікаціям професора Ричкова вперше відкрито для наукової громадськості, шанувальників архітектурної старовини Волині документи, креслення планів міст, замків, фортець, палаців, храмів і монастирів, виконані за часів Речі Посполитої та Російської імперії. Більшість із них зробили «революцію» й стали невід’ємною частиною архітектурної історії регіону та України в цілому. Так, справжнім бестселером, а тепер вже й бібліографічним раритетом стала видана ще за радянських часів у московському видавництві «Искусство» накладом 100 тисяч примірників книжка П.Ричкова «Дорогами южной Ровенщини», написана в стилі мандрівних нотаток. Класикою українського архітектурознавства стали його роботи, присвячені архітектурній спадщині князів Острозьких, пам’ятки м. Володимира- Волинського, ансамблю Почаївської Свято-Успенської лаври та собору св.Юра у Львові. А ще — дослідження архітектурних пам’яток Житомира, Ізяслава, Дерманя, Невіркова, Луцька, інших волинських міст і містечок , сіл і садиб.

Повернення із забуття імен архітекторів, пов’язаних своєю творчістю з Волинню, має неабияке значення для української культури й стало кроком до інтеграції волинських пам’яток у європейський архітектурний контекст, вважає професор Петро Ричков.

Нині до категорії «втрачені архітектурні пам’ятки Волині» включено 33 об’єкти. Чимало з них є й на Рівненщині. Це, зокрема, Губківський замок у Березнівському районі, палац Стецьких у Великих Межиричах, Велика синагога , Успенська церква, церква Богоявлення Господнього, Татарська брама в Острозі, Клеванський замок та інші.