Головні відповіді попереду

Засудження головного виконавця побиття Подольського та вбивства Гонгадзе екс-генерала Пукача до довічного ув’язнення викликало бурхливу реакцію. Певною мірою пробудилося журналістське середовище, яке щодо цієї теми перебувало в зимовій сплячці. Почалися численні інтерв’ю, коментарі, заяви, телевізійні програми. Наводимо найбільш яскраві та показові моменти.

Перший президент Леонід Кравчук вважає прикладом вибіркового правосуддя те, що Леонід Кучма та Володимир Литвин не були допитані у справі. «Я особисто хотів би, щоб суд допитав усіх. І я не бачу ніякої проблеми в тому, щоб піти на суд і Литвину, і Кучмі. Якщо суддя не викликав їх на допит, то такого суддю потрібно було замінити», — про це він заявив у суботу в ефірі «5 каналу». На репліку ведучого, що суддю не замінили, Кравчук відповів: «Погано. Коли нас звинувачують у вибірковому застосуванні правосуддя, це один із прикладів того».

Журналіст «Української правди» Сергій Лещенко в своєму блозі звернув увагу на дуже делікатну тему: виявляється, Україна — така багата країна, що фінансує... світових лідерів. «Регулярна поява на заходах Віктора Пінчука відставних політиків на кшталт Клінтона та Блера отримала своє пояснення. Фонд Пінчука оприлюднив розмір пожертвувань їхнім організаціям. Виявилося, що лише за один рік — 2011 — Глобальна ініціатива Клінтона отримала від Пінчука 1 мільйон 100 тисяч доларів. Фонд Блера — 500 тисяч доларів. Конференція президента Ізраїлю Шимона Переса — 375 тисяч доларів, плюс ще 20 тисяч на Центр Переса за мир», — пише журналіст.

«З одного боку, прозорість — це завжди добре. Можливо, навіть ця прозорість буде дорого коштувати Пінчуку, — продовжує Лещенко. — З другого боку, що лежить в основі цих пожертвувань? Порятунок репутації після років правління власного тестя. Тестя, якого генерал-убивця на всю країну запросив бути сусідом по камері. Тестя, якого Пінчук любить настільки, що підконтрольні канали «забули» повідомити своїм глядачам єдині слова Пукача, вимовлені ним за три з половиною року після арешту».

«Команда Шустера контактувала мене кілька разів. Я погодилася взяти участь у програмі. Зв’язок був не ідеальний, але ми його налагодили. Незважаючи на те, що я була на лінії цілу годину, слова мені так і не дали, не запросили до програми також Валентину Теличенко, яка єдина з усієї сьогоднішньої компанії могла фахово говорити про «справу Гонгадзе». Для мене було відверто тортурами слухати той маразм, який несли деякі учасники дискусії у студії. Я вважаю, що студія Шустера використала мене для заправки програми, і це називається журналістською маніпуляцією», — написала Мирослава Гонгадзе на своїй сторінці в Facebook.

Висловився і один із головних свідків в «справі Гонгадзе», колишній майор Держохорони Микола Мельниченко. Він стверджує, що Кучма намагався викупити у нього оригінал запису із згадкою про Гонгадзе за два мільйони доларів. «Якщо Кучма вважає, що у нього немає нічого спільного з убивством журналіста Георгія Гонгадзе, навіщо він запропонував мені два мільйони доларів США за оригінальну плівку? Щоб уникнути кримінальної відповідальності за злочин», — цитує Мельниченка польська газета Rzeczpospolita. За словами екс-майора, його присутність в Україні «Кучму завжди нервувала». Зокрема, заявив він, до нього підходила людина «від Пінчука» і пропонувала 10 мільйонів доларів, щоб він «просто поїхав — тому що Леонід Данилович дуже сильно нервує».

Здавалося б, після такої критики Кучма мав би швидко відреагувати — дати відповідь на запитання, які виникли. А переглянувши вирок Пукачу, їх виникло чимало. Звичайно, вони адресовані не особисто Кучмі, але це запитання, які «висять» в повітрі.

Наведемо деякі з них:

1. Чому в судовому процесі над Пукачем не досліджувалися мотиви злочину? Чому все уривається на екс-міністрі внутрішніх справ Кравченко?

2. Як бути з тим, що Пукач серед своїх свідчень, зокрема, вказує, що після того, як він отримав наказ від Кравченка вбити Гонгадзе, останній йому додав: «Кравченко Ю.Ф. повідомив підсудного про те, що він говорить від імені Президента України Кучми Л.Д.»? Як взагалі бути з тим, що Пукач після вироку сказав: «Я погоджуся, коли у цій клітці зі мною будуть Кучма і Литвин»? Водночас, в короткому коментарі журналістам після судового засідання, він додав: «...запитайте про мотив злочинів у Литвина і Кучми»?

3. Чому не надано оцінку так званому самогубству Кравченка (потерпілий Подольський називає це вбивством), яке б дозволило вийти на замовників злочинів проти Подольського та Гонгадзе?

4. Як так трапилося, що судовий процес над Пукачем вів суддя Андрій Мельник, який свого часу сфальсифікував справу народного депутата Єльяшкевича, на якого було скоєно замах?

5. Про що свідчить те, що після побиття Подольського Пукач отримав звання генерал-майора, а після вбивства Гонгадзе — генерал-лейтенанта, укази про які підписує тільки Президент країни?

6. Чому в суді не було допитано екс-президента Леоніда Кучму та тодішнього голову Адміністрації Президента (нині — народного депутата) Володимира Литвина, на чому наполягав, зокрема, потерпілий Подольський?

Цей ряд можна продовжувати. І ми продовжимо.

Отже, якою була реакція сторони Кучми? Керівник інформаційної служби благодійного фонду Леоніда Кучми «Україна» Вадим Долганов в той же день відреагував: «А чому Кучма повинен реагувати? І хто такий Пукач?». Він також додав, що «Кучма зацікавлений у якнайшвидшому і прозорому розслідуванні цієї справи і припинення спекуляцій навколо нього». Паралельно адвокати колишнього президента всюди розповідали про непричетність свого підопічного до «справи Гонгадзе». І нарешті, висловився сам Кучма. Але не з цього приводу. В інтерв’ю телеканалу «Росія» екс-президент сказав наступне: «Мені її (Тимошенко. — Авт.) просто шкода, по-перше, як жінку — вона чарівна, красива. Мені здається, спрага панувати призвела до тієї ситуації, в якій сьогодні вона опинилася. Її сьогодні звинувачують у всіх гріхах, зокрема й у вбивстві Щербаня. Ви знаєте, у нас же з нею любові не було ніякої... Можна говорити про що завгодно, але порушувати кримінальну справу проти Тимошенко у нас ніяких підстав немає».

Кучму забули спитати, чи він сам не захотів говорити на тему Гонгадзе?

Поки зрозуміло точно, що Кучма дав інтерв’ю, після якого виникає чимало нових запитань. Зокрема вже до колишнього генпрокурора Святослава Піскуна.