Нового очільника найзахіднішої області називають людиною Балог

Офіційна столиця Карпатської України, центр українського Потисся та третє за кількістю населення у сучасному Закарпатті місто Хуст впродовж останніх ста років жодного разу не «народжував» офіційного лідера області. А от цьогоріч ніби «прорвало»: 2 березня на вакантну посаду голови ОДА був призначений народний депутат від «Батьківщини», «фронтозміновець» з Хуста тридцятиоднорічний Валерій Лунченко, а 15 вересня Президент П.Порошенко підписав Указ на нового т.в.о. голови Закарпатської ОДА Василя Губаля, який до цього працював головою Хустської райради. На останній прес-конференції у якості голови ОДА В.Лунченко своє усунення з посади назвав абсолютно логічним, адже буквально за добу до цього з’їзд партії «Народний фронт» висунув його кандидатом у депутати від цієї політсили, відвівши йому 19-ту – майже гарантовано прохідну позицію у списку. Поєднання функцій керівника області та кандидата у депутати назвав нелогічним. Втім, до цього, він півроку «логічно» поєднував функції голови ОДА з мандатом народного депутата… Власне політичне майбутнє В.Лунченко не зводить до самого лишень депутатства. «Якщо команда (читай – партія – авт.) скаже бути губернатором – з радістю повернуся на цю посаду, якщо міністром – піду працювати міністром», - натякнув він на своє можливе призначення у крісло очільника Міністерства інфраструктури у новому уряді А.Яценюка.

Однак попри «правильну» риторику екс-губернатора справжні причини, що призвели до зміни керівництва області, слід шукати у Києві. Відомо, що В. Лунченко є креатурою прем’єра А. Яценюка. За час його губернаторства мала місце жорстка, хоча й не надто публічна боротьба за вплив з кланом Балог, який намагався залучитися підтримкою П. Порошенка, аби повернути собі повний контроль над областю. Поголос про можливість звільнення В.Лунченка і призначення В. Губаля головою ОДА пішов відразу по президентських виборах, однак П. Порошенко до останнього моменту тримав паузу.

Поки Президент і прем’єр шукали алгоритм майбутньої участі своїх політсил у парламентських виборах -  ситуація на Закарпатті влаштовувала обох. Після недільних з’їздів «Блоку П. Порошенка» та «Народного фронту», які прийняли рішення йти на вибори «окремими колонами», підкилимні протиріччя вийшли на публіку. В результаті клан Балог отримав не лише підтримку президентської політичної сили у 4 з 5 мажоритарних округів Закарпаття, а й призначення свого ставленика в губернаторське крісло.

Наразі загал Закарпаття про свого нового тимчасового очільника знає дуже мало. Інформація про його життєпис є доволі мізерною і не вельми привабливою. Найсвітліші сторінки біографії: середня школа, служба в армії, навчання у ПТУ, робота за робітничим фахом на радіозаводі, а згодом - у цегельному та сувенірному цехах місцевого колгоспу. Після розвалу колгоспів працював майстром заготівлі лісу, директором лісозаготівельного підприємства у селищі Воловець, після банкрутства якого зайнявся приватним підприємництвом. У 39 років здобув вищу освіту і фах економіста у «Львівській політехніці». У 2010 році обраний головою Хустської райради, є головою райорганізації литвинівської Народної партії.

Своєї програми дій на посаді керівника області Василь Губаль наразі ще не оприлюднював, але перше словесне «хустське дербі» уже відбулося. У коментарі для ЗМІ він так оцінив роботу свого попередника-земляка: «гірше, ніж було при ньому не буде - я докладатиму для цього усіх зусиль».  «Щоб не було гірше – не є досягненням. Треба працювати так, щоб закарпатцям стало краще», - миттєво відреагував на першу заяву свого наступника  екс-губернатор.