Кримський фронт

Окупант, незважаючи на політику міжнародних економічних санкцій та ухвалені резолюції ООН і ПАРЄ, продовжує політику тиску, залякування, арештів і дискримінації кримських татар та українців у Криму. Деякі експерти і самі кримські татари дедалі частіше називають це «повільною депортацією». Фактично взятий курс на поступове витиснення проукраїнськи налаштованого населення з анексованого півострова і заміщення його етнічними росіянами.

«Дуже тривожні новини із Криму. Російська окупаційна влада влаштувала там справжню облаву на проукраїнськи налаштованих кримських татар. Щонайменше 25 будинків оточені озброєними фсбшниками в масках, тривають обшуки та арешти, — написала в середу вранці у Facebook віце-спікер Верховної Ради України Ірина ГЕРАЩЕНКО. — Це брязкання зброєю перед будинками кримських татар напередодні українських виборів — звичайно, акт залякування всіх тих, хто в Криму чекає на повернення України. На Донбасі окупанти стріляють і вбивають, у Криму заарештовують усіх, хто має честь та проукраїнську позицію. Терор, знущання і тортури, тиск — тактика ФСБ».

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова додала у ФБ, що «більшість із них (тих, у кого проводили обшуки. — Ред.) їздили на судові засідання до Ростова-на-Дону, передавати передачі, відвідувати політв’язнів».

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

За інформацією ЗМІ, обшуки відбуваються в селі Строгонівка Сімферопольського району, в мікрорайоні Сімферополя Кам’янка, в селі Володимирівка Білогірського району Криму. Пізніше стало відомо, що окупанти після обшуків затримали 24-х кримськотатарських активістів. «Це рекордні за масовістю обшуки за всі часи окупації Криму, — пише муфтій Духовного управління мусульман України «Умма». — Це не припиниться, доки ми не звільнимо окуповані Крим та Донбас. Нам варто пам’ятати, що Росія буде знищувати українців, якщо ми не будемо спроможні захищатись і чинити опір», — додає він.

У зв’язку з обшуками українські дипломати одразу звернулися до європейських партнерів. «Нам відомо про обшуки будинків, які російська влада провела минулої ночі в незаконно анексованому Криму, та про затримання, які відбулися за ними, — відповіла в середу речниця зовнішньополітичної служби ЄС Майя КОСЬЯНЧИЧ. — Російська Федерація повинна припинити свавільні обшуки приватної власності, яка належить кримським татарам, і вжити усіх необхідних заходів, щоб гарантувати дотримання свободи слова, мирних зібрань та релігійних свобод, вони мають вільно висловлюватися всіма у Криму без жодних дискримінацій на будь-якому ґрунті».

Звільнити окуповані території воєнним шляхом на сьогодні Україна не в змозі, адже російська армія, як і її ресурси, є більш потужними. Але це не означає, що не потрібно розвивати власну сильну армію. Країна має бути готова до будь-якого сценарію. Тим паче, коли існують загрози не лише на кримському напрямку.

«Для НАТО і наших країн-партнерів, як Грузія та Україна, щоб протистояти тому, що робить Росія (у Чорному морі), необхідно створити «захисну сферу» з використанням морських і наземних систем, які дають змогу захистити насамперед Румунію і не дати ВМФ Росії заблокувати, наприклад, Одесу. А це, на мою думку, може статися», — заявив колишній командувач сухопутних військ США в Європі, генерал-лейтенант Бен ХОДЖЕС, пише Delfi. При цьому Ходжес дивується, що Україна досі веде бізнес з РФ, незважаючи на тривалу агресію. «В Одесі дві треті транспортних компаній, які керують портом, — російські! В Одесі! Я не розумію, як Україна може вести бізнес з Росією, якщо та захопила її моряків», — зазначив генерал-лейтенант.

Подібні запитання виникають не тільки у пана Ходжеса, а й у багатьох українців та міжнародних партнерів. Чому українська влада до кінця не робить те, що їй до снаги, а просить і вимагає дій від міжнародних партнерів? Отже, незважаючи на санкції проти Росії, вона продовжує жорстку політику колонізатора в Криму, фактично виштовхуючи кримських татар та українців із півострова. Як збільшити ціну окупації для Росії?

