I що ж буде далі?

Чи відбудуться 27 травня дострокові вибори? Чим і як закінчаться політичні бої без правил? «День» продовжує опитування експертів. Початок дивіться у вчорашньому номері (№58).

Дмитро ТКАЧЕНКО, політолог, Донецьк:

— Я й сам до кінця не можу оцінити всі ходи, але очевидно, що ситуація патова: чинний парламент, який твердить, що його розпуск нелегітимний, і слабовільний Президент, який півроку вагався — розпускати Верховну Раду чи не розпускати. За цей час Президент продемонстрував, що він схильний більше до партійних домовленостей, і, схоже, саме це й сталося. На мій погляд, Президент просто в якийсь момент зрозумів, що оскільки він так і не зміг витягнути з коаліції якихось конкретних обіцянок, йому потрібно розпускати парламент — це єдиний шанс дотягти цей президентський термін до кінця, адже при нинішньому парламенті навіть це могло б опинитися під реальною загрозою. У результаті загроза втратити це місце виявилася більшою, аніж наслідки, які ця ухвала може спричинити.

На мій погляд, головне слово у вирішенні проблеми буде за Конституційним Судом, який за 8 місяців ухитрився не прийняти жодної ухвали. І в цьому плані ситуація може ще більше загостритися, бо на суд постійно давлять, тому розвиток подій може бути зовсім непередбачуваним.

Я не можу сказати, що ситуація, яка склалася в країні сьогодні, вже попахує громадянськими конфліктами, але все говорить про те, що комусь у майбутньому може стати вигідно їх провокувати. Цілком можливо, що знайдуться люди, які бачитимуть перспективу лише в силовому розв’язанні питання.

Єжи ОНИШКЕВИЧ, депутат Європейського парламенту.

— Я гадаю, що рішення Ющенка розпустити парламент було добрим кроком. Тому в будь-якому випадку можна було очікувати, що в Україні могло бути зруйноване все те, що було отримано за час помаранчевої революції. Я гадаю, що вихід з кризи через вибори є здоровим рішенням.

Боюся, що, якщо без згоди Януковича провести вибори, то в Україні виникне серйозна криза. Як це може бути вирішене, я не знаю. Можливо, знову буде потрібна допомога з боку міжнародних організацій. У разі невиконання парламентом і урядом Указу Президента про розпуск, Євросоюз може зробити лише одне. А саме — використати вплив ЄС у переговорах між сторонами, щоб розв’язати цю кризу.

Андрій СТЕЦЬКІВ, член обласної організації «Нашої України», депутат львівської міської Ради:

— Однозначно вважаю, що Президент вчинив єдино правильний крок в даній ситуації. По суті, з першого дня своєї діяльності Верховна Рада, значною своєю частиною, поставила собі за мету — зміну конституційного ладу України. На жаль, ми повинні констатувати: ця ситуація утворилася від незавершеності помаранчевої революції, була закладена у компромісах, які склалися в момент голосування третього туру, в тому, що була прийнята політреформа, яка є просто надуманою. Я стою на позиціях, що політреформа нам потрібна, але якщо вона чітко зрівноважує гілки влади, а не узурпує її. Тоді ж політреформа виступила своєрідною гарантією для осіб, що за презинтатури Кучми обманювали та грабували народ, і вони за будь-яких умов намагалися зберегти частину влади. Сьогодні такий «компроміс» переріс у ситуацію, коли ми постали перед загрозою втрати демократичних засад, які намітилися в нашій державі. Я вже не хочу говорити, що перед загрозою — втрата обличчя України.

Ми як політики можемо сперечатися про достатність підстав чи їхню недостатність... Хоча прості люди вважають, що підстави цілком достатні. Адже громадяни України голосували за осіб з одними переконаннями і цілями, а де факто впродовж діяльності Верховної Ради, якщо я не помиляюся зараз, близько 60 депутатів змінили свою політичну орієнтацію. Це не є нормальним, адже це порушення законних прав виборців, наших з вами прав.

Звичайно, Президент, я вважаю, зробив серйозний крок. Будь-які дії, які вчиняються зараз (якщо вони будуть радикальними, тим більше, ми свідомі того) ідуть на межі політичного, громадянського конфлікту. Однак я вірю в те, що ситуація не дійде до межі некерованості. Зрештою, український народ уже показав, що до таких дій ніхто не вдаватиметься, якщо деякі гарячі голови не спровокують цього. Я теж вважаю, що Президент зробить усе, щоб життя у нашій державі проходило в атмосфері виваженості та спокою, згідно з конституційними нормами і законністю.

Львівська ж міська рада повинна прийняти відозву, основними тезами якої буде: перше — підтримка Віктора Ющенка; друге — звернення до всіх політичних сил гуртуватися навколо цього. Ми впевнені, що Львівська міська рада буде вчиняти адекватні дії до тих, хто порушуватиме Закони України і Конституцію, і стане на захист прав і свобод громадян України. Я думаю, так само потрібне нам звернення до львів’ян, щоб вони зберігали спокій та виваженість. А ми як депутати львівської міськради долучимось до того, щоб підтримувати у місті життєдіяльність в межах правового поля.

Скажу ще, що першочерговим завданням сьогодні є необхідність задіяти в повному обсязі Центральну виборчу комісію, щоб усе зробити для того, аби провести чесні та прозорі вибори. На жаль, Верховна Рада своїми неконституційними діями нагнітає ситуацію, вона не мала права розпускати Центральну виборчу комісію. Це можна робити лише з подання Президента. Не кажучи вже про те, що після указу Президента не діяла в правовому полі взагалі.

Для політичних сил сьогодні важливо зустрітися не на полі бою, а на виборчих дільницях, на мітингах, переконувати виборців в правоті своєї тактичної лінії, і 27-го травня переконатися, кому насправді довіряє український народ. А стосовно «помаранчевих» сил скажу: вони мають зробити висновки з виборчої кампанії 2006 року. Висновки мають бути в кількох моментах: перше — не може бути роз’єднаності, друге — мають бути чіткі домовленості про те, що ми пропонуємо українському народу, як він буде далі розвиватися, жити, яка програма дій в законодавчому і соціальному полі. І третє, чи не найголовніше, — потрібні однозначно прозорі виборчі списки. У тих списках не може бути жодних одіозних фігур, мають бути чітко виконані усі засади Майдану, розділені бізнес та влада, і названі люди, що мають суспільну підтримку. Списки повинні бути доступними для обговорення широкою громадськістю. Якщо у неї будуть претензії до якихось осіб, то відповідним чином на це реагувати. (В Польщі, за законом, є плаваючі списки — це добре, але у нас для того немає законодавчого обґрунтування.) Я розумію, що діє певний тиск, людей можуть намагатися перекупити посадами, іншими чинниками, однак обирати потрібно саме таких, що не продаються. Критична маса людей, які прийдуть у Верховну Раду, це — політики, творчі люди, спеціалісти, а бізнесмени — лише для виконання умови представлення усього спектру суспільства. Бізнес-інтереси не мають переважати в діяльності тих фракцій, які прийдуть у Верховну Раду.