«Озброюватись і не піддаватися тиску»

Усім відомий афоризм, що Історія нас вчить того, що вона нічого не вчить, схоже, поки що залишається актуальним і для нашої країни. Однак треба віддати належне деяким нашим політикам і депутатам, котрі хочуть стати понад цим афоризмом. І прикладом цього став круглий стіл на тему: «Ядерне роззброєння України: уроки, висновки та перспективи на майбутнє», який ініціював народний депутат України, заступник голови Комітету у закордонних справах Віктор ВОВК. Відкриваючи його, він наголосив, що ця тематика ядерного роззброєння  актуалізувалася через збройну агресію Росії. За його словами, одне з головних завдань нинішнього круглого столу полягає в тому, щоб  конструктивно обговорити і спробувати раціонально осмислити уроки нашого ядерного роззброєння і зробити висновки з цієї історії.

«Очевидно, що на зорі незалежності України політичний клас нової держави виявився не готовим виробити адекватну спільну відповідь на виклики із ліквідації озброєнь, які перебували на українській території, та реалізувати єдину державну політику», — наголосив він.

«А потрібно було, — продовжив В. Вовк, — по-перше, забезпечити надійні гарантії безпеки без’ядерної України, по-друге, отримати належні фінансові та матеріальні компенсації за ядерні матеріали через відмову від озброєнь власності і, по-третє, використати фактичний ядерний статус для інтеграції України в європейські та євроатлантичні структури — іншими словами, отримати максимальну вигоду від ядерного роззброєння».

Віктор ВОВК: Потрібно було, по-перше, забезпечити надійні гарантії безпеки без’ядерної України, по-друге, отримати належні фінансові та матеріальні компенсації за ядерні матеріали через відмову від озброєнь власності та, по-третє, використати фактичний ядерний статус для інтеграції України в європейські та євроатлантичні структури — іншими словами, отримати максимальну вигоду від ядерного роззброєння

Вовк попросив учасників круглого столу, з одного боку, обговорити головні причини, уроки та висновки з цієї історичної невдачі нашої молодої держави, а з іншого — висловити думки щодо того,  як перетворити очевидну слабкість нашого ядерного роззброєння і зневаження світовою спільнотою морального прикладу на надійну силу  в  захисті національних інтересів на міжнародній арені.

Також Віктор Вовк звернув увагу на те, що влада, схоже, нехтує такими потенційними можливостями, черговим проявом чого стала відмова в останній момент від участі в нашому круглому столі кількох близьких до владних інституцій людей — директора НІСД, секретаря РНБОУ (1994—1999 рр.)  Володимира Горбуліна, та першого заступника голови Верховної Ради (1992—1994 рр.) Василя Дурдинця.

ТРИ УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Заступник голови Верховної Ради Оксана СИРОЇД у своєму виступі зазначила, що така дискусія мала б відбутись після початку російської агресії, але чомусь влада не відважується говорити про речі, які для нас є стратегічно важливими. На її думку, агресія РФ проти України якраз є наслідком, зокрема, і втрати нашою державою ядерного озброєння.

Говорячи про значення Будапештського меморандуму для України, вона сказала, що спеціально перечитала стенограму виступу тодішнього міністра закордонних справ Геннадія Удовенка у Верховній Раді, котрий переконував усіх, які унікальні гарантії надає ця угода, що їх ніхто у світі не отримував.

«Це зокрема перегукується з тим, що ми чуємо про Мінські домовленості. Це для нас урок, що ми маємо гарантії, якщо самі вважаємо їх унікальними. Хоч скільки б нас хтось переконував, що так буде добре, якщо ми самі відчуваємо, що це не так, то не повинні комусь вірити. Ніхто про нас не подбає.

Оксана СИРОЇД: Ще один урок, який також лишається для нас актуальним: без озброєння — ти жертва. Якщо ти не маєш зброї, арсеналу для опору — ти жертва. Інше питання, якою має бути ця зброя. Україна не лише втратила ядерну зброю, а й, практично, втратила увесь свій потенціал. І сьогодні, подивившись на Україну, світ зрозумів, що треба нарощувати озброєння, зокрема й ядерне

Наступне, нам треба вивчити й усвідомити як урок те, що угоди дотримуються тільки за доброї волі. Немає тих угод, котрих хтось буде дотримуватися, якщо він цього не хоче та якщо немає страху за порушення цієї угоди. Оскільки однією зі сторін угоди була Росія, яка не мала наміру дотримуватися Будапештського меморандуму, а цей документ не зобов’язував інших підписантів за це карати, то, відповідно, було легко передбачити, що така угода не буде виконуватися.

Ще один урок, який також лишається для нас актуальним: без озброєння — ти жертва. Якщо ти не маєш зброї, арсеналу для опору — ти жертва. Інше питання, якою має бути ця зброя. Україна не лише втратила ядерну зброю, а й, практично, втратила увесь свій потенціал. І сьогодні, подивившись на Україну, світ зрозумів, що треба нарощувати озброєння, зокрема й ядерне.

Хоча ми про це не говоримо, але реальність є такою, що країни другого ешелону з початком російської агресії почали нарощувати ядерний потенціал. 

