Особливості національної «коаліціади»

Уже другий тиждень спливає з моменту проведення дострокових парламентських виборів в Україні. А коаліції все ще немає. І це —зважаючи на складну економічну та військову ситуацію в державі. Затягується все — підрахунок голосів виборців, оприлюднення результатів голосування, формування уряду. За даними ЦВК, підрахованими є 99,93% голосів, а остаточні результати виборів заважає встановити лише одна «проблемна» ОВК №59. Учора Президент Петро Порошенко навіть зібрав нараду щодо ситуації навколо підрахунку голосів і заявив про неприпустимість затягування оголошення результатів. В свою чергу голова ЦВК Михайло Охендовський сказав, що встановити результати без правоохоронців неможливо. Одним словом, процес триває. Але тривати він за законом може до 10 листопада включно.

На даному етапі формування коаліції відбувається робота семи груп, сформованих із представників трьох партій-переможців та експертів, які працюють за власними напрямками майбутніх реформ. Так, «Блок Порошенка» очолює напрямок конституційної, бюджетно-фінансової реформи, реформи ЖКГ та інфраструктури, а також політико-правовий напрямок. «Народний фронт» опікується питаннями національної безпеки та оборони, а також соціально-гуманітарним напрямком. Курс «Самопомочі» — енергетична незалежність та реформи агропромислового комплексу. Дані робочі групи мають узгодити та об’єднати позиції трьох політичних сил в єдину спільну концепцію.

Одне з найважливіших питань, звичайно, кадрове. Хто втілюватиме реформи? Не зважаючи на те, що учасники переговорів вже відхрестилися від квотного принципу, не секрет, що торги тривають. Головне крісло Кабміну, скоріш за все, так і залишиться за Арсенієм Яценюком. На головування у ВРУ можуть претендувати три основні кандидати — Володимир Гройсман, Юрій Луценко та Олександр Турчинов. Найбільш важливі напрямки нового Кабміну — силовий та економічний. Як пишуть ЗМІ, силовий блок скоріше перейде до «БПП», а економічний стане предметом коаліційних переговорів.

«Ми як виконавчий комітет реформ, — говорить заступник глави АП Дмитро Шимків, — отримуємо багато зворотного зв’язку щодо тексту коаліційної угоди, є досить цікаві зауваження». Європейська бізнес-асоціація, за його словами, пропонує на 50% зменшити витрати бюджету, Американська торгівельна палата рекомендує детальніше виписати питання дерегуляції, міжнародні консалтингові компанії рекомендують приділити більше уваги питанню реформування судової системи. «Нова країна» рекомендує відмовитися від створення Національного агентства з питань протидії корупції, а «Реанімаційний проект реформ», навпаки, підтримує створення такого органу.

«Усі ці напрацювання передані до робочої групи й експертів, які працюють над коаліційною угодою», — повідомив Шимків і підкреслив, лише дещо перефразувавши слова Президента України: міжнародний досвід показує, що чим детальніше прописана коаліційна угода, тим «довше живе уряд». З цією заявою далеко не повністю солідаризується експертне співтовариство.

Керівник аналітичного центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов підкреслює, що країна практично перебуває у стані технічного дефолту. На його думку, проект бюджету на наступний рік обіцяє бути вкрай контраверсійним: 40% бюджету — це оплата зовнішніх боргів і їх обслуговування. Золотарьов називає головний кошторис країни «бюджетом соціального дефолту держави». Він вважає, що все це здатне радикально прискорити перебіг подій в Україні. І те, що сьогодні є абсолютно очевидним, завтра може стати абсолютно незрозумілим і викликати безліч запитань.

Золотарьов зазначає, що проект коаліційної угоди, підготовлений «Блоком Порошенка» — досить конкретний, великообсяговий, 48-сторінковий документ і «відрізняється в кращу сторону від проекту угоди», запропонованого «Народним фронтом». Але того ж дня Арсеній Петрович у своєму виступі досить грамотно й чітко компенсував недоліки свого проекту. Експерт констатує, що рейтинг Президента порівняно з березнем впав на сьогодні вдвічі, й передбачає, що у зв’язку з цим Петро Олексійович постарається зробити, щоб і рейтинг прем’єра щез у тих економічних труднощах і соціальних проблемах, з якими зіткнеться країна.

