Футбол і філософія

Гол!!! Неземне блаженство чи пекельний біль в залежності від того, чия команда забила. Як може траєкторія м’яча викликати стільки болю чи стільки блаженства? Тижнями я сиджу біля телевізора, стежачи за подіями на чемпіонаті світу з футболу, у той час як моя дружина погрожує мені розлученням та іншими дисциплінарними заходами. Так у чому ж полягає джерело цього прагнення, цього чародійства?

Світ гри для нас — це вічний Едем, райський сад. У будь-який момент ми можемо зробити крок з реального світу в свободу, невинність і блаженство гри. Футбол і Едем — що спільного між ними?

Обидва вони являють собою священний світ свободи, порядку, невинності, духовності і справедливості, відгороджений від повсякденного світу хаосу, залежності, несправедливості і почуття провини. Шахівниця, тенісний корт, футбольне поле: у їхнiх межах ми почуваємо себе вільними, тому що тут все залежить від нас, і ми не підкоряємося залізним законам зовнішнього світу. І ми відчуваємо себе невинними, тому що світ гри — це також світ невинності: Едем до гріхопадіння. Тут ми можемо бути по-дитячому егоїстичними, задовольняти своє прагнення успіху, влади і переваги — і все це без почуття провини.

У світі гри свобода, як це не парадоксально, породжується обмеженнями. У футболі, наприклад, основне правило дуже просте: м’яч повинен бути переміщений з центру поля в одні з воріт. Якби м’яч просто котився з центру поля прямо у ворота, шлях його переміщення був би, чи це здавалося б, строго наперед визначеним, і, отже, дуже нудним. Для виникнення почуття свободи правила гри встановлюють перешкоди на шляху м’яча.

З двадцятьма двома гравцями, кожен з яких володіє власною технікою і власним баченням гри, а так само при багаторазових виявах взаємодії та протиборства число можливих комбінацій збільшується практично до нескінченності. У такій ситуації для створення справжнього світу щасливих сюрпризів, свободи і блаженства необхідний лише один додатковий чинник — м’яч.

М’ячі входять у число найзначніших «джерел свободи» у нашому житті. М’яч є втіленням свободи. Він може відскакувати в будь-якому напрямкові. Здається, що він має «власну волю». Це предмет, проте він здається вільним. Вносячи до гри чинник випадковості і непередбачуваності, м’яч перетворює запеклу й позбавлену всякої романтики сутичку людей на явище духовності та свободи.

У його легких рухах людська воля і випадок, кружляючи і граючи, взаємодіють одна з одним. М’яч літає зі щасливою безвідповідальністю вперед і назад, між людською волею і випадком, свободою і обмеженнями, успіхом і невдачами, надіями і втратами лише для того, щоб наступної миті перекинутися назад у світ надій. У нього свій світ. Він рухається у сфері священного.

Але це священне не існує без земного. Футбольне поле відокремлене від навколишнього світу і протиставлене йому. Враження, переживання і священна церемонія залишаються неповними, якщо відсутнє напруження між глядацькими трибунами й полем. Чисте смарагдове поле і свобода гри повинні бути протиставленими ревучому натовпові в темряві трибун, червоним палаючим факелам, і метанням між екстатичною радістю та болісними стражданнями.

У повсякденному житті розум і пристрасті переплітаються один з одним. Футбол (як і деякі інші ігри) розділяє і протиставляє одна одній ці дві сфери. Всі пристрасті, емоції та інстинкти припадають на долю глядачів. Їх охоплює гнів і любов, вони вибухають від люті чи захоплення і, зрештою, досягають катарсису, якщо виграє їхня команда, чи зазнають пекельних мук, якщо перемога дістається іншим. У той же самий час вони спостерігають і відчувають свободу аполлонічної чи платонічної духовності гри, яка відбувається на полі.

Так гравці рухаються в світі духовності. Вони діють згідно з чіткими, священними правилами. Під час гри вони повинні поводитися виключно як раціональні істоти, забувши про повсякденні пристрасті та емоції, особисті бажання чи страхи. Вони рухаються у світі абсолютної моральності та справедливості. Світ гравця — це світ справедливості і повної безсторонності, світ довершеної рівності можливостей, яка ніколи не досягається в повсякденному житті. Навіть переваги від напрямку вітру врівноважені в ньому. Команди міняються воротами після закінчення першої половини матчу. Коли й де ми — багаті й бідні, більш удачливі та знедолені — міняємося місцями в реальному світі?

Гравці не повинні порушувати правила. Якщо це відбувається, на них чекає покарання, якщо ж порушення повторюються, гравців видаляють з поля. Вони виганяються зі сфери духовності, і ми бачимо, як вони зникають в крижаній порожнечі роздягальні.

Справжнє вигнання з раю відбувається лише тоді, коли оскверняється священість гри, коли чари руйнуються янголами-гравцями, які вийшли зі своєї ролі і вчинили бійку на полі, нечесним суддею, людьми, які усвідомлюють, що матч замовлено, глядачами, які заповнюють поле. Такі випадки незмінно шкодять людям і суспільству. Це дуже важкий удар — усвідомити слабкість світу свободи, духовності і гідності і знов прокинутися — що ми й зробимо, коли стане відомим переможець чемпіонату — у менш привітному реальному світі.

Елемер ХЕНКIС, професор Інституту соціології Угорської академії наук (Будапешт).

ДО РЕЧI

Ось і завершився скандально-сенсаційний «похід» збірної Кореї по «золото» чемпіонату світу. Помилки, якщо так можна сказати, суддів на полі залишили позаду явних фаворитів — італійців, іспанців... Голландський фахівець Гуус Хіддінк, що тренує корейців, проілюстрував всі пересуди навколо анульованих голів у ворота своїх підопічних просто і ясно: «Давайте покінчимо з цiєю маячнею». Досить «млявий» матч 1/2 фіналу Корея—Німеччина (0:1) завершився без пригод, «чергового» пенальті та видалень. Гол гравця з Леверкузена Міхаеля Баллака, що представляє гіганта німецької фармацевтичної промисловості концерн «Баєр» на 75-й хвилині підвів підсумок «мукам» європейців. Навіть несамовита підтримка трибун не допомогла господарям. У фіналі німці будуть грати з переможцем сьогоднішньої пари півфіналістів Бразилія—Туреччина.