1000 правок і одна ніч
Ветеран бюджетного процесу і, що характерно, — член президентської фракції, досвідчений фінансист та політик Віктор ПИНЗЕНИК учора пояснив, чому не зміг підтримати урядовий проект бюджету: «...Як можна було зробити вибір, коли розглядається проект закону, в якому понад 1000 правок, а він з’явився у залі буквально перед голосуванням? Чи, може, цим надзвичайним режимом треба було запобігти зміні течії річок у зворотному напрямку чи настанню кінця світу? Чи завтра починається новий бюджетний рік? Ні одне, ні друге, ні третє. Цього тижня є ще і середа, і четвер, і п’ятниця. І є ще цілий наступний тиждень для нормальної, неавральної роботи до настання нового року. ...Подумаєш, якийсь закон про бюджет?! 50 млрд туди, 50 — сюди. Тому дали, в того забрали — якось зійде. З таким підходом до рішень так і живемо. Якось».
…А ПИНЗЕНИК – ПРОТИ!
Прийняття бюджету країни — це завжди велика «подія». Незалежно від зміни урядів. Якими б не були слова і форма навколо бюджетного процесу, боротьба за головний кошторис країни завжди триває до останнього. Причому приймається під ялинку. Тут і емоції, і картинка, і договорняки, і поспіх, і цинізм, і великі гроші... Державні інтереси? Можливо. Але за залишковим принципом. Які особливості Держбюджету-2017?
ПОЛІТИЧНІ СТОРОНА
Для Володимира Гройсмана нинішній бюджет — дебют. Коли його прийняли, він радів, і скоріше щиро. Дійсно, Кабмін дотримався термінів бюджетного процесу, який передбачений законодавством України (подав до парламенту проект закону про державний бюджет до 15 вересня). Свою роботу не виконала Верховна Рада (її термін — ухвалення документа — до 1 грудня), а останнє засідання бюджетного комітету з приводу держбюджету взагалі проходило за зачиненими дверима. Тому, відповідаючи на критику лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко про те, що «таких бюджетів не було ніколи за 25 років, — це не бюджет», Гройсман емоційно відповів: «Читайте регламент, вчіть матеріальну частину. Я завжди говорив, що ви професійні нездари. Ви ніколи в житті, будучі прем’єр-міністром, не подавали бюджет вчасно».
Отже, за бюджет проголосувало 274 народні депутати. «За» проголосували 122 депутати «Блоку Петра Порошенка», 74 депутати «Народного фронту», 5 депутатів з «Самопомочі» (але більшість фракції утрималося), 18 депутатів «Радикальної партії», 24 депутати з «Відродження», 13 депутатів з «Волі народу», 18 позафракційних депутатів. Жодного голосу «за» не дали «Батьківщина» та «Опозиційний блок».
Рішення було прийнято вночі. І, як влучно написав у ФБ політичний експерт Олександр Солонтай, — цьому «правилу» вже 3 роки»: «Щодо часу, то він трохи скаче: 2014 р. — 4:23; 2015 р. — 4:03; 2016 р. — 4:52. Щодо дня/дати. 2014 рік: в ніч з неділі на понеділок 29 грудня. Депутати прямо з зали розліталися на відпочинок; 2015 рік: в ніч з четверга на п’ятницю 25 грудня, тобто на Різдво (пішли святкувати, хто святкує); 2016 рік: в ніч з вівторка на середу 21 грудня, тобто засіли після Миколая та справилися ще до канікул.., або канікули почнуться достроково)))».
БУКВАЛЬНО ПЕРЕД САМИМ ГОЛОСУВАННЯМ ЗА БЮДЖЕТ ПРЕМ’ЄР ВОЛОДИМИР ГРОЙСМАН О 4.45 РАНКУ ЗВЕРНУВСЯ ДО НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ З ПАЛКОЮ ПРОМОВОЮ: «ШАНОВНІ ДОРОГІ ДРУЗІ, Я ХОЧУ ПІДКРЕСЛИТИ, ЩО ЦЕ ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНИЙ БЮДЖЕТ. МИ ЗАБЕЗПЕЧИМО ВИДАТКИ ОБОРОНИ, МИ БУДЕМО БУДУВАТИ МАСШТАБНІ ДОРОГИ, МИ БУДЕМО ПІДТРИМУВАТИ АГРАРНИЙ СЕКТОР, МИ ПІДВИЩИМО ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ ВЧИТЕЛЯМ НА 50 ВІДСОТКІВ, НА 30 ВІДСОТКІВ — ЛІКАРЯМ. МИ 6 МІЛЬЯРДІВ ВИДІЛИМО КОШТИ НА ЛІКИ…»
Взагалі — ухвалювати важливі рішення вночі стало для нинішньої влади традицією. Окрім голосування за бюджет, ще один з останніх прикладів — рішення про націоналізацію «Приватбанку»... Яким був бюджетний процес на цей раз? «Я член податкового комітету, але навіть не бачив, як головний кошторис країни обговорювали в бюджетному комітеті, — коментує «Дню» народний депутат від «Народного фронту» Олександр Кірш, який єдиний з фракції проголосував «проти». — Коли ж мені члени бюджетного комітету сказали, що мінімальна зарплата буде 3200 грн, а прожитковий мінімум 1600 грн, то «офігєли все»... Прийнятий бюджет — це профанація, тому що курс закладено нереальний, доходи не забезпечені, а видатків стає все більше, спецконфіскація врахована, але по суті її немає, націоналізація «Приватбанку» не врахована, але на нього доведеться виділяти гроші... Тобто бюджет несерйозний, він також заганяє підприємців в тінь і взагалі вбиває підприємництво, тим самим знижуючи курс гривні і викликаючи реальне безробіття. Я впевнений, що депутати проголосували, але самі не вірять у його реальність».
