Олександр Мороз: в Україні немає власної економічної політики

Вести мову сьогодні про об'єднання України, Росії та Білорусії в єдину слов'янську державу недоцільно. Так голова парламенту Олександр Мороз прокоментував журналістам наміри групи українських парламентаріїв - членів Компартії підняти в майбутній Верховній Раді питання про об'єднання трьох держав. Він зазначив, що "статус такого утворення непевний і неконкретний", повідомляє агентство Інтерфакс-Україна. О.Мороз вважає, що "час покаже", якою в майбутньому буде система відносин між трьома державами. "Поспішність у цьому відношенні не може спричинити позитивних результатів", - сказав він.

Під час зустрічі зі студентами та журналістами в університеті "Києво-Могилянська академія" напередодні уїк-енду відчувалося прагнення Олександра Мороза ухилитися від конфронтаційних політичних питань і перевести розмову в економічне річище, де невдоволення сучасним станом речей об'єднує прихильників більшості політичних сил.

На думку Голови Верховної Ради, Україна не має економічної політики, обумовленої власними інтересами. Вимоги МВФ щодо скорочення бюджетних витрат він назвав неприпустимими. За словами Мороза, приватизацію проводити треба, але методами і темпами, які не руйнують виробництва. Що робить на урядовому рівні для впровадження таких методів нинішній міністр економіки, соціаліст Віктор Суслов - третій у виборчому списку блоку СПУ - СелПУ, Мороз не пояснив.

На думку Мороза, через 15 - 20 років найбільший вплив у світі матимуть держави, які вирішать продовольчу проблему. Не зважаючи на те, що свої продовольчі проблеми сьогодні успішно вирішують головним чином країни із приватною власністю на землю, Голова ВР підтвердив непорушність своєї позиції щодо неприпустимості приватної власності на землю. Він не припускає навіть обмеженого вирішення цього питання: встановлення права приватної власності на землю (і таким чином права купівлі-продажу) лише для громадян України, для селян тощо. Можливо, справа зовсім не у вирішенні продовольчої проблеми, а в тому, що голови колгоспів лише тоді захочуть підтримувати лідера соціалістів і зможуть це забезпечити, якщо він зберігатиме їхнє монопольне володіння земельними ресурсами?

Олександр Мороз також іще раз визнав доцільність реприватизації об'єктів колишньої державної власності, якщо вони були приватизовані з порушенням законодавства. Незрозумілим лишається механізм реалізації цієї ідеї: хто і як визначатиме міру порушень, за якою має настати націоналізація і потім нова приватизація об'єктів. На думку Мороза, слід розібратися з банківською системою; частина банків з більш ніж двохсот нині існуючих в Україні, має зникнути. У цілому склалося враження, що така позиція Мороза пояснюється його невдоволенням надто великою кількістю економічно сильних суб'єктів, які за впливом у суспільстві конкурують із державною владою, іноді й переграють її, а не мотивами потреб української економіки.

За словами Мороза, зміст діяльності Президента Леоніда Кучми в економічній сфері не відповідає його власній програмі "Шляхом радикальних демократичних реформ", за яку і сам Голова Верховної Ради голосував 1994 року. На його думку, багато речей у країні робиться всупереч цій програмі.

Наприкінці, відповідаючи на запитання стосовно рішення суду про нереєстрацію кандидатів у мери Києва, висловив сподівання, що питання обрання мера столиці вирішиться дещо пізніше, з обранням нової Верховної Ради. Ця думка прозвучала таким чином, що стали зрозумілими сподівання Мороза головувати в новій Верховній Раді. Чи мають ці сподівання хоч якісь підстави, ми дізнаємося вже 30 березня.