АДВОКАТ ЕМІНЕ АВАМІЛЄВА, ЯКУ НЕ ДОПУСКАЮТЬ ДЛЯ НАДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ОБШУКУ / ФОТО НАДАНО СПІЛЬНОТОЮ «КРИМСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»

«МАЄМО ТИСНУТИ НА КРАЇНУ-АГРЕСОРА ВСІМА ДОСТУПНИМИ ЗАСОБАМИ»

Андрій СЕНЧЕНКО, голова громадського правозахисного руху «Сила права»:

— Перш за все, держава не повинна розподіляти питання Донбасу та Криму. У нас одна країна, одна держава. Саме тому і на східному, і на південному фронті потрібно діяти. Але діяти яким чином? Останнє, чим наша країна має платити за повернення своїх територій та відновлення суверенітету, — це життя солдатів. Для цього слід максимально використовувати всі невійськові засоби тиску. Завдання має полягати не в тому, щоб ускладнити життя наших громадян на окупованих територіях, а в тому, щоб відповідним тиском зробити непосильним для РФ утримання цих територій під окупацією. Саме тому повинна бути припинена торгівля з окупованими територіями. З Кримом ця торгівля на сьогодні мінімізована. Хоча досі сировина з українських гірничо-збагачувальних комбінатів потрапляє на заводи Фірташа. Це прямо пов’язано з корупцією на вищих щаблях української влади. Тільки тепер ця сировина виходить не через Херсонську область залізничним шляхом, а через море. Це потрібно припиняти, адже такі дії продовжують окупацію. У контрабанді на окуповану територію замішане політичне та військове керівництво країни.

Подібні схеми полегшують РФ утримання окупованих територій, а отже, й дозволяють проявляти ще більше свавілля на цих землях. Зекономлені гроші РФ знову ж таки спрямовує на війну. Теж саме стосується і Донбасу, коли вугілля з окупованого Донбасу постачається вже не безпосередньо, а через РФ або Білорусь як російське вугілля. Проте елементарний аналіз дає змогу визначити походження цього вугілля. Треба пам’ятати, що у кожного такого ешелону з вугіллям, яке зайшло на вільну українську територію, є еквівалент у вигляді життів українських солдатів, з обличчями кримських татар, яких репресують, обшукують, кидають за ґрати. Тут є чіткий еквівалент між колаборацією одних і трагедією інших. Тому, коли виникає питання, як ефективно припинити репресії щодо кримських татар у Криму, то іншого способу, ніж повернути Крим і Донбас, не існує. А для цього ми маємо тиснути на країну-агресора всіма доступними засобами. Необхідно укріплювати свою армію, а далі вимагати від усіх країн-гарантів та країн НАТО, щоб вони тиснули на РФ. Росія робитиме все, щоб витіснити із Криму місцеве корінне населення і завозити туди росіян зі своєї території.

«У НАС ДОСІ ДІЄ СУМНОЗВІСНИЙ ЗАКОН «ПРО ВІЛЬНУ ЕКОНОМІЧНУ ЗОНУ КРИМ»

Борис БАБIН, колишній представник Президента України в Криму:

— Важелі впливу на агресора та окупанта існують. Але навряд чи на всіх рівнях і в повному обсязі є бажання їх застосовувати. Якщо ми маємо санкційні списки, то це дуже добре і правильно, але, можливо, не всі кампанії були реалізовані. Більш того, ми бачимо, як окремі компанії вносяться до цих списків, а потім за незрозумілих обставин виключаються із них. Ідеться про потужні російські бізнес-структури. Також є велика проблема кримінальної політики щодо колабораціоністів, бо на сьогодні ми не маємо вироків щодо конкретних затриманих осіб. Ми досі не розуміємо тієї межі, після якої можна притягати до відповідальності за колаборацію. За п’ять років ми так і не схвалили зміни до кримінального законодавства. Тому на сьогодні ті люди, які потрапляють до українського правосуддя, відбуваються легким переляком. Їм дають кілька років умовно і чи то за гроші, чи то за гарні очі відпускають до Криму. На цьому все закінчується. У нас досі діє сумнозвісний закон «про вільну економічну зону Крим». Велика кількість наших депутатів мають у Криму бізнес. Таким чином, вони сприяють мілітаризації Криму, обшукам і подальшій окупації півострова. Доки ми це не припинимо, ні про що інше не може йтися. Все решта є імітацією бурхливої діяльності.

«ВАЖЛИВО ДОКУМЕНТУВАТИ ВСІ ПОРУШЕННЯ В КРИМУ»

Таміла ТАШЕВА, співзасновниця і координаторка громадської організації «Крим SOS»:

— З боку України дуже складно протидіяти окупанту на території півострова, доступу туди у нас немає. Але проводиться постійна робота на міжнародному рівні. З’явилася заява нашого Міністерства закордонних справ, думаю, скоріше за все, там будуть комунікувати з нашими міжнародними партнерами, і правозахисні організації активно долучаються до цього процесу.

