Хто на Єнакієве?

Влада, а точніше територіальна виборча комісія Єнакієво, відмовилася реєструвати кандидата від «Удару» в мери міста — відомого блогера (Frankensstein), журналіста Дениса Казанського. Наша бесіда з ним, а також коментаторами, відбулася в п’ятницю, коли про це ще не було відомо. Вчора ми знову зв’язалися з Денисом, щоб з’ясувати причини його нереєстрації.

— Денисе, чому вас не захотіли зареєструвати?

— Виборча комісія присікалася до документів про те, що партія «УДАР» зареєстрована не на ту людину, про яку нібито є інформація в територіальній комісії Єнакієвого. Крім того, члени комісії мотивували відмову — підвели під такий пункт, який називається «Порушення процедури висунення кандидата». Проте в законі це поняття не розшифровується. Наприклад, можна сказати, що порушенням було те, що кандидат прийшов без піджака або ще що-небудь. Тобто цим поняттям можна маніпулювати як завгодно. Комісія цим і займається.

— Ваші подальші дії.

— Ми подамо до суду, хоча я розумію, що це марно. Є рішення «на горі» — мене не пускати. Навряд чи нам удасться виграти у системи, але це не означає, що ми відмовляємося від подальшої боротьби, тим паче є люди, які мені вірять і довіряють.

— А чому вас усе-таки не хочуть пускати на вибори?

— У них немає боязні, що я б виграв. Певною мірою я це й сам розумію. Моє висунення викликало ажіотаж — багато ЗМІ написали про це, був певний резонанс. Я збирався вести репортаж на всю країну, що відбувається на виборах у Єнакієвому. Отже, у владі зрозуміли, що до цих виборів буде прикута велика увага, а це удар по нинішньому політичному режиму, тим паче якщо це Єнакієве, то, звісно, особисто по Віктору Януковичу. Вони проти, вони цього дійсно злякалися.

(Далі по тексту наша попередня бесіда. — Авт.).

— Що вас спонукало висуватися в мери Єнакієвого?

— По-перше, мені просто цікаво. Як журналіст, я хочу зрозуміти, відчути — як реально проходить виборча кампанія. По-друге, мені хочеться донести до людей якусь ідею, яка зараз, мабуть, не дуже популярна в Єнакієвому, але в майбутньому, якщо ми будемо послідовно працювати (я матиму трибуну), це може привести до результату — змін.

— У чому полягає ця ідея?

— У тому, що в нас є Україна (на Донбасі це мають зрозуміти), і єдиний правильний шлях, яким вона має йти, — це європейський шлях.

— Чому ви висуваєтеся від «УДАРу», ви є членом цієї партії?

— Ні, я не є членом цієї партії. Річ у тім, що, згідно з виборчим законодавством, я не можу балотуватися «самовисуванцем». Тому мене висунув «УДАР».

— Чому?

— Так склалося, що в мене налагодилися зв’язки з «УДАРом», тому я вирішив балотуватися саме від цієї політичної сили.

— Чи були пропозиції від інших партій?

— Ні, не було.

— Не секрет, що Донбас називають вотчиною Партії регіонів. Як ви збираєтеся перемагати, переконувати людей, тим паче — в Єнакієвому?

— У мене є виборча програма. Я хочу довести всім, що можна досягти певних змін — навіть у такому місті й такому регіоні. Наприклад, у мне є ідеї, й я це пропонуватиму людям, — перевести місто на індивідуальну систему опалення, тобто реформа комунального господарства. Є й інші ідеї, які, я, сподіваюся, зможу донести. Я дуже хочу, все-таки змінити свідомість людей на Донбасі.

— Хто, окрім регіонала Олійника, є вашими конкурентами?

— Це — представник «Свободи» Ігор Славгородський та кандидат від Комуністичної партії Василь Лавриненко.

— Виходить знову буде конкуренція між опозицією, тим більше — в такому регіоні, де її єдність, як ніде, потрібна. Невже опозиція не винесла уроків із міських виборів у Обухові чи парламентських виборів?

— Ви розумієте, «Свобода» не має шансів пройти в Єнакієвому. Наприклад, той же Ігор Славгородський уже балотувався в народні депутати по Єнакієвому й набрав 3%. Я не думаю, що він зможе якось поліпшити свій результат. «Свобода» на Донбасі ніколи не набере більше. Можливо, колись у майбутньому щось зміниться, але зараз «Свобода» тут не популярна. Я не можу пояснити сенсу його висування. А від Об’єднаної опозиції наразі поки нікого немає.

— А «УДАР» популярний на Донбасі?

— Мені складно говорити про ставлення до «УДАРу» як до політичної партії. Вона асоціюється більше з постаттю Кличка, ставлення до якого достатньо лояльне. Можу лише сказати, що на парламентських виборах реальний рівень підтримки «УДАРу» на Донбасі був на рівні 10%.

