Навіщо нам Гаазький суд?

Під куполом ВРУ знову суперечки. Дії новоспеченої влади вже не влаштовують низку депутатів. І йдеться не лише про опозиційних народних обранців – членів фракції Партії регіонів та комуністів, а й багатьох позафракційних політиків.

Яблуком розбрату на цей раз стало голосування за проект заяви ВРУ до Гаазького трибуналу. Незважаючи на те, що «за» її ухвалення виступило аж 324 депутати, деякі з них і не намагалися приховати свого незадоволення як на стадії обговорення, так і постфактум. 

У початковій версії проекту заяви про покарання винних в злочинах проти людства, за словами депутатів, крім Януковича, фігурували прізвища Пшонки, Захарченка, Азарова, Клюєва, Сівковича, Арбузова, Шуляка, Лебедєва, Добкіна та Кернеса. Однак у кінцевому варіанту документу прізвища цих людей дивним чином зникли.

Сумніви – чому так сталося – у залі засідань миттєво озвучила екс-регіоналка Інна Богословська та позафракційний народний обранець Юрій Дерев’янко. Результат – до списку  включили колишнього Генпрокурора Пшонку та екс-міністра МВС Захарченка. «Решту будуть додавати в ході розслідування», - заявив спікер Ради Олександр Турчинов і поставив питання на голосування.

«Ганьба!», - відреагував у своєму Facebook Дерев’янко після ухвалення рішення. «Моїм колегам треба спочатку ознайомлюватися з нормативно-правовими актами, які регулюють ці правовідносини, а вже потім критикувати все, що тільки можна, - прокоментував «Дню» автор проекту заяви, народний депутат від «Батьківщини» Сергій Сас. – Безумовно, документ недосконалий (такий крок ми зробили вперше у своїй історії), але я переконаний, що всі винні будуть покарані. У заяві йдеться про відповідальність не лише Януковича, Пшонки, Захарченка, а й інших «інших вищих посадових осіб держави». Останніх визначить прокурор Міжнародного кримінального суду за всебічної допомоги України при розслідуванні справи».

Сергій Сас переконує, що перелічувати у цій заяві можна було багато прізвищ, але тоді це б уже була не заява (не може мати 20-30 сторінок, а вся необхідна інформація все одно буде направлена в додатках), та й не факт, що тоді б за неї проголосувала більшість ВРУ. «Важливо, щоб цей проект підтримало так багато депутатів», - каже Сас.

Тим часом Міжнародний кримінальний суд вже відреагував на звернення ВРУ і повідомив, що тільки прокурор МКС буде приймати рішення про початок розслідування. На запит журналістів у суді зазначили, що в даний час «не мають ніякої юрисдикції над Україною, оскільки вона не є державою-учасником Римського статуту, яким було засновано суд».

Нагадаємо, 11 липня 2001 року за часів президентства Леоніда Кучми Конституційний суд України встановив «категоричну» невідповідність Римського статуту Конституції України. «Дехто у нас із тих, хто був тоді при владі побоювався (мабуть, побоюється й досі. – Авт.), що може стати фігурантом у розслідуванні Міжнародного кримінального суду, - говорить «Дню» Сергій Сас. - Корумпованість вітчизняної судової системи давала шанс уникнути покарання в Україні. ВРУ так і не дали проголосувати за ратифікацію Римського статуту. Поки є це рішення КС (юридичних підстав для його скасування фактично немає), а правоохоронну систему в Україні треба реформувати (часу у нас зараз немає), ми вирішили звернутися за допомогою до шановної міжнародної інституції МКС».

Правники із доводами політиків не погоджуються і не радять за найменших проблем відразу ж просити допомоги за кордоном. «У нас є достатньо власних законів і компетентних органів, які можуть провести якісне розслідування і притягнути винних до відповідальності, - говорить «Дню» юрист Олег Березюк. - Розпорошувати увагу на те, що буде в майбутньому – непотрібно. Треба виходити з норм національного законодавства, нормального проводити розслідування та притягувати винних до відповідальності. Фахівців, які зможуть зробити це якісно у нас є достатньо».

Вівторкове рішення Ради правник Геннадій Друзенко взагалі охарактеризував «Дню» як «нефаховий крок», що має на меті не покарання винних, а, навпаки, подальше затягування справи. «Логіка здорового глузду підказує: навіщо летіти з Куренівки на оболонь через Гаагу?, - розповідає «Дню» Геннадій Друзенко. – Сьогодні вся влада перейшла до опозиції. Генеральну прокуратуру, МВС, СБУ нині очолюють люди, які боролися проти режиму Януковича. Що їм заважає у цей самий момент проводити оперативно-розшукові дії, затримувати і судити винних у злочинах проти українців? Навіщо вдаватися до надзвичайно довгих і дорогих міжнародних механізмів? У Югославії відповідальність злочинців довели більш, ніж за 10 років. Хіба це нам потрібно?»

Українське законодавство, вважає експерт, дозволяє порушити справи проти конкретних людей і покарати злочинців вже до кінця цього року. «Відстрочена справедливість є відмовою справедливості», - цитує фахівець британське прислів’я. - Необхідно застосувати весь оперативний апарат, знайти Януковича і його спільників, довести їхню вину, а в Києві (не Гаазі) обов’язково (!) провести публічний суд над ними».

Чому така проста процедура не є варіатом №1 у діях нової влади? Експерти відповіді не мають. Утім, припускають, що, можливо, фрази «Міжнародний кримінальний суд», «Римський статут», «Гаага» звучать в піар-просторі набагато резонансніше, ніж «українська прокуратура» чи «український суд». Чи будуть винні покарані і коли? Залежить тільки від влади. Від неї, а не ефемерного рішення Гаазького трибуналу.