«Народний фронт» не міг не проголосувати, тому що він є частиною коаліції, його представники є членами уряду, відповідно, якби «НФ» не проголосував, то коаліція б розвалилася, — продовжує Олександр Кірш. — А її розпад — це нові вибори, які точно не привнесуть країні стабільність і грошей. Голосування за бюджет — це політичний торг між головами фракцій, зокрема і з некоаліційною частиною. Фракція Ляшка, наприклад, повела себе традиційно — вранці вона «проти», увечері — «за». Скоріше, для них пізніше знайшли аргументи. Ця ситуація зайвий раз показала, що Верховній Раді непотрібно стільки депутатів, адже вирішують питання максимум п’ять-шість чоловік. Кожен з них прийшов і каже, у мене стільки голосів, а у мене стільки, далі розклали пасьянс між собою, і все вирішили. Навіщо тоді депутати, якщо все вирішується політичною змовою лідерів політичних фракцій?»
ПОЛІТИКО-ЕРОТИЧНА ВІДВЕРТІСТЬ. ПІСЛЯ ГОЛОСУВАННЯ ЗА БЮДЖЕТ-2017 СПІКЕР АНДРІЙ ПАРУБІЙ ЗВЕРНУВСЯ ДО НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ: «ШАНОВНІ КОЛЕГИ, Я ХОЧУ ПОДЯКУВАТИ УРЯДУ ЗА ЯКІСНУ РОБОТУ, Я ХОЧУ ПОДЯКУВАТИ НАРОДНИМ ДЕПУТАТАМ ЗА ЦЮ НІЧ, ЯКУ МИ ПРОВЕЛИ СПІЛЬНО…» … КРАЩЕ Б ВИ НОЧУВАЛИ ВДОМА
Але, схоже, питання вирішуються не тільки лідерами фракцій. За даними «РБК-Україна», вночі під час розгляду держбюджету Президент Петро Порошенко і лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк перебували у Раді — «сиділи у Камінному залі і спостерігали за подіями по телевізору». Ми звернулися до прес-секретаря екс-прем’єра Ольги Лаппо прокоментувати цю інформацію — чи дійсно Арсеній Яценюк, не обіймаючи офіційно ніякої державної посади, перебував в стінах парламенту під час прийняття бюджету? «Арсеній Петрович Яценюк є лідером політичної партії «Народний фронт», представленою однією з найбільших фракцій у Верховній Раді, і яка є членом коаліції. В цей день у парламенті розглядалися надважливі питання — ухвалення державного бюджету та створення Вищої ради правосуддя», — відповіла прес-секретар.
Реакція Ольги Лаппо фактично свідчить про те, що Арсеній Петрович таки був у парламенті під час важливого голосування... Навряд чи суспільство до кінця дізнається всі подробиці кулуарних домовленостей політикуму навколо бюджету — хто, кому, скільки і за що, однак настрої громадян точно свідчать, що довіра до влади падає. «Ми живемо в четвертий президентський термін Леоніда Кучми (хоча ми в «Дні» писали, що це вже навіть п’ятий термін. — Ред.), — пише у ФБ Максим Кухар. — Це показала бюджетна ніч в парламенті. Всю ніч билися не за Програму промислового розвитку, не за Програму розвитку транзиту, не за Програму розвитку науки, не за Програму розвитку видобутку надр. Ні. Билися просто за розпис — кому скільки. І економічні баланси країни ставали жертвою перетягування цього каната».
ЕКОНОМІЧНІ ПІДСУМКИ «БЮДЖЕТНОЇ НОЧІ»
Експерти «Дня» провели достатньо ґрунтовний аналіз тексту проекту бюджету на 2017 рік за відведені на обговорення документа 2,5 місяця. Підсумкова позиція, як би мав виглядати бюджет 2017 року, щоб він був програмою розвитку, а не «консервації», вийшла учора на сторінці ЕКОНОМІКА під заголовком «Чи новий проект бюджету гірший за попередній». Автор — експерт з економічних програм Українського інституту майбутнього Ольга ХОМЕНКО чітко окреслила найбільші ризики Держбюджету.
