Лікнеп для Лаврова
Як Росія намагається сфальсифікувати Будапештський меморандумПредставники російської влади продовжують нагло переглядати міжнародні договори. Можливо, хтось скаже, що після їхньої агресії проти України в цьому точно немає нічого дивного. З одного боку, це так, але з іншого — подібні брехливі факти все одно потрібно фіксувати і адекватно реагувати на них.
В понеділок голова МЗС Росії Сергій Лавров під час прес-конференції заявив, що Росія не застосовувала ядерної зброї і не погрожувала нею Україні. «Ми багато разів відповідали на питання, в тому числі, щодо Будапештського меморандуму від 1994 року, відповідно до якого Україна відмовилася від ядерної зброї, а Росія зобов’язалася не застосовувати ядерну зброю проти України. Я нагадаю, ми так і не застосовували і не загрожували ядерною зброєю Україні, тому ніякого порушення Будапештського меморандуму не відбулося», — вважає Лавров.
Ця заява голови російського МЗС насправді звучить не вперше. Однак додав Лавров і дещо нове. Виявляється, це Україна, допустивши Майдан, порушила Будапештський меморандум. За його словами, Україна паралельно з Будапештським меморандумом взяла на себе в окремій заяві зобов’язання не «заохочувати расистські, неонацистські, ксенофобічні тенденції, а те, що сталося після Майдану, було грубим порушенням цих зобов’язань наших українських сусідів».
Начебто і про «неонацистів» немає нічого нового. Просто в такому поєднанні заява прозвучала вперше. А тепер по суті сказаного. По-перше, чи йдеться в меморандумі про використання лише ядерної зброї? По-друге, що конкретно порушила Росія? І по-третє, чи існували взагалі якісь паралельні заяви і зобов’язання з боку України?
Ще напередодні заяви Лаврова голова робочої групи з питань безпеки від України в Тристоронній контактній групі в Мінську Євген МАРЧУК у себе на сторінці у FB дав вичерпні відповіді на ці запитання.
«Ось дві статті з Будапештського меморандуму 1994 року, підписантом якого є Росія, — пише Євген Марчук. — Стаття 2. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їхні зобов’язання утримуватися від загрози силою або її використання проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об’єднаних Націй. В оригінальному тексті англійською: «...reaffirm their obligation to refrain from the threat or use of force against the territorial integrity or political independence of Ukraine, and that none of their weapons will ever be used against Ukraine». Тобто підписанти, в тому числі і Росія, підтверджують зобов’язання — obligation, а не запевнення».
Читаємо далі: «Стаття 4. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їхні зобов’язання домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй з метою надання допомоги Україні як державі-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (995_098), що не володіє ядерною зброєю, в разі, якщо Україна стане жертвою акту агресії або об’єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї. Зверніть увагу в ст. 2 «... ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України». Тобто ніяка (!), а не тільки ядерна і трикратне запевнення. А в статті 4 — зобов’язання (хоча в оригіналі reaffirm their commitment — тобто знову підтверджують прихильність) підписантів, тобто і Росії, негайно задіяти Радбез ООН для допомоги Україні «в разі, якщо Україна стане жертвою акту агресії ...».
«Росія, зокрема С. Лавров, публічно спекулюють для необізнаних тим, що нібито в Меморандумі немає зобов’язань підписантів, а є тільки запевнення, і, мовляв, у Меморандумі йдеться також тільки про запевнення не погрожувати ядерною зброєю. Як бачимо, в тексті цього міжнародного документа, насправді йдеться про інше, — наголошує Євген Марчук. — Так, в деяких статтях Меморандуму вживається reaffirm their commitment. Тобто це начебто не зобов’язання, а підтвердження прихильності... Хоча для президентів п’яти ядерних країн світу і постійних членів Радбезу ООН це що, порожній звук? Але для нас, для України, важливо те, що в 2-й статті Меморандуму, як то кажуть, чорним по білому написано, що вони reaffirm their commitment (!!!) — підтверджують свої зобов’язання (!!!) утримуватися від загрози силою або її використання проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України...».
«Я, на жаль, не брав участі ні в підготовці Меморандуму 1994 року, ні в процедурі його підписання. Так вийшло. У той час вже «кипів» Крим. Але якби я брав участь — точно пропонував би іншу версію. Але сьогодні є, як є. Сьогодні, роблячи акцент на 2-у статтю Меморандуму, де чітко вказано саме зобов’язання (!!!) підписантів, Україна може на всіх міжнародних рівнях наполегливо вимагати їх — зобов’язань — виконання. Звичайно, грамотно і всебічно все обґрунтовуючи. Росія буде протидіяти сильно», — додає Євген Кирилович.
А з приводу якихось додатків до Меморандуму також пише: «Наскільки я знаю, жодних додатків не було. Була обіцянка США надати допомогу з утилізації гептилу. І вони суттєво допомагали, в тому числі і фінансово. А Росія компенсувала за ядерний матеріал у вивезених боєголовках безкоштовним пальним для 5 українських атомних електростанцій за відповідним еквівалентом. Цього пального вистачило десь приблизно на півтора року. Але це тільки за стратегічні боєприпаси. Ну і Росія взяла на себе транспортні витрати з перевезення, оскільки це дуже марудна і небезпечна процедура».
«Важко коментувати заяву Лаврова, тому що вона є сумішшю брехні, хамства, зневаги до здорового глузду, не кажучи вже про міжнародне право, — коментує «Дню» міністр закордонних справ України (2007—2009 рр.) Володимир ОГРИЗКО. — Вже хто-хто, а міністр закордонних справ мав би роздрукувати цей текст і прочитати його, хоча такі речі потрібно знати і так. В Меморандумі чітко написано, що країни-підписанти гарантують територіальну цілісність і непорушність кордонів України. А коли Лавров каже про якісь окремі зобов’язання України, то хай покаже, де це прописано в документі. Ми цитуємо документ і те, що є насправді, а він цитує свої власні вигадки. За ступенем цинізму і брехливості сьогоднішня Росія наздогнала, а може, вже і перегнала гітлерівську Німеччину. Питання лише в тому, що ті закінчили в Нюрнбергзі, а ці мають — в Гаазі».