«Мій прогноз, — говорить Золотарьов, — що, швидше за все, Арсеній Петрович (у результаті коаліціади. — Авт.) отримає прем’єрське крісло, але його потихеньку підставлятимуть, «зливатимуть» і, використовуючи російську термінологію, «чубайсизуватимуть». «Ближче до весни у Арсенія Петровича буде дуже важкий і проблематичний час, коли оточення Президента постарається перевести всі стрілки на прем’єра й зробити його винуватцем тих проблем, з якими зіткнеться країна». Експерт посилається на новообраних народних депутатів від «Народного фронту», які заявляють про те, що можливі й зовсім інші варіанти коаліції, в яких не буде «Блоку Порошенка». Проте. Експерт зазначає, що Президент у своєму виступі вже вніс до коаліційного процесу «останній штрих». На думку експерта, його можна було б викласти так: «Формувати уряд буду я, а відповідати за результати його роботи буде Арсеній Петрович».

Роз’яснюючи позиції сторін, Золотарьов зауважує, що «Народний фронт» заявив претензії на керівництво силовим блоком уряду. А оскільки в нинішній ситуації найважливішими є економічний і силовий блоки, то контроль над силовиками дозволяє в разі посилення економічної ситуації або політичної кризи випустити на сцену «комбата Железняка»... Тож Президент, на думку експерта, просто не може задовольнити амбіції Яценюка щодо силового блоку. У зв’язку з цим, передбачає Золотарьов, «швидкого рішення не буде».

«Народний фронт», який небезпідставно вважає себе переможцем на виборах, сьогодні не має наміру дозволити Порошенку отримати ключовий вплив на роботу коаліції», — зазначає експерт Київського центру політичних досліджень і конфліктології Денис Кирюхін. Політолог також зауважує, що хоч би яким був уряд, сьогодні очевидно, що принципових розбіжностей у соціально-економічній сфері між претендентами на лідерство в коаліції немає. Боротьба йде лише довкола правил роботи коаліції й за місця в уряді. Але всі згодні з тим, що уряд має працювати в тісній в’язці з Міжнародним валютним фондом, реалізовувати його програму для України. «Є тісний консенсус політичного класу, що перебуває зараз при владі, що саме це й треба робити. За досить м’якої позиції щодо великого капіталу й досить жорсткого тиску на малий і середній бізнес», — уточнює експерт.

«Коаліція буде сформована трьома політичними силами («Блоком Петра Порошенка», «Народним фронтом» і партією «Самопоміч»). При цьому буде заявлено про широку коаліцію й, швидше за все, про її підтримку заявлять і Тимошенко і Ляшко, але реальний розподіл посад проведуть названі три сили», — прогнозує директор Українського інституту аналізу й менеджменту політики Руслан Бортник. Він упевнений, що розподіл посад, незважаючи на протести, буде все-таки квотним. «Коаліцію створять швидко й легко, але вона не буде стабільною, — говорить експерт. — Її конфігурація впродовж наступного року мінятиметься, оскільки найбільші партії («Блок Порошкенка» і «Нардний фронт») мають можливість створити коаліцію без свого прямого конкурента». Крім того, він звертає увагу на закладені в проект угоди «Блоком Порошенка» умови розпуску коаліції. Деталі? Але саме в них, як відомо, може ховатися хто-завгодно.

«День» запитав у експертів, наскільки впливатиме на створення коаліції й роботу новообраного парламенту група народних депутатів, до якої можуть увійти командири добровольчих батальйонів. «Комбати у Верховній Раді — це як у п’єсі рушниця, що висить на стіні в першому акті, — сказав Бортник, — колись вона може вистрілити. За комбатами стоїть військова й досить значна сила. Через політичну недосвідченість, непідготовленість, неграмотність і недалекоглядність цієї сили в парламенті може знайтися (я боюся цього) дуже багато бажаючих маніпулювати нею. Досвідчені політики можуть нацьковувати цю силу то в один, то в інший бік. І це може бути дуже небезпечно для країни».