Незважаючи на те, що у парламентаріїв було достатньо часу для внесення поправок в головний фінансовий документ країни — понад два місяці — до самого останнього моменту всі питання так і не були вирішені. І все через те, що політики ніяк не могли домовитися щодо прийняття так званого бюджетоутворюючого пакета законодавчих рішень — змін в Податковий та Бюджетний кодекси, який приймався напередодні ухвалення бюджету. Саме ці закони стали причиною зриву парламентом бюджетного процесу і понаднормових нічних годин роботи парламенту. Без цих законів, пояснювали депутати на диктофон, не можна точно розрахувати видатки і доходи кошторису. Натомість експерти стверджують, що більшість цих законодавчих ініціатив — це так звана «ціна за голос», яку влада погоджувалась заплатити за прийняття урядового проекту бюджету на 2017 рік.
«-» ПАРЛАМЕНТ ПЕРЕКЛАВ НА МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ ДОДАТКОВІ ВИДАТКИ
Найбільше обговорень викликала передача на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів компенсації за пільговий проїзд громадян, утримання закладів профтехосвіти, зарахування до місцевих бюджетів екологічного податку.
Прем’єр Володимир Гройсман переконує: децентралізація не постраждає. Навіть навпаки: за розрахунками, у наступному році місцеві бюджети зростуть на третину чи чверть. «Місцеві бюджети будуть повністю наповнені. Буде зростання ще на 25% місцевих бюджетів, як мінімум», — запевняє прем’єр.
Натомість міські голови стверджують, що глава уряду лукавить. Зокрема міський голова Львова Андрій САДОВИЙ у коментарі «Дню» зауважив, що в результаті таких урядових «новації» бюджети розвитку міст скорочуються і стають бюджетами «проїдання».
«+»ЧАСТИНА РЕНТИ З НАФТИ І ГАЗУ ЗАЛИШАТИМЕТЬСЯ НА МІСЦЯХ
Згідно із законом, рента від видобутку вуглеводнів розподілятиметься наступним чином: 2% від рентної плати пропонується перераховувати в обласний бюджет, 2% — до районного бюджету і 1% — у бюджет населеного пункту за місцем видобутку. Або ж якщо на території району створена об’єднана громада і населений пункт розташований саме в ній, то 3% пропонується віддавати в бюджет цієї об’єднаної громади.
«Для місцевих громад — це будуть справді дуже і дуже значні кошти, які дозволять суттєво покращити і інфраструктуру, і соціальну сферу. Адже від видобутку нафти і газу найбільше страждають місцеві дороги, які вщент розбиваються технікою, часто промисел має згубний вплив на екологію. Коли законопроект внабере чинності, то бюджети і обласного, і районного, і місцевого рівня повинні додаткового отримати мільйони гривень. Це справді ті кошти, які можуть бути компенсатором шкоди, якої завдає видобуток...» — прокоментував один з авторів законодавчої ініціативи, народний депутат від 147-го виборчого округу Олег Кулініч.
«-» МАЛИЙ ПІДПРИЄМЕЦЬ ПЛАТИТИМЕ ВДВІЧІ БІЛЬШИЙ ЄСВ
Підвищення мінімальної заробітної плати означає, що база оподаткування автоматично зросте. Хоча самі податкові ставки не зміняться.
Сума Єдиного соціального внеску (ЄСВ) до Пенсійного фонду дорівнюватиме 22% від мінімальної ЗП, тобто — 704 грн на місяць, незалежно від отримання прибутку. Виходить, що для більшості підприємців розмір цього збору збільшиться майже в два рази. Адже раніше він становив 352 грн.
За словами юристів, 352 гривні будуть платити в наступному році тільки платники податку 1 групи (0,5 від мінімального розміру страхового внеску).
Крім того, фізичні особи-підприємці, за винятком тих, які перебувають на єдиному податку 1 групи, з 2017 року будуть зобов’язані платити ЄСВ в тому числі за місяці, в яких вони не отримали доходу.
«+» СКАСОВАНО 2% ПЕНСІЙНОГО ЗБОРУ З ОБМІНУ ВАЛЮТИ
«За» законопроект №5132 проголосувало 235 народних депутатів. Як відомо, з 2015 року Верховна Рада підвищила збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти фізичними особами з 0,5% до 2%. Пенсійний збір при купівлі іноземної валюти (ставка 2%) сплачували тільки фізичні особи, які здійснювали придбання валюти виключно в готівковій формі (крім фізичних осіб, які купували іноземну валюту для погашення кредитів).
