Небезпечний, бо правий...

У вівторок колишній очільник Генерального штабу ЗСУ Володимир Замана вперше дав прес-конференцію після звільнення з-під варти. 24 травня Апеляційний суд Києва прийняв рішення відпустити генерала. Нагадаємо, 25 лютого 2019 року Військова прокуратура спільно з СБУ затримала Заману та звинуватила його в «держзраді». Печерський райсуд Києва тричі обирав екс-начальнику Генштабу міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (утримувався в ізоляторі СБУ). 

Суд зобов’язав Заману прибувати за кожною вимогою слідчого прокурора або слідчого судді до суду. 

«У мене було багато питань стосовно того, що відбувалося на Майдані й на Донбасі. Чому анексія Криму розпочалася 20-го числа, а до 27-го не було призначено міністра оборони?», — заявив під час прес-конференції Замана, додавши: «Я  був готовий очолити Збройні Сили і захистити Крим».  

«Багато офіцерів і генералів не розуміють за що та чому судять генерала Володимира Заману — вони знають і пам’ятають, що саме він робив і чого вимагав від військ, бачать невідповідність політичних оцінок реальним його діям і вкладу в розбудову ефективної оборони держави, — заявив раніше в інтерв’ю «Дню» адмірал Ігор Кабаненко. — Будьте впевнені: у військах дуже прискіпливо відстежують цей процес, бо лінки у військовому середовищі дуже прості: це може стосуватися кожного, хто носить офіцерські погони. Водночас офіцери з досвідом пам’ятають оборонні уроки новітньої історії України: якщо перемоги — то це політиків, якщо поразки — то це військових. Хоча насправді поразки досить часто мали місце через непрофесійні політичні рішення або відсутність таких взагалі саме тоді, коли ситуація вимагала цього. На превеликий жаль, це один з невивчених уроків новітньої історії України».

Зате знайшли «винних» у помилках на початку окупації частини українських територій і прирівняли цих людей до зрадників. У таких моментах питання справедливості і честі стоїть особливо гостро. Виникає питання — що тоді є державна зрада і хто є справжнім зрадником? 

«Невідомо чим могли закінчитись вибори, тому треба було знайти людину на яку можна було все звалити...», — пояснює своє переслідування Замана. 

Схоже, саме Заману вирішили зробити «цапом відбувайлом»... А все через те, що у 2014-му були одиниці, які мали знання і відповідальність, але навіть до них не дослухалися. Замість того, щоб мобільно реагувати на агресію Росії, в Києві нова влада ділила посади. Не кажучи про те, що сама армія після багатьох років руйнування була в слабкому стані. На прикладі Замани ми бачимо, як військові стають заручниками політиків. Це дуже небезпечний приклад, особливо у воюючій країні. Звільнення екс-начальника Генштабу — позитивний сигнал при новій владі, але потрібно бути дуже обережними, аби не наступити на ті ж самі граблі з іншими звільненими з посад військовими.