Підрядна сила,

Ми поцікавилися у голови наглядової ради цього ЗАТ Валерія Мошенського, чому це замовлення отримала саме «Планета». «У нас не так уже й багато компаній, які вміють добре і якісно працювати, не так вже й багато конкуренції, — відповів він і, подумавши, додав. — Якщо ви чесно і професіонально робите свою справу, вас запрошують усюди…» Як вважає заслужений будівельник України, великих, що по-сучасному організовують свою роботу («у нас ноутбук має кожен виконроб»), приватних будівельних фірм, у столиці, а саме тут здебільшого зосереджений сьогодні відповідний бізнес, можна на пальцях перерахувати: «Планета», «Аеробуд», «Познякижитлобуд»…

Мошенський, звичайно, прихильник конкуренції. Але сьогодні, коли будівельний бум, що, як правило, йде слідом за підйомом економіки, у країні ще тільки починається, більшість компаній, які називають себе будівельними, роблять ставку не на розвиток виробництва, а швидше на посередницький бізнес, пов’язаний із постачанням будівельних матеріалів і різноманітного обладнання, сподіваючись швидко і без особливих зусиль заробити. «Через два-три роки все це закінчиться. Будівельники витіснять посередників і з цієї сфери, і якщо економіка зростатиме такими самими темпами, ми станемо свідками справжнього будівельного буму, а над нашими містами височітиме ліс будівельних кранів». Мошенський вважає, що будівельний бізнес швидко стає на ноги і розвивається вслід за сигналами про зростання економіки. «Будівельна компанія у цій ситуації багатіє першою, а ось якщо економіка почне шкутильгати, будівельники, знову ж таки першими, розоряться, — прогнозує він і, сміючись, продовжує. — Тому ми, звісно, за підйом економіки. Адже тільки-но людина багатіє, вона купує собі нове житло. Коли власник ресторану бачить, що вже не може нагодувати всіх охочих, він замовляє новий проект. Так само і директор заводу: якщо з’являється підвищений попит на його продукцію, він розширює виробничі потужності. І все це — робота будівельникам, їхні додаткові доходи.»

А починалася нинішня «Планета» ще 1988 року з невеликого кооперативу. Тоді мало не єдиним їхнім капіталом став досвід будівництва. Зокрема, у Валерія Захаровича вже на той час було понад 15 років роботи. Він пройшов усі сходинки: від рядового будiвельника до керівника колективу, одного з головних акціонерів тепер уже великої будівельної компанії, що породила групу компаній «Планета». Зокрема, у її складі є солідне проектно-архітектурне бюро, яке постійно підживлюється кращим зарубіжним досвідом у використанні сучасних матеріалів і конструкцій, проектуванні й організації будівельного виробництва. Група «Планета» — ринкове підприємство з диференційованими бізнесовими інтересами, яке стежить за кон’юнктурою світового ринку. Так, вона освоює високорентабельне виробництво поліграфічних фарб (досі їх в Україні не виробляли і на їхній імпорт тільки минулого року країна витратила приблизно $100 мільйонів). У процесі доведення випуск високоякісної і цілком конкурентної оздоблювальної плитки за італійською технологією, що дозволить вийти і закріпитися на міжнародному ринку. Рік тому розпочала роботу поліграфічна фабрика у Севастополі, яка належить компанії «Планета-Друк». Цього року запустили таку саму в Рівному. Фахівці підрахували, що сьогодні доходи «планетян» на 30% забезпечують саме різні високі технології. Це дозволяє маневрувати фінансовими ресурсами, скорочувати частку кредитів у обігових коштах будівельних організацій і, звичайно, насамперед нарощувати потужності будівництва. До складу компанії входять сучасні, обладнані за останнім словом техніки, підприємства з виробництва будівельних матеріалів і конструкцій, що дозволяє знижувати собівартість будівництва, скорочувати його терміни і підвищувати якість. Зокрема, «Планета» використовує алюмінієві вікна, двері і фасади власного виробництва. Столярний цех облаштовано повним комплексом обладнання для випуску склеєного бруса й іншої євростолярки. Широко використовується ліпний декор, знову ж таки, власного виготовлення. Налагоджено обробку каменя, що використовується для оздоблення престижних будівель. Усі перевезення матеріалів і конструкцій узяв на себе власний парк автомобільної й іншої будівельної техніки.