«+» РАДА ДОЗВОЛИЛА АВІАБУДІВНИКАМ НЕ ПЛАТИТИ ПОДАТОК НА ПРИБУТОК
Парламент вніс зміни до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу щодо підтримки літакобудівної галузі, звільнивши від оподаткування до 2025 року суб’єкти літакобудування. «За» законопроект №3457 проголосували 253 депутати. Згідно із пояснювальною запискою, законопроектом передбачається надати суб’єктам літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону «Про розвиток літакобудівної промисловості», податкові пільги для налагодження повномасштабного серійного виробництва сучасних вітчизняних літаків та покращання фінансового стану з урахуванням середнього терміну розробки, підготовки та оснащення серійного виробництва нових літаків.
«-» РАДА УХВАЛИЛА ЗАКОН ПРО СТВОРЕННЯ ФІНПОЛІЦІЇ ТА ЄДИНОГО РЕЄСТРУ ПДВ
«За» законопроект №5368 проголосували 240 народних депутатів.
Закон передбачає запровадження єдиного публічного Реєстру заяв на бюджетне відшкодування ПДВ, відповідно до якого кошти, які підлягають відшкодуванню, будуть перераховуватися в автоматичному режимі. Також документ передбачає ліквідацію податкової міліції та створення нового органу — Фінансової поліції, діяльність якого регламентуватиметься окремим законом.
Як відомо, на засіданні комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики у вівторок, депутати прибрали з законопроекту пропозицію про передачу баз даних від ДФС до Мінфіну, яку уряд і Мінфін раніше називали однією з ключових антикорупційних норм в цьому проекті.
Мінфін погодився з таким вилученням, а голова комітету Ніна Южаніна сказала, що відмова від цієї статті є вимогою Міжнародного валютного фонду.
Комітет виступив з ініціативою до 1 липня провести незалежний аудит цих баз даних, після чого Кабінет Міністрів буде вирішувати питання їхнього моніторингу, адміністрування і контролю.
«Торік Южаніна протягнула окремий реєстр заявок на відшкодування ПДВ для кланів, завдяки якому з бюджету було вкрадено 7 мільярдів гривень. В цьому році вона заблокувала передачу баз даних від ДФС і тим самим захистила податкові ями, конвертаційні центри, операції з офшорами. Оцінити збитки нереально. Це мільярди доларів в їх кишені», — оцінив «упіхи» експерт Реанімаційного пакета реформ Ілля Несходовський.
«+» СТВОРЮЄТЬСЯ АГЕНСТВО ЗІ СТИМУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
Експортно-кредитне агентство, відповідно до закону, буде здійснювати страхування, перестрахування, надавати гарантії за договорами, які забезпечують розвиток експорту, а також буде брати участь у реалізації програми часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами.
«Українське ЕКА буде страхувати, гарантувати експортні контракти українських виробників і компенсувати відсоткові ставки за кредитами, як це прийнято у всіх нормальних країнах, які себе поважають», — зазначив народний депутат, співавтор законопроекту №2142а «Про створення Українського кредитно-експортного агентства» Віктор ГАЛАСЮК.
Загалом у світі таких агентств нараховується понад 70. З усіх країн Європи (включаючи Східну Європу та навіть Росію) комплексного агентства з розвитку експорту досі немає тільки в Україні та Албанії.
Як зазначив у коментарі «Дню» Галасюк, прийнявши закон, Рада нарешті заклала фундамент для появи ЕКА. Сама ж структура в реальності, за словами депутата, може з’явитися і запрацювати ближче до літа 2017 року.
«+/-» ПАРЛАМЕНТ СХВАЛИВ ПІДНЯТТЯ АКЦИЗІВ НА АЛКОГОЛЬНІ ТА ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ
«За» законопроект №5132 проголосувало 235 народних депутатів.
За оцінками експертів Українського центру контролю над тютюном, внаслідок підвищення акцизу ціни на дешевші сигарети в 2017 році зростуть до 20 гривень за пачку або більше, на дорогі — до 40—50 гривень. Завдяки цьому ринок сигарет прогнозовано скоротиться на 10—11% — до 67 млрд штук сигарет. Проте підвищення акцизів принесе бюджету приблизно 40 млрд грн у 2017 р., тобто на 7млрд грн більше, ніж у 2016 р.
«Через значний тиск тютюнового лобі у податковому комітеті депутати провалили підвищення адвалорної ставки акцизу на тютюн, що дозволило б отримати ще додаткові 2 мільярди грн в бюджет у 2017. У ручному режимі під керівництвом голови податкового комітету, незважаючи на наполягання Міністерства фінансів, адвалор був переголосований та скасований комітетом. Натомість навіть підтримані ставки є значним кроком до зменшення цінової доступності сигарет», — зазначає керівник Українського центру контролю над тютюном ГО «Життя» Андрій Скіпальський.
