Готуйтеся до загострення конкуренції,

Активізація зовнішньоекономічної діяльності та поліпшення структури українського експорту. На думку багатьох фахівців, вихід України на зовнішні ринки гальмується не стільки обмежувальними заходами, скільки існуючою в Україні неефективною структурою експортного виробництва. Сьогодні у світовій торгівлі лідирують високотехнологічні галузі, і Україні важко пробитися на ці ринки. Підвищення якості продукції вимагає значних інвестицій, а для цього треба створити інвестиційний клімат..

Скасування антидемпінгових процесів і обмежень проти України. Немає жодних підстав сподіватися, що в результаті вступу до СОТ розвинуті країни відмовляться від таких розслідувань, спрямованих на захист внутрішніх ринків. Аналіз документів СОТ показує, що існує чимало різноманітних правових механізмів, які за умов умілого володіння ними, дозволять застосовувати заходи для захисту національних ринків. Свою негативну роль відіграє й неринкова структура української економіки: сподівання на те, що після вступу до СОТ вона буде визнана ринковою, є примарні.

Українські споживачі отримають вигоду внаслідок спрощення доступу на український ринок більш дешевих та якісних імпортних товарів. Дійсно, вартість товарів на українському споживчому ринку може зменшитися, але водночас це призведе до витіснення з ринку товарів вітчизняного виробництва. Одночасно з цим споживачі втрачають джерела своїх доходів, які вони отримували, працюючи в українській економіці, бо скорочується виробництво. Отже, виникає своєрідний парадокс споживача: він стикається з поліпшенням пропозиції на ринку, однак не може цим скористатися.

Розширення можливостей імпорту сучасних технологій і зниження витрат імпортерів виробничих товарів. Ця можливість є чи не найважливішою серед потенційних переваг вступу до СОТ. Проте структура імпорту та частка в ньому інвестиційних товарів визначається насамперед станом інвестиційного клімату всередині країни. Тому перш за все необхідно активізувати зростання обсягів інвестицій.

Поліпшення умов для міжнародної кооперації та залучення інвестицій. Політика держави має бути послідовною та передбачуваною навіть без членства в СОТ. Прикладом може бути Китай, який свого часу, не входячи до СОТ, залучав в економіку величезні обсяги іноземних інвестицій.

Можливість достатнього захисту національних інтересів завдяки використанню передбачених системою ГАТТ/СОТ захисних засобів. Саме наявність розгалуженої системи субсидій, надання яких не виходить за рамки вимог ГАТТ, дає можливість розвиненим країнам — членам СОТ зменшувати рівень прямої підтримки. На жаль, в Україні для забезпечення непрямої підтримки немає ні достатніх державних коштів, ні належної інфраструктури та економіко-правового середовища.

«Проведений аналіз в жодному разі не свідчить про те, що нам необхідно відмовлятися від вступу до СОТ. Це об’єктивний етап процесу глобалізації, в якому Україна бере участь як невід’ємна частина світової економіки», — підкреслив Я. Жаліло. Однак, на його думку, процес вступу до СОТ не повинен обмежуватися лише торговими переговорами та гармонізацією законодавства: він має супроводжуватися виконанням специфічних умов щодо внутрішньої економічної політики. Насамперед це стосується підготовки національного економічного комплексу до функціонування в умовах підвищеної конкуренції.

Рекомендації експертів містять цілком конкретні заходи щодо підготовки до вступу до СОТ. Зокрема, пропонується відмовитися від жорсткого терміну вступу до СОТ і встановити його таким чином, щоб мінімізувати негативні наслідки і максимально використати позитивний ефект. Після проведення детального опрацювання вигод та загроз слід виробити виважену стратегію прийняття Україною угод ГАТТ/СОТ і визначити межі поступок з урахуванням національних економічних інтересів. На думку Я.Жаліло, вступ України можливий тільки з уже готовим пакетом відповідним чином оформлених заходів для захисту вітчизняного виробництва і забезпечення поетапного пом’якшення наслідків. За його словами, до остаточного прийняття вимог СОТ Україна повинна визначити свою позицію як члена цієї організації.

«СОТ пропонує ідеальні правила побудови внутрішньої економічної політики і вступ до цієї організації — це певний тест на те, наскільки наше внутрішнє підприємницьке середовище відповідає цивілізованим стандартам», — вважає старший економіст Інституту «Схід-Захід» Ігор Бураковський. Від початку 2002 року Україна помітно активізувала свої дії на шляху до СОТ, оголосивши кінцевою метою входження до цієї організації у 2003 році. «Це амбітні, але цілком реальні терміни», — сказав керівник департаменту співробітництва з СОТ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України Євген Шкарбан. Затримка із членством в СОТ стає для України дедалі економічно невигідною: адже, зазначив Є.Шкарбан, чим довше проходять переговори, тим більше запитів їй доводиться задовольняти і відповідно робити більше поступок своїм партнерам. Але поспішаючи, не треба забувати про головне: для того щоб позитивні очікування щодо вступу України до СОТ дійсно реалізувалися, потрібна активна і цілеспрямована економічна політика з метою зміцнення національної конкурентоспроможності.