Зрозуміло, що загалом вплинути на окупанта складно. Вони порушують права людини щодня. За п’ять років з початку окупації у Криму сталося понад півтори тисячі порушень прав людини. Сьогодні ми маємо ці 26 обшуків, а це означає, що може бути понад два десятки нових політичних в’язнів, знову з’являться діти, які будуть виховуватися без батьків.

Важливо документувати всі порушення, які відбуваються в Криму, повідомляти про них у міжнародні структури. Тому що в певний момент вони (російська окупаційна влада. — Ред.) відповідатимуть за свої злочини, і важливо до цього процесу готуватися.

Складно сказати, чому такі масові обшуки сталися саме зараз. Не так давно, восени 2018 року, були зміни у структурі ФСБ. Якщо подивитися, що робить зараз нове керівництво ФСБ (хоча воно і до цього таке робило), то йдеться про максимальне придушення і зачищення поля громадських активістів і громадських захисників. Ми бачимо це і зараз: усі люди, яких затримували і в яких проводили обшуки 27 березня, — це активісти «Кримської солідарності», фактично правозахисники або громадські журналісти — ті, хто займаються фіксуванням порушень прав людини в режимі онлайн або передають цю інформацію на материкову частину України чи у світ. А це важлива робота, яка дуже не подобається російській окупаційній владі, адже про всі порушення швидко стає відомо.

Крім того, можна згадувати нещодавній візит Путіна до Криму. Перед тим на півострові не було активних дій, масштабних обшуків. І, думаю, вже після візиту Путіна, після спаду надмірної уваги до так званої річниці «приєднання Криму», у них просто розв’язались руки.

Звісно, нам би хотілося, щоб проти Російської Федерації продовжували вводити, наприклад, нові економічні санкції, але це складний процес. Санкції Європейського Союзу, Сполучених Штатів або інших наших партнерів кожного разу складно подовжувати — це завжди тривалі перемовини, наведення великої кількості аргументів. Важливо вводити як секторальні санкції проти РФ, так і персональні проти порушників прав людини. Власне, наша організація і ряд наших партнерів працює над тим, щоб вводились персональні санкції проти порушників прав людини на території півострова: щоб були заблоковані їхні рахунки в європейських банках, щоб вони не могли подорожувати до країн Західної Європи тощо. Через «закон Магнітського» або інші інструменти, які застосовують окремі європейські країни, це можна робити, тому важливо документувати, хто власне порушує права людини в Криму, і передавати ці дані до відповідних міжнародних структур.

«ЗАВДАННЯ УКРАЇНИ — МАКСИМАЛЬНО ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПІДТРИМКУ РОДИНАМ ПОЛІТВ’ЯЗНІВ»

Ескендер БАРIЄВ, член Меджлісу кримськотатарського народу, керівник Кримськотатарського ресурсного центру:

— Ми стали свідками чергових рейдів, масових обшуків. Наскільки мені відомо, на даний момент це 26 обшуків і 15 затриманих людей (буквально за годину громадське об’єднання «Кримська солідарність» повідомило, що станом на 16.00 27 березня відомо про 20 затриманих. — Ред.). Такі масові рейди були 2018 року, це було пов’язано з так званою «справою підприємців», обшуки проводились практично у всіх торгівельних точках, на всіх складах кримськотатарських підприємців. Друге — масові рейди під час п’ятничної молитви (це трапилось 6 травня 2016 року в селищі Молодіжне під Сімферополем. — Ред.). І 2015 року були масові рейди, коли оточували цілі райони проживання кримських татар.

Думаю, у першу чергу, це реакція окупаційної російської влади на те, що 27 березня виповнюється п’ять років, як Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, якою весь світ підтвердив територіальну цілісність України. Крім того, напередодні цих подій ми бачили, якою активною була реакція міжнародної спільноти — різні публічні акції, заходи, присвячені п’ятиріччю окупації Криму російською владою, доволі серйозні заяви на рівні ООН, Європарламенту, НАТО тощо. Це дає сильний посил.

Наразі завдання України — по-перше, максимально забезпечити підтримку родинам політв’язнів. По-друге, треба максимально активно проводити акцію чи кампанію на міжнародному рівні, щоб світ чітко розумів: події 27 березня — це був виклик міжнародній спільноті, саме в день, коли ця міжнародна спільнота підтвердила цілісність України.

Динаміка політичних переслідувань у Криму не зменшується. Цей процес продовжується, а може і посилюється. Тому сьогодні нам треба продовжувати працювати на міжнародному рівні, продовжувати застосовувати і посилювати санкції проти цих злочинців. По-друге, ми маємо ухвалювати відповідні нормативно-правові акти в Україні, щоб надати допомогу політв’язням та їхнім родинам. По-третє, ми повинні займатися, скажімо так, реабілітацією родин, які страждають від цих процесів.