Тому наше завдання — вивчати історію Будапештського меморандуму для того, щоб краще розуміти ситуацію, яка є сьогодні, та щоби знайти вихід з неї. Тож ми стоїмо перед двома викликами: шукати баланс в інтересах України або нарощувати озброєння», — сказала заступник голови Верховної Ради.

«БУДАПЕШТСЬКИЙ МЕМОРАНДУМ ТІСНО ПОВ’ЯЗАНИЙ ІЗ ДЕКЛАРАЦІЄЮ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ»

Доктор юридичних наук, професор, провідний фахівець із міжнародного права Володимир ВАСИЛЕНКО акцентував увагу на виникненні самої ідеї ядерного роззброєння України, зазначивши, що «Будапештський меморандум  тісно пов’язаний із декларацією про Державний суверенітет, яку було ухвалено Верховною Радою 16 липня 1990 року і яка жодних юридичних зобов’язань не покладала на Україну, бо це був наш добровільний вибір, це був лише намір стати у майбутньому нейтральною і позаблоковою без’ядерною державою».

За його словами, «ідея без’ядерного статусу чи, іншими словами, ядерного роззброєння була пов’язана з пошуком шляхів відновлення незалежної державності України наприкінці минулого століття». Пан Василенко наголосив, що «ідея набуття без’ядерного статусу зіграла позитивну роль, створивши підґрунтя для міжнародного визнання незалежності України, зокрема, США». Але додає, що «виконавча влада української держави не зробила навіть мізерної частки того, що можна було зробити для того, щоб використати наявну ситуацію для ефективного захисту наших національних інтересів і вплинути на зміст Будапештського меморандуму».

Оксана СИРОЇД: Ще один урок, який також лишається для нас актуальним: без озброєння — ти жертва. Якщо ти не маєш зброї, арсеналу для опору — ти жертва. Інше питання, якою має бути ця зброя. Україна не лише втратила ядерну зброю, а й, практично, втратила увесь свій потенціал. І сьогодні, подивившись на Україну, світ зрозумів, що треба нарощувати озброєння, зокрема й ядерне

За словами Василенка, «зважаючи на те, що цей міжнародний документ не гарантував територіальної цілісності нашої країни, Україна має вимагати від них компенсації у вигляді створення умов для прискореного членства України в НАТО».

Друге, посилаючись на Будапештський меморандум і ситуацію, котра полягає в тім, що «Україна сьогодні захищає власні інтереси й західну цивілізацію від російської експансії, російської агресії, необхідно домагатися допомоги у створені ефективних Збройних сил  України».

«Третє, якщо ми хочемо зберегти Україну як державу, відновити й гарантувати її безпеку, крім піклування про воєнний сектор безпеки, на перше місце має стати створення та подальша реалізація ефективної гуманітарної політики», — наголосив Василенко.

«МИ МАЄМО МАКСИМАЛЬНО ПРОТИСТОЯТИ БУДЬ-ЯКОМУ ТИСКУ»

Тим часом, начальник відділу нерозповсюдження і контролю над озброєннями Департаменту безпеки МЗС України Катерина Біла у своєму виступі зазначила, що  теза, згідно з якою ми хочемо зробити історію роззброєння нашим успіхом використовується нами, коли ми звертаємось до Заходу за підтримкою у протистоянні російській агресії. Вона також підкреслила, що «Будапештський меморандуму це не папірець, а офіційний документ зареєстрований в ООН, який є надзвичайно важливим».

За її словами, «цей меморандум варто використовувати на переговорах зі США, наголошуючи, що Росія порушила не лише Будапештський меморандум, а і договір про РСД, двосторонні угоди з Україною, угоду про базування Чорноморського флоту і чи не найголовніше, Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, у якому сказано, що держави зобов’язуються утримуватись від порушення державного кордону і тиску на інші країни».

Катерина Біла: Цей меморандум варто використовувати на переговорах зі США, наголошуючи, що Росія порушила не лише Будапештський меморандум, а й договір про РСД, двосторонні угоди з Україною, угоду про базування Чорноморського флоту і, чи не найголовніше, Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, у якому сказано, що держави зобов’язуються утримуватись від порушення державного кордону і тиску на інші країни

Пані Біла розповіла, що в 2009 році МЗС намагався провести консультації з країнами ядерної п’ятірки, щоб підписати юридично зобов’язальний документ — усі відмовилися, тож нам потрібно винести наступні уроки з ядерного роззброєння. «По-перше, ми маємо максимально протистояти будь-якому тиску й захищати власні інтереси, як це роблять інші країни. Для нас було дуже неприємно, коли США вимагали від нас підписати меморандум — документ про знищення застарілих ракетних комплексів Точка-У, що їх активно використовували наші Збройні сили на Донбасі й успішно знищували навіть російські осередки. Ми не піддалися тиску. Навіть зараз на нас тиснуть, щоб ми підписали конвенцію про заборону касетних боєприпасів. Ми не є членами цієї конвенції і вважаємо, що це легітимний тип зброї, який потрібен нашим Збройним силам зараз для відстоювання інтересів в зоні проведення АТО», — підкреслила вона.

На її думку, «Україна може використовувати Будапештський меморандум як козир, який дає нам юридичну підставу для надання Україні військової допомоги країнами підписантами».