Оптимізм прем’єра не наближає нас до СОТ

— Пане Каутцор-Шрьодер, відомо, що ви спеціалізуєтеся на питаннях торгівлі послугами. Останнє зведення Держкомстату свідчить, що позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами України 2000 року скоротилося на 15,0% — до $ 2 126 млн. При цьому загальний обсяг зовнішньої торгівлі послугами зріс на 2,5%, порівняно з 1999 роком, і становив $ 4 847,6 млн., зокрема експорт — $ 3 486,8 млн. (скорочення на 3,5%), імпорт — $ 1 360,8 млн. (зростання на 22,2%). Найбільшу питому вагу в загальному обсязі українського експорту як і раніше мають транспортні послуги (83,7%), імпорту — державні послуги (49,3%). Скажіть, як співвідносяться ці показники з рівнем торгівлі послугами в західноєвропейських країнах?

К.К.-Ш.: — Слід зазначити, що, незважаючи на зниження минулого року експортних послуг, загальний баланс залишається позитивним. Ситуація в інших європейських країнах відрізняється від України. Приміром, у Німеччині є дефіцит у торгівлі послугами, оскільки негативним був баланс туристичних послуг: німці більше люблять їздити в інші країни, ніж приймати туристів. У США, Великiй Британії та Франції досягнуто позитивного сальдо в торгівлі послугами. У двох перших країнах це в основному досягнуто за рахунок фінансових послуг — з боку банків і страхових компаній, а у Франції — завдяки високим прибуткам від туристичних послуг. Звичайно, обсяг торгівлі послугами в Україні набагато менший, ніж у згаданих країнах, де цей вид торгівлі відноситься до основних секторів економіки. Зі вступом України у Світову організацію торгiвлi і з інтеграцією в європейське співтовариство ці цифри мають збільшитися. Наприклад, в України, що має гарні місця на Чорному морі, є добрі можливості для розвитку туристичного сектора.

— Чи могли б в Україні так само успішно розвиватися й фінансові послуги?

К.К.-Ш.: — Я не фахівець у цій галузі, до того ж недовго перебуваю в Україні. Можу лише зазначити, що після вступу України в СОТ тут з’явиться більше іноземних банків, що стимулюватиме розвиток економіки.

С.А.: — З приходом іноземних банків зросте конкуренція, а це призведе до зниження процентних ставок за банківськими кредитами (зараз вони досягають 30—40%) і збільшення кредитування. Ставши членом СОТ, Україна візьме на себе зобов’язання щодо створення такого законодавства, за якого українські та іноземні банки перебуватимуть у рівних умовах. Можливо, вступ України до СОТ також підштовхне багато українських банків до злиття один з одним, щоб посилити свої позиції, або до злиття із західними банками, як це сталося в Росії. Кажучи про довгострокову перспективу, можна передбачити, що в Україні стане менше банків, ніж зараз.

— Чи означав би вступ України до ВТО визнання її країною з ринковою економікою?

К.К.-Ш.: — Цікаве запитання. Країни колишнього СРСР, що вступили до СОТ, визнані членами цієї організації як країни з ринковою економікою. Мені здається, так само буде й з Україною. Хоча, звичайно, бувають і винятки.

— Як ви оцінюєте ступінь готовності України до вступу в СОТ?

К.К.-Ш.: — Останніми роками українська сторона робить значні зусилля для того, щоб Україна стала членом ВТО, хоча були періоди, коли цей процес сповільнювався. Вступ до СОТ — це складний процес, який забирає багато часу. Наприклад, Китай почав переговори про вступ до СОТ 14 років тому й досі не є її членом. Росія, як і Україна, почала процедуру 1993 року й ще не увійшла до СОТ. Країна, яка збирається увійти до цієї організації, на спеціальних робочих зустрічах має пояснити, як працює її торгова система. Одна ця процедура розтягується як мінімум на 3—4 роки. Крім того, країна-претендентка має провести двосторонні переговори з приводу торгівлі з тими членами СОТ, які зацікавлені в її ринках. До речі, зацікавленість в Україні вже виявляють близько 20—30 країн. Найкоротшим був шлях вступу до СОТ у Киргизстану — два роки й чотири місяці, й то тому, що він погоджувався на всі пропозиції, що надходили під час двосторонніх переговорів. Багато залежить від того, наскільки уряд прискорює цей процес.

С.А.: — У такій країні, як Україна, має бути більше фахівців, які займаються питаннями вступу до СОТ . У Мінекономіки цими питаннями займається відділ, що складається з п’яти осіб, але лише троє займаються СОТ стовідсотково. Ще гірше з кадрами в інших міністерствах, де ця ділянка роботи, як правило, віддана на відкуп одній людині. Але є ще вищий державний рівень, де має розроблятися стратегія вступу до СОТ . І якщо на вищому рівні це питання не стало предметом постійного обговорення, то це вказує на відсутність в уряду політичної волі.

— Крім волі, потрібні, звичайно, й фінансові ресурси...

С.А.: — Нещодавно я був у Ємені, який також тримає курс на СОТ . І в цій набагато менш розвиненій країні, ніж Україна, бюджет комітету з питань вступу до СОТ становить $ 100 тис., і він може бути збільшений вдвічі. Бюджет відповідного комітету Йорданії, що отримала членство у СОТ , становив $ 200—250 тис. Мені нічого невідомо про наявність такого бюджету в Україні, але я знаю, що через брак грошей у людей виникають проблеми з поїздкою в Женеву (місцеперебування СОТ . — Ред. ). Прикро й те, що часто українські представники в Женеві демонструють явну некомпетентність: готують пропозиції й представляють їх чомусь різні люди.

— Наскільки реально сьогодні говорити про конкретні терміни вступу України до СОТ?

С.А.: — Минулого року ми дізналися з українських ЗМІ про те, що до кінця року Україна стане членом СОТ . З політичної точки зору, це несерйозно. В цьому випадку слова високої посадової особи розходяться з реальністю й свідчать про її непоінформованість.

К.К.-Ш.: — Слід також врахувати, що Україна — не єдина країна, що вступає до СОТ , — в даний момент таких країн 30. Тому час, який відводиться на переговори з кожним кандидатом, вельми обмежений. Існує така процедура, за якої кожній країні надається свій час на переговори. Тут діє те саме правило, що й в аеропорту: якщо прогавив свою чергу, то переходиш в її кінець. Україна вже прогавила свою чергу, яка була призначена на 5 березня, оскільки не встигла підготувати документи. Тепер вона у хвості черги, і її новий термін підійде наприкінці травня — в червні.

— Проте прем’єр-міністр Віктор Ющенко впевнено заявляє, що 2001 року Україна стане членом СТО.

С.А.: — Цьому можна дати дві інтерпретації. Перша: у прем’єра є бажання бачити Україну у СОТ , але до нього ще потрібні політична воля й фінансові ресурси. Принаймні, бажання є, але поки не видно волі: якогось зв’язку між ними немає. Друге пояснення може бути таким: можливо, український прем’єр недостатньо інформований про справжній стан справ.

Тому я вважаю, що заява В. Ющенка про можливість вступу України 2001 року до СОТ була надто оптимістичною.