— Віктор Янукович уже представив «мера міста». Це — впевненість у своїх силах чи повний контроль ситуації?

— Гадаю, це не впевненість у своїх силах — це контроль міста. На жаль, у нас такі реалії, що мерів не обирають, а призначають. Ніякого демократичного процесу, звісно, тут немає.

— Відомо, що існує велика розчарованість виборців Донбасу в Партії регіонів. Утім, останні вибори продемонстрували: регіонали мають абсолютну більшість у цьому регіоні. Чому, як ви вважаєте?

— По-перше, тому що опозиція поводить себе дуже пасивно. Вона не може висунути якихось постатей, які б могли конкурувати з висуванцями від Партії регіонів. По-друге, застосовується величезний адмінресурс. На останніх місцевих виборах я працював журналістом: бачив, як відбувається в нас підрахунок голосів. Це — величезні фальсифікації, зміна протоколів. Офіційні результати, які начебто здобувала Партія регіонів на Донбасі, не відповідають реальності. Насправді в них підтримка набагато менша. Тут люди взагалі мало ходять на вибори. Особливо це було помітно на парламентських виборах (офіційно явку значно зависили).

— Ви думаєте, ситуація на позачергових виборах в Єнакієвому буде іншою?

— Ні, звісно. Моє головне завдання — показати, що вибори в Єнакієвому є фарсом. Виборець тут мало на що впливає. Я хочу це висвітлити.

— Що або хто, на вашу думку, може стати альтернативою домінуванню Партії регіонів на Донбасі (звісно, окрім комуністів)?

— Це може бути або опозиція, якщо вона діятиме в іншому форматі, — відмовиться від зверхнього ставлення до Донбасу й більше співпрацюватиме з місцевими лідерами громадської думки, або це буде новий громадський рух місцевих діячів, які створять партію чи ввійдуть у склад якоїсь чинної політичної сили.

— Грунт для цього вже є?

— Якісь передумови існують, але сказати, що для цього сформувався міцний грунт, я не можу.

«МИ ХОЧЕМО ДОВЕСТИ, ЩО МОЖНА НЕ ТІЛЬКИ ГРАТИ, А Й ВИГРАВАТИ»

Володимир КУРЕННИЙ, партія «УДАР»:

— Дениса Казанського ми знаємо як порядну людину-професіонала, яка багато чого зробила для появи й укріплення паростків демократії в цьому регіоні. Тому цим кроком хочемо показати владі, що не буде монополії Партії регіонів на Донбасі. Дуже прикро, що Президент, перебуваючи в Єнакієвому, значно раніше виборів практично вже представив нового мера. Це, я б сказав, такі собі барські, навіть колоніальні замашки вищого керівництва щодо регіональних чиновників. Але ми не дамо призначити мера. Ми хочемо надати виборцям Єнакієвого право вибору — у них повинен бути вибір серед різних кандидатів. Ми принципово відрізняємося від Партії регіонів. В Єнакієвому має бути демократична процедура. Якщо «Свобода» висуває свого кандидата, то ми проводитимемо консультації щодо цього. Ми розуміємо, що не може бути чарівної палочки, якою махнеш — і завтра зміниться свідомість людей на Донбасі. Для цього потрібно проводити комплекс заходів у різних напрямках, які призведуть до змін. Зокрема, потрібна активна позиція політичних партій демократичного спрямування, які не мають ховати голову в пісок, якщо там ПР не дає працювати. Треба працювати, незважаючи на різні перешкоди й перепони. Ми хочемо довести, що можна не тільки грати, а й вигравати.

«ЯКЩО ЦЕ ПРОСТО «ФАН», ТО НАВРЯД ВИБОРЕЦЬ НАЛЕЖНО СПРИЙМЕ ЦЕ»

Олександр КЛЮЖЕВ, політичний аналітик:

— Єдине, в чому тут є запитання, — це узгодження своїх дій між опозиційними силами. На національному рівні всі дійшли висновку, що для ефективнішої роботи опозиції потрібно посилити координацію дій «УДАРу», «Батьківщини» та «Свободи», тому на місцевому рівні, а саме під час виборів мера в Єнакієвому, наявність двох кандидатів від опозиції виглядає сумнівно. Тим більше що всі прекрасно розуміють: хто б не був висуванцем від опозиції, їм буде важко досягати значних результатів. Наявність двох кандидатів значно знижує будь-який ефект від висування цих людей на вибори. Крім того, виборець, як показує українська практика, не дуже сприймає ситуацію, коли його голосом граються, а не борються за нього. І в цьому плані важливо, чи готові ці кандидати показати справжню боротьбу за голоси та програму. Якщо це просто «фан», то навряд виборець належно сприйме це.