Драма перетворюється на комедію

Усі зацікавлені глядачі можуть стежити за взаємними обвинуваченнями Росії та України, заявами й телефонними переговорами з приводу газової суперечки, але розв’язки все одно немає, пише світова преса. Європейські дипломати дивуються, чому обіцянки Росії та України відновити поставки газу до Європи знову порушено, пише The Financial Times, а Москва, крім того, вбачає в тому, що відбувається, «руку Вашингтона».

Експерти вважають, що нинішня ситуація зробила посміховиськом раніше досягнуту угоду. Як заявив виданню Джонатан Стерн, фахівець із газової проблематики з Оксфорда, європейці «повинні слухати не (Олександра) Медведєва або «Нафтогаз», а власних спостерігачів».

Газ до Європи так і не надійшов, інформує читачів La Repubblika Леонардо Коен, називаючи ситуацію, що склалася, не війною, а газовою комедією. Україна звинувачує «Газпром» у тому, що він в останню мить поміняв напрямок руху газу, захопив зненацька українських фахівців. Спостерігачі ЄС, які прибули в потрібний час, але опинилися не в тих приміщеннях, відчувають, що над ними посміялися.

Росіяни звинувачують Київ і Вашингтон. «Складається враження, що весь цей мюзикл, який відбувається в Україні, диригується зовсім з іншої країни», — заявив заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв. Український Президент парирує: Росія шантажує не лише Україну, але й усю Європу, змушуючи її реалізовувати проект «Північний потік», а також прагне прибрати до рук українські газопроводи. І в цьому геогазополітичному балагані Європа як завжди демонструє своє безсилля, пригнічено зауважує кореспондент.

Тим часом Україна потребує термінового врегулювання, зазначають Роман Олеарчик і Стефан Вегстіл у The Financial Times. Україні вдається підтримувати опалювання в житлових будинках завдяки внутрішньому виробництву газу й використанню резервів, повідомляють кореспонденти, проте розбіжності з Росією завдають усе більших збитків економіці. Так, у вівторок було зупинено виробництво в хімічній промисловості.

Майбутнє української економіки виглядає все похмуріше, якщо газовий скандал не буде врегульований найближчим часом і на умовах, прийнятних для Києва, заявляє британське видання.

Редакційна стаття у Financial Times Deutschland повертає нас до старої теми про створення міжнародного газового консорціуму. «Ні Росія, ні Україна не виявляють готовності вивести газотранспортну систему з тіні», — пише видання. Свого часу європейці не наполягли на переговорах про створення газотранспортного консорціуму — і ось тепер за це доводиться розплачуватися, вважає FTD.

Зараз, вважає редакція німецької газети, саме час знову підняти питання про «інтернаціоналізацію українських транзитних газопроводів».

«На думку експертів, газова суперечка не зводиться до газу і газопроводів» — такий заголовок дає своєму коментарю в The New York Times Ендрю Крамер. Здавалося б, газову суперечку між Росією та Україною легко залагодити, якщо хоча б одна зі сторін цього захоче, адже обидві держави витягують прибуток зі збуту палива Європі, дивується кореспондент, повідомляючи, що у вівторок зірвалося виконання чергової угоди.

З самого початку газове питання було лише приводом, який приховує більш істотні й нерозв’язні проблеми: невдоволення Москви незалежністю і прозахідною орієнтацією сучасної України, пояснюють політологи. Ще одним чинником є люта взаємна неприязнь Путіна та Ющенка, стверджує автор. «Зв’язки між Росією та Україною — це мішанина альянсів і вендети, непередбачуваних і часто незбагненних», — пише Крамер.

Деякі керівники ЄС, продовжує він, навіть почали висловлювати в кулуарах підозру, що Москва і Київ діють у змові, щоб посіяти хаос на ринках енергоносіїв і штучно роздути ціни на паливо, торгівля яким вигідна їм обом. Справді, на спот-ринку Європи газ подорожчав до трирічного максимуму — 8,6 долара за 1 млн. БТО (британських теплових одиниць), інформує видання.

Le Journal du Dimanche публікує аналітичну статтю, що полемізує з твердженням, що нинішня газова криза — це черговий «збій» ринкових механізмів капіталізму. Не можна оминати увагою очевидний факт, що газовий бізнес надто політизований і не підкоряється ринковій логіці, пише Гійом Вюїльмей. Україна, як і всі колишні радянські республіки, що ввійшли до складу СНД, платить за газ аж ніяк не ринкову ціну, і сьогоднішня криза, вважає автор статті, частково викликана саме «політичним» визначенням ціни. Підписання газових контрактів, будівництво та маршрути газопроводів дуже залежать від політичних чинників, нагадує автор. Він також звертає увагу на те, що наказ про припинення поставок газу до України також віддав прем’єр-міністр Росії Володимир Путін, а не голова «Газпрому».

«То хіба можна говорити про збій ринку? Навпаки, криза — це результат активного втручання держави в енергетику. Через нього споживачі газу опиняються в залежності від геополітичних чинників», — підсумовує Вюїльмей.