Хліб конкуренції

Наприкінці цього тижня за участю Президента України пройде Всеукраїнська нарада з реформування аграрного сектора економіки. Цілком можливо, одним із головних питань на ній буде стан українського ринку зерна.

Вітчизняні фахівці аграрного ринку передбачають помітне звуження експортних можливостей для українського зерна в 2003 році. З ними солідарні й експерти мінсільгоспу США, які передбачають у новому сільськогосподарському році (1 липня 2003 року — 1 липня 2004 року) скорочення валового збору пшениці в Росії, Україні та Казахстані, спричиненого загибеллю частини озимих унаслідок холодної та безсніжної зими. Водночас прогнозують хороший врожай у США, Канаді й Австралії, що дозволить цим країнам, які минулого року потерпіли через засуху, відновити статус-кво на світовому ринку зерна. У свою чергу, зростання пропозиції зерна неминуче призведе до падіння світових цін, що знизить конкурентоспроможність українського зерна (минулого року, за даними асоціації «Укрзернопродукт», українське зерно з розрахунку на тонну було в середньому дешевше за американське на $50 і французьке — на $20-22). Є й інші несприятливі для України чинники: введення Євросоюзом імпортного мита на зерно практично закриває для нас європейський напрям. Нещодавні україно-єгипетські переговори щодо зерна, на яких сторони не змогли домовитися про прийнятну ціну, показали, що й на інші ринки шлях не вистелено трояндами. Зважуючи всі «за» і «проти», генеральний директор Національної асоціації «Укрзернопродукт» Євген Ковтонюк прогнозує, що цього року експорт українського зерна може становити 6,5-7,5 млн. тонн.

Одним із вагомих досягнень минулого року стало те, що Україна міцно затвердилася в лідируючій групі країн-експортерів зерна. Загальний експорт з України в 2002 році становив 12,3 млн. тонн, що більше ніж удвічі перевищує обсяги 2001 року (причому експорт пшениці збільшився з 3 млн. тонн до 8,4 млн. тонн). Україна не тільки здійснила прорив на світовому зерновому ринку, але й значно розширила географію поставок: Бразилія, Індонезія, Кенія, Нігерія, Перу, Філіппіни, ПАР, Японія... Добрі погодні умови сприяли тому, що валовий збір зерна в Україні в 2002 році склав близько 39 млн. тонн. Зросла врожайність зернових культур: загальна — до 27,2 ц з гектара, пшениці — до 30,4 ц з гектара. Проте ці позитивні тенденції, на жаль, ніяк не впливають на добробут сільгоспвиробників. Більш того, з року в рік середня рентабельність виробництва пшениці в Україні падає: в 2000 році вона становила 64%, в 2001 році — 43%, в 2002 році — 23%. Одночасно з цим спостерігалося катастрофічне падіння внутрішніх цін на зерно: зі слів Є. Ковтонюка, ще взимку 2001 року пшеницю 3-го класу купували за ціною 800 — 960 грн. за тонну, а вже наступного року вище 515 грн. ціна не підіймалася.

На селі основну масу зерна реалізують протягом двох місяців — з кінця липня до початку вересня. У цей піковий період, коли пропозиція набагато перевищує попит, ціни на зерно найменші, і селяни зазнають збитків. Світовий досвід показує, що необхідно забрати з ринку щонайменше 10% зерна, щоб вплинути на ціноутворення. В Україні це неодноразово намагалися зробити з допомогою механізму державних заставних закупівель зерна, однак через відсутність фінансових ресурсів добрі наміри так і залишилися намірами.

Ось і цього року уряд планує викупити через механізм заставних цін 1,5 — 2,0 млн. тонн зерна. Певна новизна полягає у тому, що уряд вустами віце-прем’єра Івана Кириленка пообіцяв сформувати на ринку зерна 2003 року «сильну цінову політику». З його слів, заставні ціни тепер не тільки покриватимуть собівартість зерна, але й приноситимуть селянам 25-30% прибутку. Є вже й претендент на роль державного агента із заставних закупівель: голова правління ДАК «Хліб України» Микола Кучер вважає, що його компанії це цілком під силу. Щоправда, спочатку треба завершити фінансову санацію і реструктуризацію компанії, після чого «Хліб України» зможе, як розраховує М. Кучер, залучити для закупівель банківські кредити. Водночас на останній зустрічі представників аграрного блоку уряду з керівниками комерційних банків останні вельми стримано поставилися до закликів кредитувати село. Скептицизм банкірів висловив голова правління «Укрексімбанку» Олександр Сорокін, який заявив, як інформує Інтерфакс- Україна, що привабливість кредитування сільгоспвиробників останнім часом знизилася через різке збільшення частки поганих і прострочених кредитів.