«Ми будемо боротися»

Українське питання не сходить з порядку денного світової політики. Про це свідчать як заяви лідерів західних держав, так і численні матеріали в мас-медіа різних країн. Наразі всі обговорюють останні онлайн-переговори американського та російського президентів, які також вже дали свої коментарі. 

Президент США Джо Байден розповів, що у розмові з Путіним був дуже прямолінійним і чітко дав зрозуміти, що за вторгнення до України будуть серйозні наслідки, у тому числі економічні наслідки «небачених масштабів». «На додачу до того, я чітко сказав, що також ми надаватимемо українцям засоби для підвищення обороноздатності», — заявив Байден (eurointegration.com.ua). Він висловив переконання, що Путін почув сигнали, які хотіли до нього донести.

До і після переговорів з Путіним, Байден провів телефонні розмови з європейськими лідерами — Великої Британії, Німеччини, Франції та Італії. Більш того, за словами американського президента у четвер він проведе телефонні розмови з союзникам зі східного флангу НАТО, щоб детальніше розповісти про підсумки переговорів з президентом РФ та вислухати їхнє бачення нинішньої безпекової ситуації. Це так звана «Бухарестська дев’ятка», куди входять Литва, Латвія, Естонія, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія.

Але ця розмова відбудеться вже після спілкування у форматі конференц-дзвінка з президентом України Володимиром Зеленським, який позитивно переговори Байдена та Путіна.

ФОТО РЕЙТЕР

Така активна діяльність американської сторони свідчить про роботу з формування антипутінської коаліції разом з європейськими партнерами. Цьому свідчать і крайні заяви Німеччини та Франції.  

«У нас дуже чітка позиція: ми хочемо, щоб усі поважали недоторканність кордонів (України. — Ред.). Німеччина та її союзники роблять все можливе, щоб уникнути такої ескалації. Всі розуміють, що в іншому випадку будуть наслідки (для Росії. — Ред.), але зараз потрібно зробити все, щоб все залишалось так. Всі прагнуть того, щоб в Україні не було збройних зіткнень», — заявив в інтерв’ю Welt-TV новий канцлер Німеччини Олаф Шольц.

«Як йшлося в обговоренні цього питання лідерами держав та урядів формату Quint (США та найбільші держави Європи — Франція, Німеччина, Італія, Британія), ми дуже пильно стежимо за розвитком ситуації довкола України. Лідери держав та урядів висловили рішуче переконання, що суверенітет має  поважатися. Росії були передані жорсткі повідомлення про те, що наслідки за нові посягання на територіальну цілісність України будуть стратегічними й масштабними», — заявила речниця МЗС Франції.

Велика Британія, тим часом, продовжує надавати практичну підтримку Україні. «Чудові новини з Лондона: Велика Британія додатково виділить 1 млрд фунтів стерлінгів на підтримку України. Це нові інвестиції, торгівля, безпека. За підсумками моїх переговорів з Борисом Джонсоном (прем’єром Британії. — Ред.) торік розмір загальної британської підтримки збільшиться до 3,5 млрд фунтів», — написав у Twitter Володимир Зеленський.

Всі ці сигнали свідчать про те, що Захід на боці України. Але всі ми маємо розуміти, що у кожної країни своя гра, а тим більше, у світового лідера — США. «Ми сподіваємося, що до п’ятниці зможемо сказати й оголосити, що у нас будуть зустрічі на вищому рівні, не лише за нашої участі, але й щонайменш чотирьох наших найбільших союзників у НАТО та Росії, щоб обговорити стурбованість Росії з приводу НАТО і можливо чи ні напрацювати якісь рішення, щоб знизити напругу на східному флангу», — заявив Джо Байден журналістам.

Це фактично відповідь на ті «червоні лінії», які малює Путін, виставляючи їх як ультиматум Заходу. Очільник Кремля вже поспішив заявити, що у розмові з Байденом вони домовилися створити «структуру», в рамках якої буде відбуватися взаємодія щодо безпекових питань у контексті розширення НАТО і зауважень, які має з цього приводу РФ. Звичайно, це вже підхопили російські пропагандисти, волаючи на всю округу, що з їхнім лідером говорять і готові домовлятися. Дезінформація про те, що Захід щось винен Росії, яка має свої інтереси, а НАТО їм загрожує, що Україна взагалі нічого не вирішує, бо це «штучна держава» і взагалі там «бандерівці і фашисти», є частиною російської агресивної політики. 

Що в результаті? З одного боку, антипутінська коаліція жорстко реагує на «хотєлки» Кремля, а з іншого — залишає йому можливість для маневру. Як в рамках питання розширення НАТО на схід (Москва тут має наглість вимагати юридичних гарантій нереозширення Альянсу), хоча це питання можуть заговорити в безкінечних дипломатичних переговорах, так і в контексті виконання Мінських домовленостей. «Відведення військ РФ від українського кордону не буде, — пише у ФБ політтехнолог Олег Постернак. — Російська армія буде доти, доки не станеться певний прогрес у реалізації Мінських угод. І це відрізнятиме зимову військову тривогу від весняної. Примусова реінтеграція ОРДЛО в Україну, в очах Кремля, до речі, цілком органічно може стати страховкою такого бажаного невступу нашої держави в НАТО. Щоправда, Москва тут стратегічно може прорахуватися».   

А прорахується вона тільки тоді, коли Україна внутрішньо буде сильна і єдина. В таких умовах ми зможемо себе захистити, просуваючи свій план, а не бути частиною чужих розрахунків. «Україна здатна завдати занадто великої шкоди агресору, щоби він в здоровому глузді хотів починати таку операцію, — вважає міністр оборони України (2019—2020 рр.) Андрій Завгороднюк. — Абсолютна більшість населення України не бажає жити під окупацією на кшталт так званих ЛНР та ДНР. Україна є сильною та має досвід виборювати свою свободу та незалежність зі зброєю в руках. Навіть захопивши якісь території, їх втримання стане для росіян пеклом. Нам треба бути готовими до великої війни з РФ. Це абсолютно не означає, що вона настане. Але до неї готується наш ворог».

Задача України — зробити так, щоб ціна захисту країни не була занадто дорогою, або, не дай Боже, фатальною. «США, Велика Британія та інші союзники можуть завдати економічного удару (по Росії. — Ред.). Ми будемо воювати і боротися на місцях, на землі. Мені прикро це говорити, але буде багато загиблих російських солдатів, і ми сподіваємося, що президент Путін не хоче, щоб це сталося».