Сьогодні тільки в однієї «Планети-Буд» понад тисячу робочих місць. Минулого року обіг компанії перевищив 130 мільйонів гривень. Цього року, всього за п’ять місяців, власними силами освоєно 150 мільйонів гривень.

Така широко відома в країні компанія, як «Укрреставрація» виконує мало не на порядок менше робіт.

Минулого року «Планета» придбала 25% акцій «Київметробуду», в результаті їй уже належить майже третина цього могутнього і важливого для розвитку столиці підприємства. До кінця року воно отримає від «Планети» до 30 млн. грн. інвестицій в основні фонди і нові технології. Зі слів Мошенського, «Київметробуд» повинен бути готовий також до будівництва тунелів. «Адже незабаром у країні розгорнеться спорудження сучасних автобанів», — пояснює голова компанії, який відповідає також за маркетинг, — і кому ще можуть бути під силу такі роботи і такі стислі терміни». Крім того, у планах групи розміщення нових виробництв на кілька тисяч робочих місць у регіонах України, які найсильніше потерпають від безробіття.

Але, безумовно, головну увагу «Планета» приділяє столиці. Тут вона майже одночасно брала участь у кількох конкурсах і виграла (ці її перемоги будівельне співтовариство визнало як заслужені, і їх ніхто не намагався оспорювати), оскільки довела, що має і досвід ведення будівництва, і створювану протягом восьми років виробничу базу, і достатні власні обігові кошти, і хорошу кредитну історію, що забезпечує банківські позики для подальшого розвитку. Усього в роботі у «Планети» сьогодні близько п’ятнадцяти різнопланових об’єктів. Підписано пакет замовлень на 500 мільйонів гривень. (При цьому від трьох принадних пропозицій, у тому числі навіть від однієї виграної в конкурсі, — тютюнова фабрика в Прилуках — довелося відмовитися: потужності компанії не безмежні.) Серед першочергових проектів фiгурує будівництво клініки відомої приватної медичної установи, ремонт приміщень Міністерства культури. А провідним цього року, схоже, буде для «планетян» будівництво висотного офісу оператора стільникових мереж — компанії «Київстар». Обсяг будівельно-монтажних та оздоблювальних робіт (без вартості обладнання) тут приблизно вп’ятеро більший, ніж при реконструкції колишньої аерофлотівської «свічки» на Повітрофлотському проспекті (тут ця вартість становить приблизно 120 млн. грн. — сьогодні триває експертиза проекту), де розміщуватиметься Мінтранс України. Замовник робіт на цій фактично аварійній будівлі підприємство «Укртранссервіс». (Мошенський розповідає, що жахливий стан цієї висотки зіграв вирішальну роль при прийнятті рішення про передачу її Мінтрансу.) Фінансування робіт заплановано проводити, всупереч домислам деяких «доброзичливців» транспортного відомства, не за бюджетні, а за кредитні кошти, а також за кошти компанії (її фахівці приблизно визначили, що загалом співвідношення буде приблизно 50:50, хоча на першому етапі компанія отримає 15 — 20% передоплати замість передбачених договором 30%.) Отже, доведеться напружуватися. Незважаючи на це, роботи тут уже розпочали. Посилюють фундамент та інші конструктивні елементи будівлі. Услід за виграним зовнішнім тендером (Мошенський акцентує на тому, що його результати у передбаченому законом порядку ніхто не оспорював) проведено тендер для субпідрядників, причому головними критеріями їхнього вибору було найкраще поєднання ціни та якості. Мошенський без жодних сумнівів називає дату завершення реконструкції: 30 грудня цього року. «Цей термін набагато менший, ніж передбачають для таких обсягів будівельні нормативи, — говорить голова компанії, — але наші технології дозволяють закінчити роботи якраз до кінця року.»

