Представник алогізму
До «касетного скандалу» ім’я Романа Безсмертного було відоме в основному діючим політикам і тим людям, які постійно працювали з інформацією у цій галузі. Він практично не потрапляв до списків популярності. Скандал став своєрідним апаратним каталізатором і продовжує ним залишатися. Тому що в справі Гонгадзе досі не поставлено крапку і не дано відповіді на запитання, котрі не можуть за своєю природою просто піти у небуття. Роман Безсмертний, Володимир Литвин, Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко — ці фігури політичного Олімпу у ті дні повели себе по-різному. Але є щось спільне, що їх об’єднує. По-перше, ніхто з них не дав політичну оцінку тому, що відбулося. Усі заяви, зроблені ними, не вийшли за рамки стереотипної поведінки представників елітарної тусовки. Вони, в основному, щось говорили один для одного. У зверненнях до суспільства, громадян Роман Безсмертний сказав, що він не вірить, а Юлія Тимошенко — що вона не сумнівається. Тією чи іншою мірою ці два полярні погляди і поділили політичні сили на два табори. При цьому Віктор Ющенко і Володимир Литвин відхилилися від висловлювань з цього питання. Хтось десь потім щось говорив. Однак це було невиразно, неконкретно і не могло надати ніякого політичного впливу на ситуацію.
Професіонали-політики не сумнівалися, що скандал означав прихід у зону впливу нової сили, яка не мала можливості презентувати і захищати свої фінансові інтереси на вищому політичному рівні. Сьогодні багато хто говорить про того, кому це було вигідно. Але фактом залишається те, що саме діяльність Кабінету Ющенка створила всі передумови для того, щоб і внутрішні, і зовнішні фінансово-політичні інтереси і протиріччя загострилися. У зв’язку з тим, що політики і суспільство досі не змогли встановити між собою адекватної комунікації, багато лідерів не мають можливості реально оцінити те, що відбувалося, подивитися на «картинку» в цілому. Роман Безсмертний, який зробив тоді свою заяву, вважав і вважає, що Ющенка втягували в конфлікт штучно. Він продовжує підтримувати цього політика, намагаючись допомогти йому стати на бік Президента. Або робить вигляд, що дійсно цього хоче. Але проблема залишається, оскільки справа не в тому, де, хто і з ким поряд стоїть, а в тому, яку саме роль вiдіграв Кабінет Ющенка в тому, що протиріччя вибухнули скандалом. Роком пізніше для всіх стало очевидним, що втягування у нього громадян було, з одного боку, безглуздим, а з іншого, допомогло відсунути на другий план основні проблеми кризи влади, що оголилися в ті дні.
Сьогодні перехід Романа Безсмертного до Віктора Ющенка коментують по-різному. Враховуючи, що він досі є представником Президента у Верховній Раді, багато хто вважає, що його використовують для того, щоб контролювати блок «НУ» і не дати йому об’єднатися з опозицією, яку очолює Юлія Тимошенко. Але становище і Романа Безсмертного у блоці «НУ» не таке стабільне й міцне, як може здатися на перший погляд. Не можна сказати, що Безсмертний пішов з НДП, гримнувши дверима. Однак ті аргументи, які він навів, остаточно посварили його з В. Пустовойтенком. Вони не змогли домовитися і якось згладити ситуацію. Для стороннього спостерігача цей передвиборний пасаж став зайвим доказом того, що ідеологія у діяльності обох політичних груп взагалі відсутня. Вони діють ситуаційно і приймають рішення залежно від актуальності проблем, що виникають не в суспільстві, а там же, на політичному Олімпі. Поїздка Ющенка до США так само викликала неоднозначну реакцію саме тому, що до складу делегації Романа Безсмертного включили, але США не видали йому в’їзну візу. Деякі експерти це розцінили як факт протистояння в американських політичних колах щодо персони колишнього прем’єра. Зміна правлячих фінансових еліт Америки не могла не позначитися на ставленні політичного бомонду США до того, що робили їх попередники. Ходять чутки про те, що сьогодні у США не тільки В. Ющенка, а й В. Литвина розглядають як реальних і можливих наступників Л. Кучми. Справа ще в тому, що Роман Безсмертний дуже добре орієнтується в тому, що відбувається на політичному Олімпі України. До того ж він уміє вести політичний діалог зі співрозмовниками. У цьому плані Ющенко на його фоні помітно програє, виглядає зовні солідним, але швидше «декоративним» політиком. Позиція Романа Безсмертного стосовно Президента так само звучить дисонансом і вносить деяку дисгармонію в образ В.Ющенка — борця проти чинного режиму. У результаті Роман Безсмертний до США не поїхав, а у блоці «НУ» його становище сьогодні виглядає нестабільним.
На підтвердження цього Безсмертний під час зустрічей з журналістами уникає коментарів щодо того, яке місце у списку блоку він займатиме.
Це не випадково. Блок, що об’єднав представників, на перший погляд, таких різних політичних партій, насправді тільки виглядає силою. Ставлення до партій Удовенка та Костенка і до ПРП — досить скептичне не тільки у Президента, але й у Романа Безсмертного. Приховати цього не можна. Блок невпинно сповзає з конструктивних рейок у радикально одіозному напрямі. Єдина партія, яка могла б остаточно позиціонувати «НУ», не поспішає цього робити. Київський мер був радий бачити В.Ющенка на своєму з’їзді, але без прямої директиви Президента до нього не ввійде. А як можна коментувати той факт, що ліберальну партію Щербаня, від якої відмовився блок «За ЄдУ», було прийнято з готовністю до блоку «НУ»? Тільки відсутністю якої небудь об’єднувальної ідеології, стратегії і тактики. Тому багато хто переконаний, що протиріч між Ющенком і блоком Юлії Тимошенко після виборів не буде, і вони об’єднаються у парламенті проти Президента.
Роман Безсмертний зацікавлений у тому, щоб колишній прем’єр не просто пройшов до парламенту, але й не розгубив популярності, яку йому зробили його суперники. Він не просто виявляє лояльність, а всіляко усуває лідера від самого блоку, підкреслюючи рейтингову значущість Ющенка для тих, хто бажає продовжити політичну кар’єру.
Як далі складеться доля цього політика, сказати важко. Після останнього висловлювання І.Плюща стало зрозуміло, що той усерйоз розглядає можливість продовження своєї політичної кар’єри поруч з Віктором Андрійовичем. Звичайно, порівнювати за значущістю та впливовістю ці дві фігури не можна. Якщо Плющ прийде в блок «НУ», становище Романа Безсмертного стане ще більш невизначеним.
У будь-якому випадку, сьогодні блокування слабких партій, позбавлених якої-небудь ідеологічної основи та конструктивного начала, призвело до різкого позиціонування політичних сил саме за цими показниками. Із безлічі напрямів можливого розвитку України на перше місце вийшли два — за рахунок яких фінансових ресурсів буде розвиватися держава у майбутньому та чиї інтереси в цьому розвитку будуть відображені найбільш повно.
