«Попереджений — означає озброєний»
Про способи інформаційно-психологічної безпеки у контексті нинішньої ситуації на Донбасі
В умовах інформаційно-психологічної війни борються за те, щоб у масовій свідомості склалася та чи інша картина того, що відбувається. Тут також є постраждалі та потерпілі, які потребують особливої допомоги та «евакуації».
Мутний характер будь-якої інформаційно-психологічної війни помічається у вельми сумнівній логіці, згідно з якою, одні й ті ж люди можуть виступати як тими, хто потребує звичайної людської допомоги без політики, так і тими, за чию свідомість зазвичай ведуть далеко не найчеснішу ідеологічну боротьбу. Найпростіші гуманістичні міркування диктують, що у живих людях необхідно бачити насамперед живих людей, а не пустопорожні колби, які потрібно заповнити «правильною» ідеологічною рідиною. Тому постраждалі на Донбасі мирні громадяни потребують не того, щоб бути подібними колбами, а звичайної інформаційно-психологічної допомоги.
Не дивлячись на всю широту медіа-дискурсу, поняття «інформаційно-психологічна допомога» зустріти там досить складно. Частіше зустрічається «інформаційно-психологічна безпека». Це стан захищеності або ефективне використання усіх наявних інформаційних ресурсів для захисту громадян від шкідливих інформаційних дій, здатних проти волі та бажання людини змінювати її психологічні характеристики та поведінку.
Увесь же постмодернізм ситуації полягає у тому, що нині вітчизняним ЗМІ насамперед варто показувати людям те, завдяки чому можна триматися осторонь від поганого впливу, який приходить із того ж медіа-середовища. Ключовою аудиторією в даному випадку повинні бути ті громадяни, які в сьогоднішніх умовах на Донбасі є найбеззахиснішими перед різними маніпулятивними технологіями.
Доктор психологічних наук Веніамін Левицький в одній зі своїх робіт розглядає декілька базових методів інформаційно-психологічної безпеки.
• «Відхід». Збільшення дистанції, переривання контакту, вихід за межі досяжності негативної інформаційної дії. Можна захистити себе від певних джерел ЗМІ, відмовитися від перегляду та прослухування конкретних телерадіопрограм або від читання деяких газет, статей, рубрик тощо.
• «Вигнання». Це коли засіб або джерело негативної інформаційної дії виганяється (або витісняється) з інформаційного середовища (відмова від користування телевізором або комп’ютером, відмова відвідувати ті чи інші місця, які заряджають відповідною інформацією).
• «Ігнорування». Передбачає не сприйняття інформації, яка утрудняє або перешкоджає певній діяльності людини і може спровокувати конфлікт, викликати негативні емоції.
• «Блокування». Контроль інформаційної дії, виставляння психологічних бар’єрів, захищення психіки від зовнішнього негативного впливу. Тут мається на увазі критичне сприйняття інформації, емоційне відчуження (сприйняття негативної інформації «без емоцій»), використання «психологічних бар’єрів» (наприклад, недовіра, настороженість, зосередження уваги на інших об’єктах, не пов’язаних зі змістом інформаційної дії тощо).
• «Затаювання». Керування своїми реакціями на зовнішню інформаційну дію. Це може виявлятися в недопущенні поспішних висновків і оцінок, затримці або відмові від дій і вчинків, що зумовлються негативною інформаційною дією, а також у прагненні всіляко контролювати свої почуття і емоції.
Професор Левицький підкреслює, що вміння людини залежно від ситуації скористатися тим чи іншим способом психологічного захисту від негативної дії інформації сприяє формуванню її інформаційної культури, яка, кінець кінцем, і забезпечує інформаційно-психологічну безпеку особистості.
