Опозиція свариться, Регіони тішаться
Представники партій, що планують створити блок «Наша Україна» — «Народна cамооборона» — «Правиця», тиражують старі виборчі помилки. Вони публічно лаються й сперечаються про пропорційність квот у блоці; вони, незважаючи на те, що вибори ще не відбулися, вже сперечаються про те, хто на яку посаду в майбутньому уряді й Раді претендує. А регіонали тим часом, уважно аналізуючи партійні розбрати опонентів і публічно з іронією критикуючи їх, тихо, без зайвої суєти й скандалів, готуються до дострокових виборів.
На виборчій карті країни — дежа вю. Знову пропрезидентські партії намагаються вмістити свої амбіції в одну запряжку. Знову вони сперечаються: хто ж буде першим, другим чи третім номером у блоці з неабиякою назвою: «Наша Україна — Самооборона — Правиця». І, дійсно, кому бути лідером, якщо в блоці-то цілих п’ять відповідних претендентів: Кириленко, Луценко, Костенко, Тарасюк, Матвієнко... Воно, безперечно, добре після численних коаліційних проколів зразка 2006 року представити «помаранчевому» виборцю нового лідера, що не дискредитував себе, але є тут кілька «але». Перше, і головне, — поки представники вищеназваного блоку, як завжди, виносячи сміття з хати, сперечаються про те, чиє прізвище буде першим у виборчому списку, прес-служба Партії регіонів оперативно рапортує: Партія регіонів і Віктор Янукович — лідери всеукраїнського соцопитування. Співробітники прес-служби ПР, посилаючись на дослідження Research & Branding Group, повідомляють суспільству про те, що рейтинг «синьо-білої» команди становить 32,1%, а рівень довіри до лідера ПР у відсотковому еквіваленті — 40. До речі, за результатами цього ж опитування, який «висить» на партійному сайті ПР, вказується, що в разі проведення виборів у Верховну Раду найближчим часом виборчий бар’єр подолали б п’ять політичних партій: Партія регіонів (32,1%), БЮТ (17,0%), «Наша Україна» (10,6%), КПУ (4,0%), «Народна самооборона» (3,6%). Але головний акцент у всій стартовій виборчій суєті варто, швидше за все, ставити не на те, як складеться партійний пасьянс у Раді шостого скликання, а на помилки, які, судячи з усього, нічого так і не навчили представників пропрезидентські сили.
«Ми йдемо на вибори!» — всує кричать опозиціонери від БЮТ, «Нашої України», «Самооборони» і т.д. А що тим часом робить найбільша за чисельністю фракція в парламенті п’ятого скликання? Хіба сурмлять на всіх кутах навіть найбалакучіші регіонали про те, хто ввійде в їхній новий список? Ні. Хіба «горить» ЗМІ замітками про те, хто з «синьо- білих» хоче обійняти ту чи іншу міністерську посаду в майбутньому уряді? Ні. А вчорашній нашоукраїнець, а нині представник «Самооборони» Давид Жванія вже встиг оголосити на всю країну, що в його трудовій книжці після дострокових виборів стоятиме запис: віце-прем’єр-міністр. У запалі пристрастей створення виборчого блоку, чиє народження благословив сам Президент, його «батьки» не бачать, що щодня віддають козирі своїм опонентам — регіоналам, які тихо, без скандалів, суєти й публічних суперечок, збирають усе більші плоди з електорального поля. І ситуація ця один в один нагадує торішні вибори: поки «помаранчеві» лаялися, «синьо-білі» нарощували електоральні м’язи. І, потрібно визнати, наростили досить для того, щоб у 450-му парламенті п’ятого скликання зайняти 186 місць. Тішить той факт, що БЮТ вирішив йти окремо, інакше б і до планових виборів 2011 року вони б не домовилися й про умови спільної участі у виборчій естафеті, й вже, тим більше, — про посади.
Дуже мало точок зіткнення навколо загальних ідеологічних цінностей і понадміру багато амбіцій. Ось що стає каменем спотикання на шляху до цивілізованого демократичного процесу створення єдиного блоку на базі «НУ», «НС», «Правиці». І з таким «розкладом» дострокове виборче перетасовування потрібно, пробачте, як мертвому примочка, оскільки ПР знову візьме більшість і зайвий раз доведе українцям і світовій спільноті, що опозиція, яка вимагає перевиборів, була неправа. А далі що? А далі знову Янукович — прем’єр, провладна коаліція в Раді й синхронні (дай Боже, щоб не силові) бої з програвшою Банківською. Одним словом, спокій і після виборів навряд чи чекає нас. Звичайно ж, шанси на рівну виборчу боротьбу все ще зберігаються, й не виключено, що саме пропрезидентською стане коаліція в Раді майбутнього скликання. Але це «диво» здійсниться лише тоді, коли ті, хто нині акумулює свою увагу на вищих посадах у ще не існуючому Кабміні й парламенті, нарешті, зрозуміють, що хаос і дисципліна — різні речі. Саме хаос панує зараз у «помаранчевому» таборі. І саме на цьому возі «синьо-білі» тріумфально можуть в’їхати в майбутню Раду. Можливо, структура Партії регіонів трохи й зміниться, Рінат Ахметов, кажуть, у своєму офісі нині особисто проводить «кастинг» бажаючих стати народним депутатом від Партії регіонів у Раді нового скликання. Тільки ось хто чув про це, а? А регіонали (та й уся країна) про суперечки опонентів чули і активно, не шкодуючи іронії й сарказму, їх коментують. Найпоширеніша нині серед соратників Януковича стара — добра, але вельми й вельми повчальна для «помаранчевих» приказка: «Ми ділили апельсин, нас так багато, він — один». А вибори, до речі, якщо не виникне нових форс-мажорних обставин, уже не за горами. На календарі вже 14 червня, до часу «Ч» залишилося три з половиною місяці. Цього часу досить, щоб розчарувати потенційних виборців, і ой як мало для завоювання їхніх сердець. Так що поспішайте всі: «помаранчеві», «синьо-білі», «серцеві», «малинові», «червоні»... Тільки, поспішаючи, не допускайте минулих помилок, нація добре пам’ятає всі ваші слова й справи і незабаром обов’язково дасть їм належну оцінку.
