Хлібні обіцянки

Іван Кириленко повідомив, що сьогодні на завершальній стадії знаходяться переговори з одним з іноземних банків. Йдеться про кредит для компанії «Хліб України» під закупівлю 2 мільйонів тонн зерна. Банк уже вислав уряду умови, на яких готовий надати кредит. Нині ці умови обговорюють на рівні міністерств. Іван Кириленко стверджує, що заздалегідь можна говорити про прийнятність кредиту. З його слів, державних гарантій на його повернення не надаватимуть. Очевидно, гроші виділять під заставу майна самої компанії «Хліб України».

З яким саме банком проводять переговори, поки що таємниця. Віце-прем’єр говорить, що конфіденційність є побажанням самого банку. Цілковита відсутність навіть чуток про зарубіжних комерсантів, які наважилися на таку масштабну операцію, м’яко кажучи, насторожує. Не виключено, що аграрний блок уряду вирішив розпочати інформаційну гру з ринком. Для фермерів новина про можливі державні закупівлі за підсумками жнив- 2003 є, безумовно, приємною. Адже чим більше на ринку покупців, тим вищою є ціна. Вимушені будуть підкоректувати свої цінові прогнози і приватні зернові трейдери. Сьогодні вони активно сприяють поширенню страхаючої інформації про якість майбутнього урожаю, психологічно готуючи ринок до низьких цін. Аргументом для трагічних очікувань є загибель майже 100% озимих через погодні причини. Можливо, саме інформаційна гра трейдерів «на пониження» схиляє уряд до контрзаходів — гри «на підвищення». У принципі, в світовій практиці це є нормальним явищем. Проте заяви віце-прем’єра у нас чутками вважати не прийнято, до того ж достеменно відомо, що раніше переговори про кредит для держкомпанії «Хліб України» вели з Європейським банком реконструкції і розвитку. Щоправда, також достовірно відомо, що докладніше проаналізувавши ситуацію, ЄБРР вирішив не ризикувати.

Але в будь-якому випадку запланована тактика дій уряду на зерновому ринку вельми цікава. Аграрний віце-прем’єр повідомив, що держава здійснюватиме закупівлі в серпні- вересні. Як правило, у цей період пропозиція зерна значно перевищує попит, що призводить до падіння цін до критичного рівня. У результаті фермери, яким потрібно розраховуватися за весняними кредитами за посівну, часто віддають зібране з полів за безцінь. Іван Кириленко обіцяє, що закупівлі здійснюватимуть за цінами вище ринкових. Таким чином «Хліб України» планує виграти конкуренцію у приватних трейдерів і одночасно потурбуватися про фінансове становище сільгоспвиробників.

Але на цьому плани уряду не закінчуються. При закупівлях передбачають використати так званий заставний механізм. Це означає, що якщо фермер продасть у вересні зерно за 350 грн/т, то в січні-лютому він зможе за цією ж ціною викупити його з державних елеваторів. А на ринку зимою зерно коштує в 1,5-2 рази дорожче. Фінансовий інтерес компанії «Хліб «України» в цьому випадку обмежується прибутком від послуг зі зберігання товару. Зважаючи на очікувані обсяги закупівель, цей дохід також може бути вельми непоганим. У разі вдалої реалізації проекту грошей може вистачити і на повернення кредиту, сума якого, зі слів Івана Козаченка, уточнюється.

Чи є оголошені урядом плани реальними заходами, благими побажаннями чи блефом, стане відомо найближчим часом. Віце-прем’єр із питань аграрної політики обіцяє повідомити всі деталі проекту з дня на день. Те, що зерновий ринок країни втомився від нестабільності, яскраво показують нинішні події, пов’язані з дефіцитом хліба у деяких регіонах і скандальним арештом попереднього аграрного віце-прем’єра. А ось те, що досі Україна не має банківського пулу з кредитування державних інтервенцій на такому стратегічному ринку, як зерновий, можливо, повинно викликати почуття незручності в уряду, галузевого міністерства та НБУ.