Чи отримає привид комунізму постійну прописку в Україні?

Добридень, «День».

Хочу відповісти на лист товариша Всеволода Огея, опублікований у вашій газеті. Відразу скажу, що я знайомий із Всеволодом особисто; ми з ним навіть друзі, маємо спільні захоплення, але погляди на питання політичного життя, устрою та розвитку нашої країни у нас, в основному, різні.

Товариш Огей пише про те, що Ленін не був тираном і нікого не репресував. А як же «політична повія» Троцький, а також «біла» інтелігенція або репресії проти власного народу? «Боротьба з ворогами» — пише тов. Всеволод. А якщо таких «ворогів» багато, то що робити? Знищувати свій народ?

Так само тов. Всеволод пише про те, що п. Чорний не пропонує нічого нового, а орієнтується на західний устрій суспільства. А що ж нам пропонує тов. Огей? Він пропонує нам стару систему, яка призвела до розпаду СРСР і до загибелі Югославії. І що таке «дрібна приватна власність»? Як визначити межі цієї дріб'язковості? Адже якщо людина займається бізнесом і має власність, то вона це робить не для того, щоб топтатися на місці, а розвивати свій бізнес, а отже, і примножувати свою приватну власність. Так і з'являються олігархи, яких пропонує «потрусити» тов. Огей. Але навіть за нашої «первісної» демократії всі мають рівні можливості. І кожний може стати олігархом. А тов. Всеволод «забрати владу у жирних котів» і віддати її. Кому? Обідранцям? Як показала історія, ці ж обідранці стають надалі «жирними котами». А хіба раніше не було їх? Та були — тільки носили назву «партійних босів», які «піклувалися» про наше світле майбутнє, стоячи при владі.

Якщо ви помітили, то за будь-якого ладу — капіталістичного чи комуністичного — завжди є люди, які перебувають при владі; ми завжди лаємо владу, завжди нею не вдоволені, хочемо її змінити. То, може, у всьому винна Влада? Може варто взагалі усунути інституції будь-якої Влади? Може, нам потрібна не західна, не югославська модель, а Анархія — мати порядку!? Пропоную обговорити цю тему.

Андрій ДЕЙНЕКА, студент 5-го курсу Чернігівського технологічного університету

***

Якщо реально дивитися на дійсність, то нашому народові і, в першу чергу, титульній нації, українцям, немає на кого нарікати за те, що до нього своя державна влада ставиться як до бидла. Вона вимикає світло, позбавила роботи та заробітку — тому немає за що обігріти хату, нагодувати дітей, лікуватися, купити одяг, харчі, продовжувати рід тощо. Ось реалії сьогодення. Не варто нарікати на долю, бо обрана нами влада байдуже віддала нашу державу на розграбування тим, хто більш згуртований, тим, хто завжди жив за рахунок грабежу, злодійства, гноблення інших, гендлярства, тим, хто поклоняється лише одному богові — Золотому тiльцю. Для них Україна — територія для браконьєрства, розбою, грабежу, зиску.

І що найдивніше — українці й надалі захотіли такий стан зберегти. Тому ми знову чутимемо багато розмов про розбудову держави, багато обіцянок, будемо споглядати за тасуванням владної колоди, зміцненням кланів, збагаченням олігархів і вимиранням решти народу. «Жорж Дандел, ты сам этого хотел!».

Цікавим з соціологічного погляду є допис випускника історичного факультету Чернігівського педуніверситету В.Огея. Як на мене — це один з тих, хто тягне нас усіх до прірви. Бо через свій снобізм, політичну сліпоту, елементарне незнання реалій ладний топити свій народ у багні, кинути його на тортури, голод, експерименти заради скомпрометованої та примарної комуністичної ідеї. І не соромиться цього. Тепер можна зрозуміти помилкові погляди соціалістів початку сторіччя — С.Петлюри, В.Винниченка, М.Грушевського та інших. Тоді це була лише теорія. Але ж ми побачили й практику. То чи варто ще раз наступати на ті самі граблі? Sapienta sat! — казали древні.

Сподіваюсь, випускникові істфаку тепер доступна інформація про те, що 1913 року царська Росія входила до першого десятка найрозвинутіших країн світу, а через 70 років правління комуністів, тобто до початку «перестройки» СРСР посідав уже 77, а за деякими показниками — 80-те місце. Це треба знати, навіть якщо цього й не вчать тепер в університеті. Я закінчував істфак університету на початку 70-х років, тому, прочитавши чирикання В.Огея, думаю: чи не за тими самими підручниками він тепер вчиться, що й мене за ними навчали?

Якщо вдуматись в «одкровення» Огея, то це жах. Він же в роки «перестройки» навчався в школі, тоді вже багато заборон було знято. Вільно продавалась книга дослідника «вчення Леніна» Д.Волкогонова, у вітринах кіосків червоніла палітурка книги «Красный террор в России», в багатьох джерелах описувався комплекс «голубизни» вождя та його соратників, продавались книги Г.Климова, який вивчав цей комплекс в т. ч. у «Гарвардському проекті», багаторазово друкувався лист Леніна з вимогою страчувати релігійних діячів, майже в деталях відомо, як чинив Муравйов, коли за наказом Леніна захопив Київ, а випускник істфаку вигукує: «Хіба Ленін тиран?»

Добродію! Візьміть до рук книжку «Красный террор в России». (Її було видано за кордоном, здається, 1927 р., а перевидано в СРСР у наші дні) Там описується, що дiялося в ленінські дні і за його наказом у катівнях Харківського, Київського, Одеського, Кримського та інших НК. Тоді вам, якщо ви не збоченець, не схочеться ніжками тупати. Чого ж тоді варта вся освіта нашої незалежної держави, хто нею керує й контролює навчання, якщо в наши дні випускник історичного факультету фактично нічим не відрізняється від того старого, якому ще в 30-ті роки вбили в підсвідомість, що «вчення Леніна всесильне тому, що воно — вірне». Чого ж тоді цей випускник університету навчить своїх учнів, якщо, не дай Боже, його направлять на роботу до школи. Коло замикається. Вища школа незалежної держави Україна готує своїх могильників.

Олександр КЛИМЧУК Київ