— Це перший ваш досвід співпраці з Мінтрансом?

— Звісно, ні. Якби у попередні роки ми не зарекомендували себе як компанія, яка здатна виконувати роботи недорого, якісно і вчасно, з нами б, зрозуміло, ніхто не мав справи. Коли роботи з реконструкції Центрального вокзалу столиці опинилися під загрозою зриву, на допомогу «Укрреставрації» залучили нас, і ми «витягли» цей об’єкт, як кажуть, на своїх плечах. Ми також повністю побудували оновлений приміський вокзал у столиці і тунель, а також кілька великих залізничних об’єктів у інших містах.

— А як складаються відносини вашої фірми з міністром транспорту?

— Георгій Миколайович Кирпа дуже жорсткий керівник. Він усе оцінює за результатами роботи. У нього не буває постійних «хороших». Він — людина справи, і тому для нього не існує ні дружніх, ні якихось інших відносин, що передбачають пільги і поблажки. Це людина з величезним управлінським потенціалом. І ті, кому він сильно наступив на корупційний хвіст, його, звичайно, не люблять. Але навіть вони не можуть його не поважати.

А ще ми спитали у Мошенського, чи легко бути сьогодні будівельним капіталістом, і що необхідно мати, щоб лідирувати на цьому ринку. «Для успіху потрібна, якщо можна так сказати, критична маса підрядної сили, — відповів будівельник, — досвідчені інженери і робітники, виробнича база, фінансові можливості, нарешті, популярність. Завдяки всьому цьому наша компанія за бажання здатна перемогти у будь-якому тендері на загальногромадянське будівництво». «А стати капіталістом у цій галузі, — продовжив він, — зовсім не просто».

— Тепер я скажу, — приєднався до розмови голова правління «Планети-Буд» Петро Бородатий. — Не повірите, але Валерій Захарович до минулого року знімав дві кімнати на Троєщині, і тільки нещодавно ми вмовили його купити нормальну квартиру на Оболоні. Тому що наша політика передбачає в основному два напрями витрачання отриманого прибутку: ми з першого і до сьогоднішнього дня прагнемо максимально інвестувати власне виробництво, а також людський капітал компанії. (Щоправда, одразу з’ясувалося, що «Планета», не жаліючи грошей, дає ще й на добродійність. На її рахунку відреставрована церква у Черкаській області, за що Мошенського нагородили орденом Святого Володимира. Сьогодні будівельники одягли в риштування і реставрують Єкатерининську церкву — інвестор Одеська залізниця, — яку першою бачить кожен, хто в’їжджає до Чернігова.) Жодних грошей не шкодуємо на навчання і зарубіжні поїздки співробітників, проплачуємо нашим працівникам витрати на медицину, враховуючи найдорожчі операції; компенсуємо кошти, витрачені на відпочинок, у тому числі і за кордоном, причому також і для членів сім’ї. Ну а у керівництва компанії режим роботи досить жорсткий (це відповідь на запитання «чи легко»). Усі в компанії знають — у топ-менеджерів на рік тільки три вихіднi дні: на Великдень, Різдво і на Новий рік. Не просто й іншим фахівцям: у них вихідi за змінним графіком. При цьому ми впевнені, що ніхто зі співробітників нi за якi гроші не розголошуватиме комерційні таємниці компанії, оскільки і соціальні пільги, і номінальні заробітки у нас спрямовані на те, щоб у людей було ставлення до компанії, як до справді свого підприємства. Від нас ніхто не йде…

Та сталося так, що того дня ми зустріли людину, яка працювала раніше в «Планеті» і зовсім не на останній посаді. Невже лукавив Петро Семенович? «Не витримав я такого темпу й інтенсивності, — сказав колишній «планетянин», який сьогодні, до речі, є керівником іншої компанії, — а тепер, повірте, дуже про це жалкую…»